У Києві шуміли контракти — Хрещенський ярмарок. Того пам’ятного 1847 року він був особливо велелюдним: приїжджих, за офіційними даними, було близько чотирьох тисяч чоловік, чималенько як для міста з п’ятидесятитисячним населенням. Був то всілякий різномовний торговий люд, а ще — власники околишніх маєтків — з чадами і домочадцями, молодь, яка ринула на приймальні іспити до Київського університету (набір на друге півріччя ігроводився з 13 січня). Готелі, заїжджі двори, квартири, кутки — все було заповнене. Вдень клекотів ярмаршило не це. Головне — відчував у собі жагуче бажання творити. І сила того полум’я з роками не згасала.
1931 року Архип закінчував інститут. Ще працював над дипломним проектом, а вже кілька кафедр запропонували йому аспірантуру. Проявив він себе в математиці, в механіці, а найбільше — в теплотехніці. Створені ним турбінні установки не раз обговорювалися в наукових товариствах, одержували схвалення найавторитетніших фахівців. Тож і обрав він теплотехніку.
…Харків зустрів Архипа зливою. Вулицями бігли цілі потоки води, а небо немов прорвалося: звідти лило й лило. Архип уже не обминав ні калюж, ні потоків; однаково промок до кісток. Кортіло якнайшвидше відшукати конструкторське бюро, відрекомендуватися начальству й дізнатися хоча б що-небудь про майбутню роботу. Працюючи в конструкторському бюро, Архип розумів: авіації потрібні нові, більші швидкості. Над цим билися сотні конструкторських бюро в усьому світі. Саме таку установку і взялися створити інженери Харківського авіаціонного, де почав свій трудовий шлях Архип Люлька.
Не став Архин Люлька ні директором заводу, ні професором. А став він у сорок три роки видатним конструктором авіатехніки. Винайдений ним турбореактивний двигун був потужніший і компактніший (а тягу давав значно більшу) за будь-який з існуючих на той час поршневих. Підтвердилися найсміливіші задуми винахідника: поршнева авіація поступалася своїми позиціями реактивній. Спочатку було переозброєно військові літаки, потім вантажні і, нарешті, пасажирські. Турбореактивний двигун Люльки виявився не тільки легшим за старий мотор, а й зручнішим, економнішим, надійнішим.
Сочинение! Обязательно сохрани - » Переказ балади «Люта» . Потом не будешь искать!
Запись была опубликована
01.01.2010 в 11:36 в категории Переказ сюжету творів письменників.
Вы можете следить за ответами в этой записи через RSS 2.0 ленты.
Загрузка...