Ім’я прославленого героя визвольної війни 1648— 1654 років, одного з найвидатніших козацьких полковників Івана Богуна назавжди залишиться на скрижалях нашої історії. Улюбленець свого народу, ревний захисник його інтересів, він до останньої хвилини був непохитний у своїй відданості й помер як герой. Після смерті Максима Кривоноса він став найближчим помічником Богдана Хмельницького, який покладався на нього в найскладніших військових ситуаціях. Богун був блискучим майстром маневрування і застосування найрізноманітніших тактичних прийомів. Цим він постійно наганяв страх на польських воєначальників, які під час переговорів з Хмельницьким висували обов’язкову умову видачі їм Богуна.
Вірогідних даних про його життя залишилося дуже мало. Талант полководця й особисту хоробрість Богун виявляв завжди. Так було під час Берестецької битви у червні 1651 року, коли українська армія після зради кримського хана, котрий залишив поле бою і захопив у полон Хмельницького, потрапила в скрутне становище. У цій ситуації козаки обирають наказним гетьманом Івана Богуна, який вживає всіх заходів, щоб перетворити козацький табір на неприступну фортецю. Завдяки рішучості й винахідливості Богуна козаки збудували через непрохідне болото й річку Пляшівку три переправи, по яких і вдалося, хоча й ціною великих втрат, вивести військо з оточення.
У березні 1653 року Ян Казимир кинув на Україну добірні частини польської кінноти, очолювані одним з найкращих полководців, яких будь-коли знала Польща, — Стефаном Чарнецьким. Хмельницький посилає проти нього блискучого майстра маневреної війни — Івана Богуна.
Маючи значно менші сили, Богун заманив Чарнецького в Монастирище. Усі зусилля польського полководця взяти штурмом цю фортецю виявилися марні. Богун знову вдався тут до тактичного маневру; переодягнувши частину своїх козаків у татарський одяг, він наказав їм наступати, а сам з рештою кінноти вдарив з іншого боку» Подумавши, що до козаків прийшло татарське підкріплення, поляки залишили обоз і кинулись тікати.
Знесилений нерівною боротьбою, Хмельницький на раді в Чигирині закликає прийняти підданство московського царя і має підтримку з боку старої старшини. Однак молодше крило, очолюване Іваном Богуном, рішуче виступило проти такого акту.. Богун, як відомо, не брав участі в Переяславській раді, бо охороняв українські кордони. Але він і пізніше з усім Вінницьким полком не дав присяги російському цареві.
1655 року Богун вписав ще одну героїчну сторінку в історію визвольної війни, керуючи обороною Умані, яку не вдалося взяти полякам. Він так укріпив цю фортецю, що польські воєначальники порівнювали її з голландською Бредою, що вважалася тоді зразком військово-інженерної майстерності.
Усе своє життя Іван Богун воював проти ворогів українського народу і цим заслужив у нього вічну славу. Пам’ять про народного героя збереглася в піснях, художніх творах.
Сочинение! Обязательно сохрани - » Як би ви оцінили Івана Богуна . Потом не будешь искать!
Запись была опубликована
18.02.2010 в 09:49 в категории Переказ сюжету творів письменників.
Вы можете следить за ответами в этой записи через RSS 2.0 ленты.
Загрузка...