Кучерявий пелікан Рожевий та кучерявий пелікани живуть у низов’ях великих рік і в приморських регіонах. Маса кучерявого пелікана — до 10 кг, розмах крил — до 3,5 м. Рожевий трохи менший. Живиться рибою. Рибалить зграями, почасти об’єднуючись із бакланами та іншими птахами. Гніздує на островах і в торішніх очеретах. У кладці 2—3 яйця. Насиджують і вигодовують потомство обидва батьки.
ОЗЕРНА ЧАЙКА (МАРТИН)
Населяє долини річок та озера України.
Довжина — близько 40 см, маса — до 400 г. Живиться дрібними водними тваринами.
Гніздиться колоніями у важкодоступних прибережних місцях, на землі. У кладці 3 яйця. Пташенят вигодовує комахами та земляними черв’яками. Тримаються досить великими зграями.
ОНДАТРА
Завезена в Україну в ХХ столітті заради цінного хутра. Мешкає по всій території країни, віддаючи перевагу берегам тихих водойм. Довжина — до 25 см, маса — до 1,5 кг. Живиться переважно різноманітними водними рослинами.
Живе поодинці та сімейними групами. У високих берегах річок риє нори, на низьких будує затишні хатки з виходом під водою. Самка двічі або тричі на рік приводить по 6—7 дитинчат. У південних регіонах розмножується і взимку, вигодовуючи за рік 4—5 виводків.
ХОХУЛЯ
Дуже давня тварина. Релікт третинного періоду. Мешкає в заплавних озерах і старицях.
Довжина — близько 40 см. Живиться водними молюсками та рачками, іноді — дрібною рибою та жабами. Живе в глибоких норах, що мають вихід під водою. Самка приводить 3—4 малюків. Взимку може полювати під кригою. Часто гине, потрапляючи в рибальські сітки.
ВИДРА
Живе на прибережних ділянках водойм по всій Україні, за винятком Криму. Дуже рухлива тварина.
Довжина — до 1,5 м, маса — більше 10 кг. Живиться рибою, жабами, раками. Їй вистачає 1 кг їжі на добу.
Веде усамітнений спосіб життя.
Самка приводить 2—4 малюків, які стають дорослими лише на третій рік. До цього вони весь час живуть разом із матір’ю.
БОБЕР
Населяє береги річок, струмків, озер і місцями водоймищ Полісся, Лісостепу та Степу.
Довжина — до 160 см, маса — до 30 кг. Це найкрупніший гризун України.
Живиться корою та гілками осики та верби, а також різноманітними водними рослинами.
Живе сім’ями. Самка народжує 3—5 добре розвинутих бобренят, які ще 2 роки залишаються разом із своїми батьками. Бобри влаштовують на маловодних струмках загати з колод і хмизу, які обмазують глиною та мулом, регулюючи таким чином рівень води. У період заготівлі корму на зиму бобри іноді валять досить великі дерева. Потім відгризають крупні гілки і стягують їх під воду, де вони й зберігаються до весни.
У разі необхідності бобри риють глибокі рівчаки від свого житла до найближчих деревних заростей. Цими каналами вони можуть без перешкод сплавляти собі їжу.
Видра — дуже енергійна тварина, тому дослідники часто бачать її в різних місцях і вважають, що видр на певній ділянці більше, ніж насправді.
Взимку, коли водойми замерзають, видри в пошуках риби можуть переходити по кризі та снігу до інших. При цьому вони долають за день 15—20 км. Цікаво, що спускаючись із крутого схилу, видра притискає лапи і з’їжджає вниз просто на череві, залишаючи на снігу характерний слід у вигляді жолоба.
ПІВОНІЯ КРИМСЬКА
Зустрічається тільки в лісах Гірського Криму, переважно на світлих розріджених узліссях. Багаторічна трав’яниста рослина висотою до 70 см.
Цвіте в травні-червні. Квіти досягають 15—20 см у діаметрі, запашні.
ЛАДАННИК (ЧИСТ)
Ендемік Південного берега Криму. Невисокий вічнозелений кущик.
Крупні квітки дуже схожі на квіти шипшини. Листя й молоді пагони виділяють смолисту речовину — ладан. Стійкий до пожеж і перевипасу, худоба його не чіпає.
РУСКУС ПІД’ЯЗИКОВИЙ
Росте в тінистих вологих лісах Південного берега Криму. Вічнозелений кущик висотою 40 см. Те, що зазвичай вважають листками, насправді кладодії — видозмінені стебла. Цвіте в квітні -травні, а плодоносить з липня по грудень.
