Сочинения

Батьківщина цього молюска — моря Далекого Сходу. В 1947 році виявлена в Чорному морі. Довжина мушлі рапани може досягати 15 см. Хижак, що живиться устрицями та мідіями. Більшість червоних водоростей ростуть на глибині не більше 10—40 м, та деякі з них добре почуваються й на великій глибині — до 100—200 м! Ульву часто неправильно називають морською капустою, однак її можна було б назвати морським салатом, оскільки в деяких країнах місцеве населення вживає її в їжу. В одній яйцевій капсулі буває до 1000 яєць, а самка викидає безліч таких капсул. Плаваючі личинки — велігера — після розселення осідають на дно і перетворюються на маленьких рапан.

Медуза аурелія Знайомий кожному найчисленніший представник типу Кишковопорожнинних у Чорному та Азовському морях. Діаметр її «зонтика» — до 40 см.

Живиться фітопланктоном. Рот розміщений під ковпаком і оснащений щупальцями з жалкими клітинами. Для людини абсолютно безпечна.

МОРСЬКІ ГУБКИ

У Чорному морі живе 28 видів цих невеликих за розміром тварин.

Живляться планктоном і розчиненими у воді органічними речовинами. Відіграють важливу роль як живі фільтри морської води. Являють собою колонію клітин — проміжну форму між одно- та багатоклітинними тваринами.

 МОРСЬКИЙ ЖОЛУДЬ (МУХОРКА)

Цей рачок населяє Чорне та Азовське моря. Веде сидячий спосіб життя, прикріплюється до будь-яких предметів під водою. Утворює великі колонії.

Розмір вапнякової мушлі морського жолудя невеликий     до 3 см. Рачок може розсувати її стулки, а змахами грудних ніжок гнати воду всередину для дихання та харчування.

Живиться  одноклітинними  водоростями та зоопланктонними організмами, відфільтровуючи їх із морської води.

Одна особина може викидати кілька тисяч крихітних плаваючих личинок, які згодом осідають на будь-яких зручних місцях, навіть на мушлях молюсків і панцирах крабів.

МОРСЬКІ КРАБИ

Кілька видів зустрічається біля берегів Криму.

Довжина карапакса (щита го-ловогрудей) звичайно не перевищує 9 см. Живляться дрібними морськими тваринами та органічними рештками. Самки виношують по кілька тисяч яєць. З них виводяться личинки, які спершу ведуть планктонний спосіб життя, а згодом перетворюються на маленьких крабиків.

 УСТРИЦІ ТА МІДІЇ

Молюски, дуже поширені в Чорному, а мідії     і в Азовському морях.

Живуть від зони прибою до глибини 80 м, міцно прикріплюючись до різноманітних підводних предметів, але за бажання можуть відчеплятися й переміщуватися на інше місце. Довжина мушлі — до 12 см. Самки устриці за сезон дають до 500 мільйонів дрібних яєць. Плаваючі личинки швидко розселяються на великій площі.

 НЕРЕЇС

Поширений у Чорному та Азовському морях на глибині до 200 м. Належить до класу Поліхет.

Довжина тіла — до 12 см.

Живиться різноманітними органічними залишками тварин і рослин, які знаходить в піщаному ґрунті або в мулі. Веде  виключно  донний  спосіб життя.

Викинувши  яйця,   тварина  гине. З яєць виводяться крихітні плаваючі личинки — трохофори. Устриці та мідії — молюски-фільтратори — живляться мікроскопічними планктонними організмами та органічними частинками з води. Колонія цих молюсків, що займає площу 1 кв. метр, здатна відфільтрувати 280 т води за добу.

Ланцетник являє собою величезний інтерес для науки як уцілілий нащадок давніх тварин, від яких походять усі хребетні тварини, включаючи й людину. Мешкає в прибережних районах Чорного моря. Зустрічаються особини з червоними, зеленими та синіми щупальцями. Діаметр вінчика може досягати 4—7 см.

Дрібні особини живляться планктоном, крупні — креветками та дрібними рибками. На щупальцях є особливі жалкі клітини. Вони містять отруту, яка паралізує здобич.

Розмножується брунькуванням та яйцями, з яких виходять маленькі поліпи.

