Твір опис Дендрарій «Сокольники»
Автор: Основной язык сайта | В категории: Шкільні твори з російської мови
Дендрарій «Сокольники» — пам’ятник природи місцевого значення. Дендрарій — це колекція живих дерев та чагарників, що культивуються у відкритому ґрунті. Дендрарії демонструють багатство та різноманітність древесних рослин різних країн і континентів, і таким чином вони широко відкриті для туристів.
Дендрарій «Сокольники» було закладено у 1910 році на площі 1,5 га. Тут ростуть різні декоративні форми ясеня звичайного, софора, граб, бундук, декілька видів горобини, ялівець, особливу цінність представляє гінкго- двулопастий. Пам’ятки садово-паркового мистецтва. Садово-паркове мистецтво — мистецтво створення садів, парків та інших ділянок, які озеленяються. Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва — найбільш визначні та цінні зразки паркового будівництва з метою охорони їх і використання в естетичних, виховних, наукових, природоохоронних та оздоровчих цілях.
Специфіка садово-паркового мистецтва полягає у використанні для організації простору живого рослинного матеріалу, який безперервно змінює своє обличчя, в об’єднанні елементів природи і художньої творчості в єдине ціле. Практика зеленого будівництва включає: створення садів і парків, підбір рослин для різних кліматичних і ґрунтових умов, розміщення та згрупування рослин з урахуванням архітектурних споруджень, водоймами, дорогами, скульптурою, насадження рослин та догляд за ними. Садово-паркове мистецтво виробило різноманітні композиційні прийоми, які умовно можна звести до двох основних принципів: регулярного та пейзажного. Для першого характерна геометрична композиція, для другого — мальовниче розміщення композиційних елементів, які імітують природний ландшафт.
У місті нараховується 36 парків і садів, 150 скверів та бульварів.
Серед парків і садів найдавніший — сад ім. Тараса Шевченка. У ХУН-ХУШ ст. територія нинішнього саду являла природну діброву, яка з півночі прикривала підступи до Харківської фортеці. На початку XIX ст. частина цієї території відійшла до Харківського університету. З часом цю площу упорядили, розпланували, висадили дерева та чагарники. Університетський сад, як його називали, став найулюбленішим містечком відпочинку харків’ян. У 30-ті роки площа саду розширилась за рахунок злиття з Профсоюзним садом.
У 1935 р. при вході в сад з боку Сумської вулиці було відкрито пам’ятник великому українському поетові — Т.Г.Шевченку. З цього часу сад почав носити його ім’я.
Сьогодні сад — один із затишних та чудових зелених куточків міста. Він різниться оригінальним плануванням: радіальні алеї саду зходяться біля пам’ятника, на західному схилі споруджені мальовничі східці з каскадом. До них веде алея із 150-річних дубів. Велич пам’ятника підкреслюють вікові дуби — ровесники міста. Сад прикрашають липові алеї, яскраві квітники та газони, групи сріблястих смерек та темних величних туй. Біля 100 видів та форм дерев та чагарників нараховується у саду. Тут ростуть сосна кримська, дуб червоний (північний), мигдаль махровий, кізіл звичайний, айва звичайна, горобина шведська, тамариск та ін. Частина саду зайнята зоопарком.
У 1893-1895 рр. у північній частині міста молоддю на площі більше 130 га було створено міський парк, названий у 1938 р. іменем О.М.Горького. У його плануванні використано принцип групової посадки дерев різних видів. Добре сполучаючись, вони створюють неповторну гамму кольорів, живописні обриси. Контрастні групи підкреслюють і доповнюють одне одного. Ясна група берез межує з смарагдово-зеленими модринами. Поруч з посадками дуба червоного ростуть сосни звичайні. Групу кленів сріблястих відтіняють темно-зелені дуби черешчаті. Надзвичайно живописні алеї. Чарівність парку надають декоративні чагарники: золотиста форцизія та спірея. Казкову красу зимового парку підкреслюють вічнозелені сосни та ялини. Зараз парк ім. О.М.Горького — найулюбленіше місце відпочинку жителів міста та його гостей.
Лісопарк (що знаходиться в північній частині міста) — це в основному природний ліс, який займає більше 2000 га. Переважаюча порода дерев — дуб черешчатий. Але південна частина парку має елементи регулярного планування. Тут прокладені алеї, створені групові посадки, альтанки, квітники. Центром цієї частини лісопарку є Меморіальний комплекс на честь радянських воїнів та мирних жителів, загиблих під час Великої вітчизняної війни. Тому сюди часто приходять туристи, і цю частину Лісопарку, на мій погляд, можна вважати парком культури і відпочинку та об’єктом туристсько-краєзнавчої діяльності.
Вздовж Московського проспекту на 80 га розташувався парк ім. В.В.Мая-ковського. У 30-ті рр. Нашого століття молодь Тракторного заводу заснувала парк, який сьогодні є місцем масового відпочинку мешканців міста. На сьогодні парк розкинувся на великій території, і важко повірити, що цей зелений масив створений людино., і лише різноманітний склад насаджень свідчить про його походження. Найбільш поширені види дерев — клен американський, тополя срібляста, дуб черешчатий та ін.
Неподалік від промислових підприємств у 1934 р. було закладено парк Артема (Ф.А.Сергеєва). Площа парку складає 120 га. Тут ростуть липа кримська, багато видів тополь, айва звичайна а ніжними рожевими квітками. Багато плодових дерев. У парку працює «Культурний центр-21».
Парк культури і відпочинку 50-річчя СРСР. Під час будівництва цього зеленого масиву використані елементи символіки: група із 50 дубів символізує 50-річчя СРСР, а 15 струнких берез — символ 15 союзних республік Радянського Союзу. Створено липові алеї.
Поміж вул. Пушкінською та Артема на 18 га розкинувся Молодіжний парк. Бережно зберігаються тут, органічно вписуючись у зелений наряд, пам’ятники видатним діячам української культури М.Л.Кропивницькому, художнику С.И.Васильківському. Головна алея парку називається алея Дружби.
Сочинение! Обязательно сохрани - » Твір опис Дендрарій «Сокольники» . Потом не будешь искать!