В Україні можна виділити п’ять основних природних зон: Полісся, Карпати, Лісостеп, Степ та Гірський Крим з його південним узбережжям (Південний берег Криму). Клімат західних регіонів визначають атлантичні повітряні маси. Над Атлантичним океаном повітря вологе й холодне. В ньому зароджуються хмари, а західні та північно-західні вітри несуть їх у наш бік. Тож на заході країни більше опадів (дощів і снігопадів) і клімат більш вологий. У свою чергу, вітри зі сходу, південного сходу та півдня завжди більш сухі. Ось чому, якщо просуватися із заходу України на схід, то поступово зменшуватиметься кліматичний вплив Атлантичного океану, який стримує літню спеку та пом’якшує зимові морози. Саме з цієї причини клімат східних регіонів сухіший та спекотні-ший влітку і холодніший взимку, ніж у західних регіонах.
Північні регіони України належать до Полісся і займають приблизно 20 % її площі. Особливості цього краю визначаються не лише кліматом, але й геологічною будовою території. Тут пролягає широка Поліська низовина. Місцями на ній зустрічаються численні болота через високий рівень ґрунтових вод. Це також сприяє підвищенню загальної вологості краю.
Для Полісся характерні соснові та дубово-соснові ліси. Вони перемежовуються болотами. Велика кількість боліт завдяки м’якому клімату в минулому сприяла збереженню багатьох видів рослин і тварин.
Ялинові ліси ростуть окремими ділянками на північному сході Полісся.
На південний захід від Полісся розташовані гори — Східні Карпати. Тут найдовша в країні зима, що триває почасти до 150 днів. А по сусідству, в долинах Закарпатської області, клімат м’який і теплий.
Площа цієї гірської системи — 24 тисячі кв. км. Найвища вершина Українських Карпат Говерла має висоту 2061 м над рівнем моря.
Взимку тут випадає рекордна для нашої
країни кількість снігу — до 400 мм.
Якщо в долинах Закарпаття взимку буває в середньому до мінус 3 градусів, то
в горах уже до мінус 12. При підйомі на кожні 100 м прихід літа затримується
приблизно на 8—10 днів і завершується на 5—6 днів раніше. Ось чому на висоті
більше 1500 м уже не ростуть дерева — їм не вистачає тепла.
У Карпатах знаходиться до 20 % всіх лісів України. На висоті 500—1400 м ростуть ялицево-букові, грабово-букові та дубово-букові ліси. Вище, до 1500 м, переважає ялиця. На висоті 1800—1850 м — низькорослі зарості гірської сосни, ялівцю та рододендрону карпатського. Вище вже починається зона альпійських луків, які мають колоритну місцеву назву — полонини.
Завдяки вологому клімату в Карпатах багато земноводних — саламандра плямиста, альпійський і карпатський тритони.
СТЕП
Чимдалі на південь, тим більше сонця, клімат стає сухішим. Починає переважати місцевість, вкрита густим трав’янистим килимом. Такі безкраї рівнини називаються степом. Він такий широкий, що в різних його частинах клімат істотно відрізняється. Якщо на крайньому півдні безморозний період триває більше 200 днів, то на північному сході зони він скорочується до 160 днів. Степ займав площу 240 тисяч кв. км, або 40 % від усієї території країни.
На півночі переважали різно-травно-ковилово-типчакові степи. Далі на південь вони переходили в типчаково-ковилові. В приморських районах та в Північному Криму характерні посушливі полиново-злакові степи.
Підкорення степу людиною почалося з одомашнювання коней, яке відбулося 5—6 тисяч років тому й відіграло значну роль у розвитку господарства.
ЛІСОСТЕП
Між Поліссям і Степом серед степів місцями збереглися розкішні діброви, а на піщаних терасах річкових долин — соснові бори. Це зона Лісостепу. Її населяє багато видів лісових і степових тварин і рослин.
Площа Лісостепу — 202 тисяч кв. км, що складає 34 % території України.
Лісостеп був освоєний людиною досить давно — не менше 7 тисяч років тому. Це край древніх культур неоліту, найвідомі-шою з яких є Трипільська культура.
Лугові (лучні) степи нині майже повністю розорані, площа орної землі складає до 80 % всіх сільськогосподарських угідь.
Ліси займають лише 12 % цієї природної зони, вони збереглися краще, ніж степи. Проте ще в ХІХ столітті в них були винищені останні бурі ведмеді й глухарі, а з копитних тварин збереглася тільки козуля (європейська сарна). У ХХ столітті завдяки природоохоронним заходам у ці ліси повернули кабанів, лосів та благородних оленів.
За рік у Лісостепу випадає помірна кількість опадів — 500—650 мм. У Правобережній Україні переважають дубово-грабові ліси. На Лівобережній Україні ці ліси змінюються по більшості дубово-липовими і ясеново-дубовими лісами зі значною домішкою клена гостролистого. Дубові ліси з усіх лісових екосистем нашої країни мають найбільше різноманіття видового складу рослин і тварин.
Найбільша площа дібров збереглася на сході Лісостепу в Харківській області — 14 % від усієї площі дубових лісів на території України.
Мозаїчність ландшафту Лісостепу сприятлива для тварин. Найбільш наочним прикладом цього є різноманіття хижих птахів.
Ліс необхідний орлам і соколам для гніздування, а відкриті степові та лучні простори — це їхні мисливські угіддя. Тому в Лісостепу збереглися всі п’ять видів орлів.
Сочинение! Обязательно сохрани - » Північні регіони України . Потом не будешь искать!
Запись была опубликована
26.11.2009 в 11:20 в категории Стислі перекази з географії.
Вы можете следить за ответами в этой записи через RSS 2.0 ленты.
Загрузка...