Ніяк не могли руські князі зібрати сили для відсічі половцям, бо все сварилися поміж собою за владу, за великокняжий стіл у Києві, а половці дедалі більше нахабніли. Тоді переяславський князь Володимир Мономах умовив Святополка Київського виступити проти ворога спільними силами. І рушили їхні війська вздовж Дніпра у пошуках половців. Зібрали хани раду, щоб вирішити, як діяти проти князів. Оскільки вони були твердо переконані у своїх силах, постановили: вирушити назустріч руським і дати бій.
Квітневого дня 1103 року зійшлися в чистому полі обидва війська. І вдарили дружньо русичі — захиталися половецькі ряди, почали кочівники втікати. Двадцять ханів половецьких полягло в тій битві. Величезні отари коней, овець і верблюдів захопила руська дружина і повернулася додому з перемогою. ,
Принишкли далеко в степах половці. Через чотири роки знову посміливішали. Знову грабували, палили, гнали людей у неволю. Став збирати дружини Володимир Мономах і рушив назустріч ворогу. Перестріли русичі половців на річці Сулі. Ті навіть не встигли вишикувати свої бойові порядки. Не витримали натиску русичів, кинулися втікати. Гнали їх дружинники аж до річки Хорол. Розгромили кочівників ущент, захопили всі їхні обози й отари худоби.
Ще кілька разів водив війська на половців Володимир Мономах і щоразу перемагав ворога. Ці походи в степи принесли Мо-номахові славу захисника рідної землі й великий авторитет у різних кінцях землі Руської. І коли 1113 року помер Святослав Київський, стали просити кияни Володимира Мономаха до себе Великим князем, найголовнішим над усіма руськими князями. Але він чемно подякував за честь і відповів, що не має права на київський стіл, а тому й далі сидітиме в Переяславі. І тоді в Києві почалося повстання. Доведені до відчаю здирництвом Святополкових урядників, люди почали громити лихварів, воєвод і всіх багатіїв.
Повсталий люд знову послав гінців до Володимира Мономаха. І сказали вони йому: тільки його хочуть бачити головним князем землі Руської, тільки його впустять до Києва. Поїхав тоді Володимир Мономах у «матір городів руських». І повторив люд усі ті слова, які він уже чув од посланців. Отак і став Володимир Мономах князем київським.
Князювання в Києві почав із того, що знизив податки простолюдинам і цим одразу викликав ще більшу прихильність до себе. А ще став збирати військо, щоб остаточно покінчити з половцями. Тепер під його владну руку присилали дружини всі руські князі, оскільки Мономах поклав край їхнім міжусобицям. Зіткнувшись із помноженими руськими силами, половці назавжди відійшли від кордонів Русі аж на Кавказ. Літописці назвали це великою заслугою Мономаха. Цю славу за ним записали й історики. Дванадцять років сидів на київському столі мудрий і далекоглядний князь. І були це роки миру й спокою.
(М. Слабошпицький)
Сочинение! Обязательно сохрани - » Володимир Мономах. Переказ стисло . Потом не будешь искать!
Запись была опубликована
24.01.2010 в 09:08 в категории Переказ сюжету творів письменників.
Вы можете следить за ответами в этой записи через RSS 2.0 ленты.
Загрузка...