Існує думка, що по-справжньому можна пізнати і зрозуміти письменника, лише побувавши на його батьківщині, у місцях, пов’язаних з його життям і творчістю. І вона має підстави. Життя і творчість Олеся Гончара пов’язані з Полтавщиною, Харківщиною, Дніпропетровщиною, де він народився, учився, працював, з Києвом, де продовжував навчання в аспірантурі, працював і де жив з 1946 року. Але не менш тісно вони переплелись і з нашим сонячним краєм, який він неодноразово відвідував і який йому довіряв свої повноваження у парламенті, депутатом котрого він був від трудящих Херсонщини не одне скликання.
Олесь Гончар чи не найповніше і найглибше змалював наших трудівників, історичне минуле й сьогодення. На матеріалі степового краю він створив не одне оповідання, новелу, нарис, статтю, а також романи і повісті: «Таврія», «Перекоп», «Тронка», «Берег любові», «Бригантина», «На косі» та інші. Особливе місце серед них посідає дилогія «Таврія» і «Перекоп» — твори історичні, в яких змальовані події дожовтневого життя і громадянської війни, а також новелістичний роман «Тронка», присвячений проблемам сьогодення одного степового села, проблемам, що хвилюють увесь світ. Тривогами за долю людства, нашої планети пройняті думки багатьох гончаревих героїв. «Малою стає планета, а людина велетнем стала. Вона може зруйнувати це небо, хоча й не може створити його знов. Спроможна спалити хмари, що ото рожевіють на сході, але знову не витворить їх. У владі людини — отруїти повітряну оболонку планети, отруїти води океанів, хоча потім очистити їх вона вже ніколи не зможе… Але якщо може людина так багато, то під силу їй і припинити все це! Стоїмо на тому рубежі, коли планета, цей чудовий корабель людства, потребує захисту», — зауважує капітан Дорошенко. «Земля — не полігон», — говорить Колумб у «Людині і зброї», і мріє всю землю пшеницею засівати.
Олесь Гончар не раз підкреслював, що «література починається з уболівання за людину», справжні твори «народжуються з болю насамперед», «обов’язок літератури, мистецтва я бачу в тому, щоб допомогти людині стати людянішою. Адже від рівня її духовності, морального розвитку в кінцевому результаті залежить все наше майбутнє», «потребує сьогодні охорони природне середовище, але не тільки це середовище. ІГо-требує охорони також і душа людини, наші взаємини людські між собою. Література теж хоче прикласти зусиль до того, щоб не розповзалися, скажімо, збайдужіння, зчерствіння, холод, який іноді можна спостерігати між людьми». Герої Олеся Гончара — прості трудівники й водночас мудрі філософи, які піднімаються у своїх роздумах до загальнолюдських, планетарних проблем.
Сочинение! Обязательно сохрани - » Твір доповідь: Олесь Гончар . Потом не будешь искать!
Запись была опубликована
01.01.2010 в 11:27 в категории Шкільні твори з російської мови.
Вы можете следить за ответами в этой записи через RSS 2.0 ленты.
Загрузка...