На початку цього століття в Англії професор Оксфордского університету Джон Толкин випустив у світло книгу, не схожу на’ всі добутки англійської літератури того часу. Слідом за «Хоббитом» не сповільнило піти продовження. Епопея «Володар Кілець» зробила теперішній фурор. На перший погляд це просто казка, але її із задоволенням читають не тільки діти, але й дорослі. Найбільшим успіхом вона користується в молоді. І це не випадково: підлітки — уже не діти, ще не дорослі — найбільш ранимі при зіткненні з реальним життям. Вони швидко утомлюються від повсякденності, їм сутужніше розібратися, де правда, де неправда. А ця книга оповідає про споконвічну битву Добра й Зла, розділених чіткою границею. Мовою валлийских легенд, ірландських і ісландських саг розповідається про хоробрих воїнів, прекрасних фей, ельфів. І підліток, і дорослий знаходить у ній свою мрію, що залишилася з дитинства.
Книга складається із трьох літописів. У першій розповідається про те, як маленький, непомітний хоббит зважився покласти на себе непосильний тягар: знищити Кільце Всевладдя й тим самим урятувати всі Средиземье від панування Тьми. Ця готовність піти назустріч небезпеки самому, коли поруч є стільки доблесних лицарів, що виявили себе не в одному бої, підкуповує не тільки у Фродо, але й у його супутниках, що беззастережно пішли за другом. «Треба йти, а як же! Тільки із мною. Або і я піду, або ніхто не піде», — говорить своєму хазяїнові Сэм, натякаючи на те, що не відпустить його одного в таке небезпечне путешест-вие. Адже як говорить другий літопис, саму важку й небезпечну частину шляху їм довелося пройти вдвох, що мимоволі викликає повагу до представників маленького й смішного народца — хоббитов. Другий літопис також містить у собі докладне оповідання про зрадництво глави Білої Ради — Сарумана. Автор недвозначно заявляє, що перемога добра у світі й у людській душі залежить тільки від людини. Всі герої книги один за іншим відмовляються від Кільця, що могло б принести необмежену владу над миром кожному з них. Тільки Саруман і Еоромир піддаються спокусі, за що й розплачуються своєю загибеллю. Однак, на відміну від добре обміркованого зрадництва Сарумана, порив Боромира був хвилинний, і, умираючи, він говорить: «Я хотів відняти Кільце у Фродо. Я каюся. Це — розплата». Він розуміє, що необмежена влада погубила б його, зробила б злим, жорстоким і жадібним. У душі хороброго воїна добро перемогло зло.
Третій літопис розповідає про Велику Битву й, звичайно, має щасливий кінець: Кільце Всевладдя зникає в надрах Фатальної Гори, з лементом розсипається в порох Чорний Владар, і королева ельфів сплои своїх чарів валить його замок.
Перемога над Тьмою наповнює серце читача радістю, гордістю за героїв і, головне, бажанням творити добро вже тут, у нашому світі. Залучає в «Владарі Кілець» також якась недосказанность, властива старим сказанням, що залишає читачеві можливість додумати щось самому, дати волю уяві. Древні легенди, які розповідають герої один одному протягом всієї книги, знайшли живий відгук серед молоді. Багато хто з них покладені на музику, складені нові пісні на тему скандинавських міфів.
Книга знайшла безліч шанувальників не тільки в Англії, але й в усьому світі, у тому числі в Росія. Неймовірна популярність «Владаря Кілець» говорить про те, що відхід від сірості реального життя в мир добрих казок необхідний, щоб підтримувати в людях віру в добрі, світлі початки й допомогти знайти їх у самих собі.
Сочинение! Обязательно сохрани - » Твір на тему: Епопея «Володар Кілець» . Потом не будешь искать!
Запись была опубликована
11.02.2010 в 11:10 в категории Шкільні твори з російської мови.
Вы можете следить за ответами в этой записи через RSS 2.0 ленты.
Загрузка...