Лісисто-болотиста пуща на краю лівобережного степу була в давнину казково багата на звіра. Перший царський звір наших лісів мішонт. Уся Сіверщина — терен давнього полювання на мамонтів. Тут ще п’ятнадцять тисяч років тому стояли культові храми палеоліту на честь мамонта Відповідь: Мезин, Канів. Полювання на мамонта вперше принесло людям удосталь м’яса, шкури, кістки, дало поштовх розвитку виробництва. Другий цар нашого краю в давнину — тур, легендарний тур — золоті роги. Красивий і сильний звір. Уважа-лося, що тури силою поступаються тільки слонам.
Оспіваний у піснях, легендах і билинах тур — символ нашої землі. Полювання на тура належало до княжих привілеїв. Це був мисливський спорт для молодих князів, школа підготовки богатирів до війни. Тур-олень уважав-йя язичницьким святим звіром. Він зник що в часи Київ-ської Русі. Загадка зникнення турів добі не розгадана. Логічним поясненням може бути та обставина, що київські князі-християни не мали жалю до звіра-царя. Цінувалися турячі «золоті» роги й «шуба» — шкура звіра.
Не можна не згадати ще про одні легендарні лови й про приручення ще одного царя звіриного світу — коня тарпана. Є свідчення, що ці лови відбувалися в нашому краї. Звідси пішли легендарні люди-коні Відповідь: кентаври —коні-таври, нащадки золотого вершника. Поєднавши силу коня й людини, кінні колумби пішли в широкий степ. У княжі часи в наших лісах тарпанів ловили сотнями. Зникли тарпани двісті років тому.
У часи Київської Русі створено перші заповідники. Отже, наша вітчизняна заповідна справа має майже тисячолітню історію. Перший літописний заповідник-звіри-нець створено поблизу Києва над річкою Либіддю, другий — над Трубежем. Звіринцем називався ліс, який був місцем оберігання звіра. Мабуть, це були священні язичницькі ліси, які в часи християнства стали місцем полювання київських і удільних князів.
Полювання вважалося настільки важливою справою, що навіть на фресках Софійського собору в Києві зображено сцени полювання на ведмедя, білку, кабана-вепра, коней-тарпанів.
Звіриний світ у давнину був надзвичайно багатий. Крім турів у наших місцях водилися дикі коні-тарпани, лосі, олені, вепри, зграї вовків та багато іншої дичини, набігали зі степу сайгаки. Численні назви урочищ, утворені від слова «ведмідь», свідчать, що в наших лісах іще недавно водилися ведмеді.
Золоті часи Київської Русі відійшли, пішли в небуття й легендарні золоторогі тури-олені. Легенда запевняє, що тури повернуться. Коли? Коли люди зуміють жити й поводитись по-людськи. Коли світ стане екологічно чистим і гармонійним.
У письмових джерелах річку Трубіж називають також Трубич, Трубиш, Трубайло, Турбіж.
Відомо кілька версій походження назви Трубіж. За однією з них, слово Трубіж Відповідь: «тут рубіж» споріднене зі словом Заруб — назвою літописного міста, розташованого напроти місця впадання Трубежа в Дніпро. Літописні джерела підтверджують,, що князі ставили гради по Трубежу як по кордонній, рубіжній річці.
Сочинение! Обязательно сохрани - » Твір на тему: У часи Київської Русі . Потом не будешь искать!
Запись была опубликована
17.02.2010 в 08:01 в категории Переказ сюжету творів письменників.
Вы можете следить за ответами в этой записи через RSS 2.0 ленты.
Загрузка...