Головна думка найчіткіше висловлена у третій строфі вірша, де російський і український народи виступають як «друзі вірні», «Росія і Вкраїна — нерозлучні дві сестри». У народній свідомості російський і український народи — це вірні друзі, а їх держави — нерозлучні сестри. На багатьох картинах і художніх плакатах братні народи і братні республіки змальовані як два хороших і люблячих брати або дві сестри. Російський народ, Росія змальовуються в образі світлорусого юнака чи дівчини; український народ, Україна — в образі чорнявого юнака у вишиваній сорочці чи чорнявої дівчини. Можна як унаочнення використати плакат «Сестри» (художники В. Корецький, К. Іванов, О. Свастюк і В. Успенський), малюнки «300 літ великої дружби» А. Різ-ниченка, «Навіки разом» В. Щеглова та ряд інших на цю тему.
У висловах «друзі вірні», «нерозлучні дві сестри» розкривається основна думка твору.
Визначивши, що російський і український народи зображені як друзі, вчитель ставить запитання: «Які друзі?» і одержує відповідь: «Друзі вірні». Народний (постійний) епітет вірні повторюється двічі: «братства вірного слова» і «помагають друзі вірнп. Вірність своєму слову, дружбі, товариству завжди — і в тяжкий час випробувань, і в мирний період — високо оцінювалась народом, поетизувалась. Отже, М. Рильський знайшов дуже точний епітет, який характеризує дружбу російського і українського народів.
Епітет «нерозлучні дві сестри» містить важливу думку про віковічну дружбу України й Росії, які протягом віків, зокрема після возз’єднання 1654 року, завнеди були разом, нерозлучні.
Глибокий смисл і значення дружби російського і українського народів, Росії й України вчитель розкриває шляхом бесіди, читаючи й аналізуючи з учнями кожну строфу окремо.
В першій строфі звертається увага на вислів «надійшла весна весела»: образ весни, підсилений епітетом весела, не просто визначення пори року. Ні, це порівняння весни з часом весняного розвитку сил радянського народу, який наступив після жорстоких боїв за правду й волю. Бурхлива творча праця радянських людей передана народним висловом (метафорою): «закипіли в праці села». Ось чому зразу ж ідуть слова, які показують, після чого наступила весна:
- Разом ворога бороли,
- Разом вийдемо на поле,
- Правди й вільності сияи.
Слід звернути увагу учнів на метафоричний вислів «правди й вільності сини». Так поет називає братні народи. Думку про те, що український і російський народи завжди виступають спільно, підкреслює слово разом, яке повторюється двічі:
Разом ворога бороли, Разом вийдемо на поле,
Провідна думка другої строфи — російський народ, Москва у «криваві дні» Вітчизняної війни подали допомогу українським трудящим в боротьбі проти фашистської навали.
Дружба народів стала моральним законом життя наших людей, провідною думкою культури. Пісні радянського народу поет визначає епітетом «пісню єдності чувати» називає наше братство вірним.
Точний, по-народному мудрий і епітет, що характеризує німецький фашизм,— «ворога лихого». Це народний епітет (про постійні епітети діти ще не знають), що визначав суть ворога. У боротьбі з цим «лихим ворогом» загартувалася ще більше дружба російського і українського народів.
У третій строфі розкривається живий зміст дружби народів у післявоєнному будівництві України:
А тепер у праці мирній Помагають друзі вірні…
». Четверта, остання, строфа вірша змальовує спільне життя і дружну працю возз’єднаного українського народу («Шле привіт свій рано-вранці наддніпрянець над-дністрянцю, Харків Львову шле привіт»). Звертаємо увагу учнів на образні слова «Харків Львову шле привіт»: тут замість людей названі міста. У цій же строфі розкривається життєдайне значення дружби народів, яка допомагає тому,
- Щоб жили ми, щоб цвіли ми,
- Щоб садами ще й рясними
- Цвів навколо вільний світ.
Поет назвав свій твір піснею. Вірш дійсно своїми ознаками близький до народної пісні. Для прикладу можна навести рядки:
- Гей, від Дону за Карпати… Шле привіт свій рано-вранці… Щоб жили ми, щоб цвіли ми, Щоб садами ще й рясними… Характерною особливістю народних пісень є також незвичайний порядок слів у реченні. З цього погляду «Пісня про братерство» становить вдячний матеріал для стилістичного аналізу. Приклади для аналізу:
- Надійшла весна весела… Братства вірного слова. Проти ворога лихого… А тепер у праці мирній…
Прославляючи братерське єднання російського і українського народів, М. Рильський підносить його як приклад, гідний наслідування, закликає зміцнювати дружбу між народами Країни Рад. Аналізуючи твір в єдності змісту і форми, вчитель тим самим уникне як вульгарного соціологізму, так і формалізму, які ще нерідко трапляються в практиці школи, дасть відчути учням, що література — мистецтво слова, навчить їх розуміти специфіку літератури, ідейну функцію художніх засобів. Домашнє завдання: виписати епітети з словами, до яких вони відносяться. Пояснити роль епітетів. Виписати слова, вжиті в переносному значенні.
Сочинение! Обязательно сохрани - » Росія і Україна — нерозлучні дві сестри . Потом не будешь искать!
Запись была опубликована
13.02.2010 в 10:05 в категории Переказ сюжету творів письменників.
Вы можете следить за ответами в этой записи через RSS 2.0 ленты.
Загрузка...