До надзвичайних ситуацій метеорологічного походження відносять сильні вітри — бурі, урагани, смерчі, торнадо, а також гради, зливи, налипання мокрого снігу, ожеледь, хуртовину, мороз тощо. Дме вітер… Звичайне серед звичайних явищ у природі. Знайоме та зрозуміле кожному. Але буває і так: звичайне це явище раптом постає перед нами в рідкісному, незвичайному вигляді, вражає уяву, викликає занепокоєння, навіть лякає своєю стихійною силою. Дме вітер, і піщані бархани співають загадкові пісні. А ядовите дихання піщаних бур отруює все живе. Дме вітер, і над землею казковим джином, який вирвався з пляшки, проноситься вихор — торнадо. Страшне видовище залишає після себе тропічна буря. Дме вітер, і небо дарує вам різнокольорові дощі.
Торнадо. Так називають в Північній Америці смерчі надзвичайної руйнівної сили (від перекрученого іспанського слова «гопайа», тобто гроза). Величезні за розміром ці атмосферні вихори знищують на своєму шляху все. Відомо багато прикладів, коли торнадо піднімав високо а повітря людей і тварин, навіть невеликі будинки. За свідченнями Гідрометцентру» найбільш руйнівний серед усіх відомих нам торнадо пронісся у США 18 березня 1925 року. Страшний вихор цей пройшов 352 кілометри при ширині 1-1,5 кілометра. Загинуло 689 чоловік, а 1980 — було поранено. Понад півмільйона людей лишилися без даху над головою. У полосі, охопленій торнадо, вщент були зруйновані будинки та господарські будівлі. Є випадки, коли потяги зходили з колій, іноді на 150-200 метрів від місця знаходження були відкинуті вантажівки й навіть залізничні вагони.
У цілому на всій Землі з’являється біля 1000-1500 смерчів, а половина з них — на території США. Там виділена навіть смуга найбільшої повторюваності цього спустошуючого природного явища, яка отримала похмуру назву «алея торнадо».
Науковці розрізнюють 3 види цього природного явища:
1. Незначні — швидкість вітру не перевищує 20-50 км/год.;
2. Слабі — швидкість вітру складає 60-100 км/год.;
3. Сильні — швидкість вітру складає 250-330 км/год.
Смерч — це атмосферний вихор, який виникає в грозовій хмарі і розповсюджується вниз, часто до самої поверхні землі у вигляді рукавів або хобота з хмари, діаметром у десятки і сотні метрів. Смерч триває недовго, рухається разом з хмарами і може нанести великі руйнування та збитки.
Слов’янське слово «смерч» походить від «смеркатися», «морок» і, як пояснює тлумачний словник, означає «чорна хмара». Такі явища у нас також бувають, правда, не зовсім жорстокі, але надзвичайно сильні. Смерч над Тулою влітку 1948 року переніс на відстань у 200 метрів деталь машини вагою у пів-тонни. А яку ж силу повинен мати такий вихор, щоб скинути із залізничної колії навантажені вагони! Це трапилось під час смерчу 12 червня 1927 року в Білорусії та в 1953 році в Ростові.
І одночасно смерч нерідко дивує своїми дивами. Налітаючи на виселок, він, наприклад, руйнує будинки, а буфет з посудом переносить в інше місце, не розбивши в ньому жодної чашки! Піднімаючи високо в повітря збожеволі-вших від страху людей, він — буває й таке — потім бережно опускає їх на землю. Або, натрапивши на будинок, смерч акуратно зриває з нього дах, переносить його на 200-300 метрів і опускає на землю. В будинку все залишається непошкодженим.
У цілому на території України, Росії, Литви смерчі бувають рідко. Це практично поодинокі випадки. Те, що трапилося в Москві в 1904 і 1945 роках, Ростові в 1953 році, на Україні в 19В0 році, в Литві в 1981 і 1985 роках, відноситься до розряду таких нещасних випадків. І їх руйнівна сила була не така велика, як в Америці.
Пилові бурі — це тривалий переніс пилу та піску зі швидкістю понад 15 м/с. Це явище виникає у пустелях, напівпустелях і степах, де є невкритий травою ґрунт. Руйнівна сила пилових бур величезна: вони здатні переносити мільйони тонн пилу на сотні кілометрів. У степовій зоні пилові бурі виникають, якщо землі розорюються нераціонально.
Град — це частинки криги, різні за розміром (до 55 мм у діаметрі і масою до кількасот грамів), формою і структурою. Випадає град у теплу пору року, супроводжується зливами, грозами. Це явище завдає величезної шкоди сільському господарству. Величина градин, більша за 1 см, небезпечна для людини, тому під час граду слід ховатися у будь-якому приміщенні або захистку.
Злива — це дуже сильний короткочасний дощ. Небезпечний він тим, що вода не встигає просочуватися у ґрунт і утворюються потужні потоки. Ці потоки можуть виривати в землі яри, підмивати дороги та фундаменти будівель. Зливи можуть переповнювати водойми, що спричиняє аварії — руйнуються греблі, дамби, іноді — мости.
Налипання мокрого снігу — це відкладання мокрого снігу на деревах, проводах, інженерних конструкціях тощо. Для України такі стихійні явища характерні майже для всієї території, особливо південно-західних областей.