ТЕРЕДО

Двостулковий морський молюск. Довжина — до 15 мм. Живиться відфільтрованим з води планктоном і органічними речовинами, у тому числі й тирсою. З допомогою мушлі висвердлює собі ходи в будь-якій деревині, що потрапить у море. Ці ходи ніколи не перетинаються.

АСЦИДІЇ

Десятки видів цих тварин населяють Чорне море. Ведуть сидячий спосіб життя.

Утворюють великі колонії. Розмір однієї особини — до 2 мм. Мішкувате тіло має два отвори, крізь які проходить вода. Живляться відфільтрованим з морської води планктоном.

 Ланцетник

Близькі родичі хребетних тварин. З яєць виводяться личинки, що нагадують пуголовків. Відпливши подалі, вони прикріплюються до дна і перетворюються на дорослих асцидій.

ЛАНЦЕТНИК ЄВРОПЕЙСЬКИЙ

Мешкає в теплих затоках Чорного моря.

Довжина — 3—7 см. Уздовж тіла має світлочутливі вічка. Уникає освітлених місць.

Зарившись у крупний пісок, відфільтровує собі їжу — мікроскопічних тварин і рослини.

Море

МОРСЬКА ЛИСИЦЯ

Населяє мілководні ділянки Чорного моря до глибини 100 м.

Довжина з хвостом — до 125 см.

Живиться донними видами ракоподібних і риб, іноді — молюсками.

Самка відкладає кілька десятків яєць, поміщених у рогові капсули своєрідної форми, які в народі називають русалчиним капшуком. Веде присмерковий спосіб життя. Для людини безпечна.

КАТРАН

Ця акула поширена в Чорному морі. Довжина — до 2 м, маса — до 15 кг.

Виявляє присмеркову активність. Живиться рибою, крабами й креветками.

Яйцеживорідна тварина. Протягом 18 місяців у тілі самки розвиваються до 29 яєць. Добре розвинуті акуленята завдовжки до 33 см народжуються взимку або рано навесні. Дорослі акули тримаються зграями в глибині моря та часто з’являється й біля поверхні. Живуть до 25 років.

БІЛУГА

 Живе в Чорному та Азовському морях. Рекордна довжина — 5 м, маса — 1230 кг! Молодь спочатку живиться кількою та хамсою, поступово переходячи до більш крупної здобичі. З весни до осені нерестує в нижній течії Дунаю, Дністра та Дніпра, на ділянках зі швидкою течією та галечниковим дном. Плідність дуже велика — до 7 мільйонів ікринок. Мальки в перше ж літо скочуються в море.  Стерлядь — як і її родички білуга та севрюга,

належить до давніх осетрових риб

СЕВРЮГА

Ця риба — мешканець мілководних ділянок Чорного та Азовського морів.

Досягає довжини 2,2 м і маси до 300 кг. Живиться рибою, молюсками та рачками.

Нереститься в нижній течії річок, що впадають у Чорне та Азовське моря, на чистих піщаних ділянках зі швидкою течією. Самка викидає до 650 тисяч ікринок. Після нересту повертається в море. Мальки також скочуються за течією.

МОРСЬКИЙ КОНИК

Поширений у Чорному та Азовському морях. Віддає перевагу густо зарослим прибережним ділянкам.

Довжина тіла — до 12 см.

Живиться дрібним зоопланктоном.

Від 10 до 200 ікринок самка викидає в спеціальну виводкову сумку на череві самця. Після появи мальків «татусь» іще деякий час опікує малят, ховаючи їх у сумку в разі небезпеки.

КАМБАЛА-КАЛКАН

Населяє прибережні ділянки Чорного моря до глибини 90—100 м.

Веде виключно придонне життя. Довжина тіла почасти досягає 85 см, маса — до 15 кг.

Хижак,   живиться   рибою. Здатність змінювати забарвлення відповідно до навколишнього фону роблять її практично невидимою на морському дні. Самка викидає від 2,5 до  13 мільйонів ікринок. Анчоуси Камбала-калкан

АНЧОУС (ХАМСА)

Найчисленніша риба Чорного та Азовського морів. Довжина тіла цієї рибки 10—15 см.

