Туризм — форма масового подорожування та відпочинку з метою ознайомлення з навколишнім середовищем. Розрізнюють такі види туризму. Туризм міжнародний — це подорожі з туристичними цілями за межі країни постійного проживання мандрівників, туристський обмін між різними країнами. Внутрішній туризм — це мандрівки, що здійснюються населенням країни в межах її території з метою відпочинку, розваг, занять спортом. Іноземний туризм — це прийняття в країні іноземних туристів з метою встановлення і розширення культурних, ділових та інших контактів з різними країнами. Виїзний туризм — це поїздки громадян певної країни за кордон з метою ознайомитись з пам’ятками, взяти участь в міжна-родних науково-технічних і культурних заходах, відпочити.
В залежності від мети подорожі туризм поділяється на: пізнавальний (екскурсійний) — відвідування визначних місць, огляд природних, історичних, культурних пам’яток — тобто здійснюється з просвітницькою метою; туризм з соціальними цілями — участь в суспільних заходах; діловий туризм — відвідування об’єктів, які являють професійний інтерес; розважальний, етнічний (відвідування родичів або місць, пов’язаних з походженням родини), лікувальний, або курортний; релігійний (відвідування місць релігійного поклоніння); науковий, або конгресний (спілкування з колегами, що працюють над відповідною науковою проблемою); спортивний.
Прийнято розрізнювати туризм неорганізований, так званий самодіяльний — подорож за планом, який розроблений самим туристом, та організований — подорож за програмою, яка визначена туристським закладом, з наданням комплексу послуг. Організаторами виступають туристичні фірми, а продуктом їх діяльності є тур. Тур — це програма, за якою здійснюється мета подорожі та заходи щодо забезпечення рівня її реалізації.
Туризм — всебічне явище, що охоплює економічні, соціальні, культурні аспекти, має невичерпний потенціал для постійного прогресу. Очевидне й важливе значення туризму як чинника економічного і культурного розвитку. Гуманістична роль туризму випливає з його соціальної природи, адже розвиток туризму сприяє підвищенню добробуту населення з урахуванням фізичних, духовних та інтелектуальних аспектів. Туризм є одним із складників сучасного культуроутворення. Адже культура і туризм взаємозалежні, гармонійно поєднуються і збагачуються. Тобто культура в основному готовить видовища, а туризм — глядачів.
Туризм — невід’ємна складова нашої історії. Його розвиток засвідчує високу свідомість людей, що виявилась у потребі пізнати світ, довкілля, рідний край.
Можна з упевненістю стверджувати, що на сучасному етапі туризм виконує соціальну і економічну функції. Соціальна функція полягає в змістовному проведенні людиною свого дозвілля, а економічна — в наданні послуг туристу, тобто людині, що тимчасово, але не менш як 24 години перебуває поза місцем свого постійного проживання з будь-якою метою, крім занять оплачуваною діяльністю.
Туристсько-краєзнавчі ресурси поділяються на:
природно-рекреаційні, які включають кліматичні, водні, бальнеологічні, ландшафтні складові території, її екологічний стан;
соціально-історичні, що охоплюють пам’ятки історії та культури, археологічні, монументального мистецтва, техногенні та інші, а також народні промисли та ремесла, традиційні способи господарювання та інші етнічні характеристики (національний одяг та прикраси, національна кухня, тощо);
інфраструктурні, що становлять матеріально-технічну базу індустрії туризму (туристичну інфраструктуру)
Умови розвитку туризму конкретної території (регіону, області, району або міста) залежать від рівня розвитку господарства, його загальної спрямованості, спеціалізації, місця в територіальному поділі праці, демографічної ситуації та розселення населення, рівня розвитку соціальної, виробничої та транспортної інфраструктури.
Впродовж останньої чверті XX ст. туризм став однією з провідних галузей світової економіки. Його потенційний вплив на соціально-економічний розвиток світу, довкілля та людей набуває таких масштабів, що можна говорити про «туристичну революцію». За обсягами діяльності туризм посідає третє місце в світі після торгівлі нафтою, нафтопродуктами та автомобілями.
Як свідчить світовий досвід, надзвичайно важливу роль у розбудові туристичної галузі будь-якої країни відіграє внутрішній туризм. Тому що внутрішній туризм дає можливість пізнати власну країну, готуючи її, таким чином, до відкриття всесвіту. На жаль, в Україні реалії розвитку туризму сьогодні досить невтішні. Про це свідчить і доволі сумна статистика: у валовому національному доході країни внутрішній туризм складає менше 1%. Та це й зрозуміло, адже сам він найбільш чітко віддзеркалює загальний соціально-економічний стан країни. Глибока економічна криза, безробіття призвели до згортання внутрішніх туристично-екскурсійних потоків. Тому основними завданнями туризму в Україні є залучення іноземних туристів до країни, активізація іноземного туризму, бо саме він є джерелом надходження додаткових валютних коштів у країну.б
Сочинение! Обязательно сохрани - » Туризм — форма массового подорожування . Потом не будешь искать!
Запись была опубликована
15.12.2009 в 10:24 в категории Енциклопедія шкільних занять.
Вы можете следить за ответами в этой записи через RSS 2.0 ленты.
Загрузка...