Ожеледь — це шар щільного матового чи прозорого льоду, що наростає на дротах та наземних предметах внаслідок замерзання краплин дощу, мряки або туману. Ожеледь виникає частіше за все при температурі повітря нижче 0 градусів. Під дією ожеледі ламаються дерева, обриваються лінії електромереж, паралізується рух транспорту на дорогах.
Хуртовина — це сильний вітер, що сприяє перенесенню в повітрі великих мас снігу. Вона може тривати від кількох годин до кількох діб. Це явище дуже характерне для України. Хуртовина досягає величезної сили, охоплюючи цілі регіони. Під час хуртовин виникають снігові заноси, припиняється рух транспорту, іноді гинуть тварини й навіть люди.
Мороз — це падіння температури повітря нижче 0 градусів. Людина на морозі може замерзнути, особливо якщо вона стомлена, голодна, нервово виснажена або легко одягнена. Обмороженому потрібно надати першу допомогу і якнайшвидше відвезти до лікарні, бо можуть виникнути серйозні захворювання, такі як запалення легенів, набряк мозку, порушення кровообігу.
Таким чином, надзвичайні ситуації, спричинені метеорологічними умовами, дуже поширені в Україні. Інколи ці стихійні лиха спричиняють людські жертви, тому знання про ці явища слід використовувати для набуття навичок виживання в екстремальних ситуаціях.
Реферат на тему «Надзвичайні ситуації гідрологічного походження»
До надзвичайних ситуацій гідрологічного походження належать ранній льодостав, відрив прибережного льоду, затори, підвищення рівня ґрунтових вод, снігові лавини, селі тощо.
Тихо дзюрчить в ущелині маленька річка, іноді навіть струмок. Можна годинами милуватися ними: вони то обминають розкидані там і тут валуни, то влаштовують біля них пінні водоверті, — і не підозрювати, що цьому мирному струмку нічого не варто в одну хвилину перетворитися в нещадного звіра. Різке підвищення рівня води, паводок, викликаний зливами чи бурним розтаванням снігу десь у верхів’ях; і струмок уже не струмок, а ревучий, який змітає на своєму шляху все, каламутний від мулу, піску і ґрунтів потік. Те саме каміння і валуни, які він так ласкаво обтікав, зірвані зі своїх місць. Це і є сель.
Сель — це бурхливий потік. Його знають у багатьох країнах — в деяких областях Індії та Китаю, Туреччини та Ірану, в гірських районах західного узбережжя Північної та Південної Америки. Від селевих потоків не раз страждали мешканці Кавказу та Середньої Азії.
У березні 1938 року у відрогах Кордильєр, недалеко від Лос-Анджелеса, пройшла сильна злива. Вода швидко переповнила долини пересохлих гірських річок, які перетворилися в нестримні потоки. Вони з корінням вивертали дерева, несли кам’яні брили вагою в десятки тонн, багато бруду, гальки. Постраждали будинки, які зустрічалися на їхньому шляху, залізниці і мости. Загинуло 200 чоловік, більше 10 000 людей залишились без даху над головою. З гір вниз було знесено майже 12 мільйонів кубічних метрів породи. Спустошуючі селі часто бувають в Австрійських Альпах. Тут трапляються селеві потоки, висота яких досягає 18 метрів. Таким тут був сель в 1991 році.
Одного разу, це було в липні 1921 року, нічні вулиці Алма-Ати, які розміщені біля північного підніжжя Заїлійського Алатау, наповнились тривожними криками: «Сель іде! Сель іде!» Зі сторони гір уже чулося зловісне гудіння, і через кілька хвилин на місто обрушився грязекам’яний потік висотою з двоповерховий будинок. Він тягнув із собою такі глиби, які досягали в діаметрі 2-х метрів. Місто постраждало дуже сильно. Потік майже в 3 мільйони кубічних метрів змів на своєму шляху, зруйнував 65 і пошкодив 82 будинки, 177 господарських прибудов, 18 млинів, тютюнову фабрику, 2 заводи, які обробляли шкіру..
Лавина — снігова маса, яка повзе з гірського схилу під дією сили земного тяжіння.
Що ж може заподіяти снігова лавина, яка несе в собі десятки і сотні тисяч тонн? Скочуючись із швидкістю, яка досягає іноді 200 км/год., така громадина здатна перетворити в руїни найміцніші кам’яні споруди. Секрет руйнівної сили лавини ще і в тому, що сніговий вал гонить перед собою повітряну хвилю, а повітряний таран небезпечніший, ніж удар снігової маси. Він перевертає будинки, ламає дерева, контузить і давить людей. По суті, така хвиля повітря мало чим відрізняється від тієї, що народжується під час вибуху великої бомби.
Гірські лавини бувають і на Кавказі, і на Уралі, і в Карпатах. Чимало неприємностей приносять вони мешканцям Кольського півострова. Хоч гори тут і невеликі, але навіть з їх похилих схилів часом зриваються лавини, які приносять розрушення.
Таким чином, коли людина потрапляє в осередок гідрологічних надзвичайних ситуацій, слід пам’ятати: вода — агресивне по відношенню до людини середовище. Вона може нести очевидну загрозу безпеці людини.
Сочинение! Обязательно сохрани - » Твір на тему «Надзвичайні ситуації метеорологічного походження» . Потом не будешь искать!
Запись была опубликована
02.01.2010 в 16:10 в категории Шкільні твори з російської мови.
Вы можете следить за ответами в этой записи через RSS 2.0 ленты.
Загрузка...