За значенням і символікою тотожним коровайному є барвінковий обряд, який широко побутував на Подністров’ї, в Карпатах та Закарпатті. Такі обрядодії, як урочисте збирання барвінку, материнське благословення на плетення першої квітки, участь у вінконлє-тинах жінок, що живуть у першому шлюбі й сімейні я злагоді, підтверджують ізофункцюнальність цих двох явищ. У згаданих районах весілля починалося з урочистого обряду «брання» (збирання) барвінку. На Бой-ківщині молода йшла до лісу з дружками та малим хлопнем (родичем, сусідом), У лісі хлопець, ріжучи барвінок, тричі промовляв: «А то на дівку, а то на хлопця». Хліб залишали біля зрізаного барвінку, а почавши плести вінок, знову кликали хлопця, щоб держав нитку, за що він отримував певну винагороду.
У наддністрянських селян весілля також починалося з «шиття» барвінкового вінка, до якого першою приступала мати молодої під супровід обрядової пісні. Цей день гак і називався «зачинайниця». Вічнозелена рослина символізувала в народі міцність шлюбу, вічність життя.
На Закарпатті по барвінок до добрих господарів, які жили в злагоді, урочисто йшли дружки молодого й дружки молодої. Дружко срібною монетою зрізав три гілочки рослини, притискуючи їх до вівсяного ощипка. Після того барвінок зрізали всі інші. Коли барвінку було досить, те місце скроплювали водою й обсівали зерном, щоб далі він добре ріс.
Нарізані гілочки рослини загортали в чистий рушник, клали у велику миску з зерном і шматочком хліба на дні. Принесений до дому молодого (молодої), барвінок мати подавала до хати через вікно, що, очевидно, мало оберегти його від злих сил.
В окремих районах Закарпаття (зокрема, Мукачівському) по барвінок вирушали з музиками. Збирали барвінок і плели вінок під супровід весільних пісень.
Подібно до коровайного обряду барвінковий вінок виплітали тільки тим, хто вступав у шлюб вперше. Під час «рубання» (зрізування ножем) барвінку співали-
Рубай, дружко, барвіночок,
Кладл у снопичок.
Це си перший і ішслідній Дівчині віночок,
Обруч для вінка робили з пагінця солодкої яблуні. Готовий вінок прикрашали колосками вівса і виносили в комору.
Провідне смислове навантаження барвінкового обряду — освячення шлюбу громадою — прирівнює його до коровайного, а цілий цикл обрядових барвінкових пісень свідчить про давність його походження.
Сочинение! Обязательно сохрани - » Весільні звичаї та обряди на Україні . Потом не будешь искать!
Запись была опубликована
13.01.2010 в 08:37 в категории Переказ сюжету творів письменників.
Вы можете следить за ответами в этой записи через RSS 2.0 ленты.
Загрузка...