Живиться планктоном. Величезними  зграями  навесні  та влітку анчоус годується  та нереститься в поверхневих шарах води. Середня плідність самки — близько 13 тисяч ікринок. Зимує в глибинних водах Чорного моря.

 СКОРПЕНА

Зустрічається переважно на кам’янистих, порослих водоростями ділянках Чорного моря.

Довжина — 30 см, маса — 500 г.

Живиться креветками та рибою, підстерігаючи їх у засідці.

Влітку порціями викидає до 178 тисяч ікринок у слизовій оболонці. Такі слизові грудочки можуть далеко розноситися хвилями. Майже щомісяця линяє, скидаючи стару шкіру, як змія.

КЕФАЛЬ

У прибережних водах морів України зустрічається п’ять видів кефалі. Найкрупніша з них, лобан, досягає 90 см завдовжки і може мати масу більше 6 кг. Крім того, досить поширені види — сингіль та гостроносик. В останні роки в наших морях акліматизовано й далекосхідний вид кефалі — піленгаса.

Основу харчування кефалі складає детрит (поживний мул) і перифітон (рослинне і тваринне обростання підводних скель і споруд). Нерестяться у червні-серпні. Ікру кефалі у вигляді слизьких грудочок, що плавають біля поверхні води, можна зустріти й у відкритому морі, проте молодь, яка виводиться з ікринок, незабаром повертається до берегів. Усі види кефалі добре плавають і можуть здійснювати міграції, однак частіше це осіла риба. Вони дуже рухливі й, потривожені, здатні вистрибувати з води.

ЛОСОСЬ ЧОРНОМОРСЬКИЙ

У Чорному морі зустрічається досить рідко. Є близьким родичем сьомги.

Довжина тіла досягає 110 см, маса — до 24 кг. Живиться переважно дрібною рибою. На нерест заходить у ріки з лютого. Пара риб нерестує на ділянках зі швидкою течією та кам’янистим дном. Плідність — близько 5,5 тисячі ікринок. Личинки та мальки до 3—4 років живуть у річках, після чого скочуються в море.

ОСЕЛЕДЕЦЬ ЧОРНОМОРСЬКИЙ

Населяє басейни Чорного та Азовського морів, дуже поширений вид.

Досягає 30 см завдовжки. Живиться дрібною рибою і планктонними ракоподібними. Навесні великими зграями заходить у річки на нерест. Самка викидає до 50 тисяч ікринок. На зиму покидає Азовське море і зимує у водах Чорного моря.

ТЮЛЬКА

Поширена в Чорному та Азовському морях. Друга назва — кілька. Довжина тіла не більше 9 см. Живиться зоо- й фітопланктоном. Утворює величезні скупчення. На нерест заходить у річки та опріснені затоки Самка викидає до 10 тисяч ікринок.

СОНЦЕВИК

Житель відкритих вод Чорного моря глибиною близько 100 м.

Довжина — до 50 см. Хижак, живиться досить крупною рибою.

Своїми повільними рухами та широким сплюсненим тілом, майже непоміт ним спереду, сонцевик вводить в оману неуважну рибу. Наблизившись до жер тви, він робить різкий кидок і з силою втягує її в пащу разом із водою.

СТАВРИДА

Населяє прибережні води Чорного моря. Одна з основних промислових риб.

Її вважають особливим підвидом середземноморської ставриди. Розрізняють дві форми: звичайну (дрібну) — до 20 см завдовжки, та південну — до 55 см.

Живиться дрібною рибкою та ракоподібними. Нереститься влітку вздовж берегів. На зиму ховається в донних ямах, або йде на глибину від 30 до 100 м. В цей час може зовсім нічого не їсти.

РИБА-ГОЛКА (ІГЛИЦЯ ПУХЛОЩОКА)

Мешканець прибережних районів Чорного та Азовського морів. Любить ділянки з солонуватою водою, проникає в прісні водойми. Довжина — до 20 см. Живиться зоопланктоном.  Кілька десятків ікринок відкладається у виводкову сумку на череві самця. Там же він згодом носить і мальків.

Сочинение! Обязательно сохрани - » Мушля рапани . Потом не будешь искать!

Запись была опубликована 03.12.2009 в 10:08 в категории Стислі перекази з географії. Вы можете следить за ответами в этой записи через RSS 2.0 ленты.