Переді мною лежить досить цікавий добуток Ф. Грильпарцера «Прамати». Мені дуже хочеться відзначити видавництво, випустившие цю чудову книгу. Дана книга із зібрання творів А. Блоку. Вона випущена літературним видавництвом «Художня літературна» в 1981 році. Обране мною добуток є драмою в п’ятьох частинах. Незважаючи на те що в драмі досить мало діючих осіб (це іноді позначається на змісті), вона читається на одному подиху. По суті своєї, добуток дуже глибоко проникає в душі, і читач теж переживає ті почуття, що й герої. Я непомітно підійшла до діючих осіб. Тепер про їх можна небагато розповісти.
У древньому замку живуть батько з дочкою: граф Зденко фон Боро-тин і Берта. Вони нащадки стародавнього багатого роду. Граф під кінець життя думає про майбутнє своєї дочки. Він заради її готовий пожертвувати всім, що в нього є. Берта ж повністю слухається свого батька. Серце її дуже добре. Здається, що вона своєю любов’ю готова охопити мир. Вона не зможе зрозуміти своє відношення до розбійників. Графиня те засуджує, то жалує їх. Берта ніяк не може зрозуміти, як можна вбивати ні в чому не винних людей.
Над родом графів фон Боротин тяжіє проклін. Його втіленням у драмі виступає Прамати. Прамати — це дух родоначальниці роду. Колись вона змінила своєму чоловікові й була їм убита. Знаряддя вбивства — кинджал. Він висить на стіні під її портретом. Прамати дуже схожа на Берту. Вона (Прамати) повинна бродити по замку доти, поки не вмре останній представник роду.
У Берти є наречений Яромир. Це дуже суперечливий і складний образ. Він разривается’между своєю коханою й розбійниками. Йому не призначено бути з Бертою, тому що вони рідні брат і сестра, але про це ніхто не знає, крім старого розбійника Болеслава.
Величезний вплив на читача робить гнітюча атмосфера замка і його околиць. У дрімоті неможливо розпізнати, де ніч, а де день. Мені здається, що в місці подій суцільна ніч, тому що вона в мене асоціюється із предвестьем лиха. Я б сказала, що причиною всіх лих є сам замок. Він своєю темрявою, своїм тиском і примарами доводить людей до божевілля. Для посилення гнітючого враження автор використає звичайні природні стихії. У дворі замка ураганний вітер, у самому будинку гуляє найсильніший протяг. Дуже велике значеннєве значення має й те, що Яромир убиває батька тим кинджалом, яким багато років тому його предок убив свою дружину. Кожний читач розуміє цей уривок по-своєму.
Драма ця написана в дусі романтизму, шиллеровским мовою. Так писали поети в Німеччині. Німецький романтизм найбільш сильний у світі. Недарма багато хто перекладали добутку цього періоду на свої мови. У Росії найбільш яскравим письменником-перекладачем є Василь Андрійович Жуковський. Тепер, майже через сто років, А. Блок довів, що має право стояти поруч із Жуковським. Нехай це й один переклад Блоку романтичного добутку, але це воістину великий переклад. Автор зумів повністю перекласти красу драми на російську мову. Мене цей добуток уразило своєю силою й оригінальністю. «Прамати» можна читати нескінченно й щораз знаходити щось нове. Її не можна віднести до добутків-одноденок, про які років через десять ніхто й не згадає.
Дуже цікаво охарактеризував сам А. Блок свій переклад. Поет поставив «Праматір» на одному рівні із творами Ґете, Шиллера й інших. За його словами, цей добуток до того хвилює душу, що «на чолі може з’явитися ще одна зморшка». Драма відбиває стан душі юного Грильпарцера, що вважає, що від долі не втекти. А. Блок писав про свій переклад: «Це — геніальна, застережлива трагедія — добуток не великої, але замисленої й змученої душі». У перекладі Блоку добуток був поставлений на сцені в 1908 році в Драматичному театрі Комиссаржевской, що сама через рік відігравала роль Берти в Москві.
Деякі можуть поцікавитися, чому я вирішила, що цю драму можна назвати сучасної. Є люди, які вважають, що якщо добуток написаний сто або двісті років тому, те його сучасним назвати не можна. Такі люди мислять досить однобоко. Зараз для нас актуальні добутки минулого сторіччя або ми їх просто читаємо. У наш час деякі люди цікавляться легендами про потойбічних істот. У цій драмі вони можуть багато знайти для себе цікавого: тінь жінки й примари. Для багатьох цікаво вивчати образи, шукати подібності й розходження між ними. Драма може сподобатися й підліткам, що захоплюється романтизмом. Зараз таких дуже багато. Їх завжди тягне на щось незвичайне, на те, над чим можна ще й помізкувати, а не тільки читати для розваги. Переклад буде цікавий ще й тим, хто впевнений у неминучості долі. У драмі ясно показано, як події розвиваються незмінно по «плані» і неминуче ведуть до того, що визначено долею героям. Тут людина, навіть його примара, не може протистояти своєму приреченню. Прамати намагається відгородити Яромира від смерті, але її ретельності марні, тому що герой однаково гине. І нарешті, драма «Прамати» є культурним пам’ятником, а пам’ятник не може бути застарілої, поки його пам’ятає хоч одна людина на землі.
Сочинение! Обязательно сохрани - » Цікавий добуток Ф. Грильпарцера «Прамати» . Потом не будешь искать!
Запись была опубликована
11.02.2010 в 11:07 в категории Шкільні твори з російської мови.
Вы можете следить за ответами в этой записи через RSS 2.0 ленты.
Загрузка...