Релікт третинного періоду. Зберігся на І Південному березі Криму. Невисоке вічнозелене багатостовбурне дерево. Висота — до 9 м. І Цвіте в квітні-травні. Плоди, справді схожі на суниці, достигають у жовтні.
РОГОВИК БІБЕРШТЕЙНА
Ендемічний чагарник Кримських гір.
Полюбляє відкриті місця, може рости на кам’янистих осипах. Рясно цвіте з травня по вересень. Розмножується насінням і паростками.
ЯЛОВЕЦЬ ВИСОКИЙ
Зберігся лише на Південному березі Криму.
Вічнозелене хвойне дерево висотою 12 м.
Росте групами, утворюючи мальовничі зарості. Живе довго — 500—1000 років, та виростає дуже повільно.
ТЮЛЬПАН КАЛЬЄ (ДВОКВІТКОВИЙ)
Ендемік Південно-Східного Криму. Росте на сухих приморських схилах сходу Південного берега Криму. Більше ніде не зустрічається. Цибулинна рослина заввишки 20 см. Квітки парні, білі, з жовтими серцевинками.
Цвіте в березні-квітні, а насіння достигає вже в травні.
МАКИ
На півдні України та в Криму зустрічається кілька видів маків. Багаторічна трав’яниста рослина. Трапляються й однорічні види.
Маки невибагливі до кліматичних умов. Висота досягає 30—60 см.
Квіти яскраво-червоні, зрідка білі. Цвітуть на початку літа, утворюючи в степах або на узбіччях доріг чи кам’янистих осипах мальовничі килими.
Плоди ялівцю схожі на ягоди. Проте це типово голонасінна рослина, тож його плоди вірніше називати шишкоягодами, оскільки це справді м’ясисті шишечки з насінням. Шишкоягоди охоче поїдають птахи та звірі, що сприяє поширенню ялівцю.
Незважаючи на сухий клімат Криму, в гірських лісах там зустрічається багато вологолюбних рослин. Вони використовують вологу хмар, які затримуються на горах.
В сухому та спекотному Криму багато рослин виділяють ароматні ефірні олії. Серед них такі як тим’ян, лаванда, кипарис, яловець і багато інших. Таке пристосування допомагає їм зменшити випаровування вологи з листя.
ЦИКЛАМЕН КУЗНЕЦОВА
Ендемік Білогірського району Криму. Росте в ясеново-дубових гірських лісах.
Висота — близько 10 см, квітки одиночні пониклі. Цвіте в лютому-березні.
СОСНА СТАНКЕВИЧА
Збереглася лише на Південному березі Криму, росте на кам’яних схилах.
Реліктове хвойне дерево з розкидистою кроною. Висота — до 25 м. Довжина хвоїнок — 15 см, шишок — до 10 см.
СКОРПІОН КРИМСЬКИЙ
Поширений тільки в Криму. Населяє кам’янисті місцевості із заростями чагарника. Веде нічний спосіб життя. Довжина — до 40 мм.
Полює на дрібних безхребетних з допомогою отруйного жала, яке знаходиться на кінці тельсона — «хвоста».
Яйцеживорідна тварина. Молодь з’являється на світ в ембріональній оболонці.
СОЛЬПУГА ЗВИЧАЙНА
Поширена тільки в Криму та кв деяких регіонах на півдні України [ (іноді її невірно іменують фалангою).
Довжина — до 5 см. Нічний хижак. Живиться жуками, павуками та іншими дрібними безхребетними.
Личинкової стадії немає. З яєць, відкладених самкою, виходять цілком сформовані тваринки.
Звичайна сольпуга не отруйна!
Сколопендра кільчаста
СКОЛОПЕНДРА КІЛЬЧАСТА
Житель Криму та півдня України.
Довжина тіла досягає 10 см.
Живиться комахами та павуками. Активно полює вночі, а вдень чатує на здобич, причаївшись у своїй підземній схованці.
Самка відкладає яйця під землею і охороняє їх кілька тижнів, обгорнувши своїм тілом. Весь цей час вона голодує.
Сочинение! Обязательно сохрани - » Птахи . Потом не будешь искать!
Запись была опубликована
01.12.2009 в 11:46 в категории Стислі перекази з географії.
Вы можете следить за ответами в этой записи через RSS 2.0 ленты.
Загрузка...