Пам’ятники видатним особам. Пам’ятник В.Н.Каразіну — російському та українському просвітителю, громадському діячеві та вченому, ініціаторові заснування харківського університету. Пам’ятник, виконаний за рахунок прогресивної громадськості за ескізами скульптора І.І.Андріолєтті та архітектора О.М.Бекетова, відкрито у 1905 р. на честь 100-річчя заснування у Харкові університету. Первісно він був установлений перед фасадом університетського корпусу на вул. Університетській, але у 1958 році перенесений до нового учбового корпусу на майдані Свободи.
Скоріш за все, у пам’ятнику втілився момент виступу Каразіна на зборах харківських дворян 1 вересня 1802 р. із промовою про необхідність відкриття університету. Фігура трохи подана уперед, жестом правої руки він звертається до слухачів, лівою спирається на тумбу у вигляді фрагменту каннелірованої колони. Передача портретних рис Каразіна, деталей його одягу визначається однаковою ретельністю. Масивний п’єдестал у середній частині має потовщення, яке переходе у нижній прямокутний У перерізі об’єм, основою якого є цоколь тієї ж конфігурації. На 3-х гранях п’єдесталу розміщені написи: на лівому боці — короткі відомості про Каразіна, на бічних — фрагменти висловлювань, що розкривають його роль у розвитку освіти на Україні. На тильному боці закріплений відлитий із бронзи у вигляді картуша рельєф із зображенням панорами села Кручик — вітчизни Каразіна.
У цілому пам’ятник характеризує оповідальність пластичної мови, насиченість аксесуарами. Призначений для установлення безпосередньо перед будівлею, пам’ятник розрахований на 3-бічний огляд. Висота пам’ятника — 7,2 м.
Внаслідок переносу пам’ятника, його зв’язок з історичним середовищем Університетської вулиці втрачений, але теперішнє місцезнаходження пам’ятника теж вдале (влучне). Від величної забудови майдану Свободи він відносно ізольований деревами саду ім.Т.Г.Шевченка. Власне природне, а не архітектурне оточення є фоном та масштабним модулем, який надає виразність композиції та пластиці пам’ятника.
Пам’ятник Т.Г.Шевченку. Ім’я великого українського народного поета, художника, мислителя, революційного демократа Тараса Григоровича Шевченка відомо в усьому світі. Поету установлені пам’ятники в багатьох містах і селах нашої Батьківщини, в зарубіжних країнах. В Харкові монумент великому Кобзарю звеличується в самому центрі міста, в саду Т.Г. Шевченка. Цей пам’ятник — один з найкращих творів монументальної скульптури.
У 1929 р. був проголошений відкритий всесоюзний конкурс на пам’ятник. До здійснення був прийнятий проект скульптора М.Г.Манізера та архітектора І.Г.Лангбарда, над яким автори працювали біля чотирьох років. Цікава історія створення пам’ятника.
Роботи по його спорудженню розпочалися у квітні 1934 р. Для доставки на місце кам’яних блоків була прокладена спеціальна вузькоколійка. Всього на пам’ятник було витрачено 400 т. сірого волинського лабрадориту для п’єдесталу та біля ЗО т. бронзи для скульптур. Останні були виконані у Петербурзі. У виготовленні скульптур в натуральну величину приймали участь скульптори Є.А.Янсон-Манізер, Н.В.Дидикін, Н.А.Астаф’єв та Н.І.Турандін. У роботі над образом великого Кобзаря були використані документальні матеріали, автопортрети Шевченка та його посмертна маска. Для деяких фігур Манізеру позували актори харківського театру «Березіль» (із 1947 р. харківський український драматичний театр ім. Т.Г.Шевченка) — Н.М.Ужвій, А.М.Бучма, А.І.Сердюк.
Проектом була передбачена також реконструкція Профсоюзного саду (тепер сад ім. Т.Г.Шевченка): створення площадки для пам’ятника та розбивка нових алей. Пам’ятник буз закладений у березці 1934 р. в дні святкування 120-річчя від дня народження поета та урочисто відкритий 24 березня 1935 р.
Композиція пам’ятника поєднує 17 елементів: центральну фігуру поета висотою 5,4 м, яка зведена на 11 метровий трихгранний пілон та оточуючі його 16 фігур висотою 2,7 м, що розташовані на восьми сходах., Зелена зона м. Харкова включає смугу зелених насаджень, що розташовані в межі міста, і зону зелених насаджень в радіусі 50 км навколо Харкова.
Зелена зона м. Харкова розташована в межах Лівобережного лісостепу і степовій зоні. Площа зелених насаджень складає 181 тис.га, у тому числі площа зелених насаджень в межах м. Харкова — 153, 18 га. Із них зелені насадження загального користування (лісопарки, парки, сквери, бульвари, набережні, куточки відпочинку) займають площу 3551,8 га.
Сочинение! Обязательно сохрани - » Твір опис Пам’ятник В.Н.Каразіну . Потом не будешь искать!
Запись была опубликована
03.01.2010 в 11:03 в категории Шкільні твори з російської мови.
Вы можете следить за ответами в этой записи через RSS 2.0 ленты.
Загрузка...