Ця мова — про доньку Ярослава Мудрого Анну, королеву Франції. Дочка київського князя Ярослава Мудрого Анна у серпні 1049 року взяла шлюб із французьким королем Генріхом І, прийнявши латинство і ставши королевою Агнесою. Не якусь там дикунку дістав за дружину французький король, а освічену, розумну і вродливу жінку. Київська Русь часів Ярослава Мудрого за рівнем цивілізації набагато випереджала Францію. Після смерті чоловіка 1060 року Анна, по суті, стала королевою Франції, оскільки спадкоємцеві престолу Філіпу І було лише вісім років. На багатьох державних документах збереглися підписи Анни слов’янською мовою, це найдавніші зразки українського письма. їх оточують хрести, які ставили барони, вельможні васали Франції, бо були… неписьменними.
А написане кирилицею Євангеліє, привезене Анною з Києва як посаг майбутньому чоловікові, впродовж багатьох століть було основним атрибутом найдавнішого Реймського собору. Адже на ньому присягали на вірність усі французькі королі (аж до Людовіка XVI), які коронувалися саме в Реймському соборі. До речі, Анну Ярославну вважають прабабкою тридцяти монархів Франції. Нині ця пам’ятка нашої культури XI століття, названа Реймським євангелієм, зберігається в приміщенні національної бібліотеки Франції.
Мені пощастило побувати в тому місці, де напевне ступала нога нашої великої киянки. Неподалік Сорбонни стоїть найстаріший храм Парижа (Святого Юліана Бідного), зведений за наказом Генріха І, чоловіка Анни Ярославни. Західний фасад церкви лишився в первісному вигляді — як у XI столітті. А від XIII вона стала основним храмом університету Сорбонни, — сааме тут упродовж трьох століть обирали ректорів. Стежками, протопта ними Анною Ярославною, її чоловіком Генріхом І і сином Філіпом І, сюди згодом приходили славетні люди — Фома Аквінський, Данте Аліг’єрі, Рабле та інші.
…Заходимо до напівосвітленого храму, сповненого музикою органа. Але що це? Іконостас, як в українських православних храмах, знайомі обличчя святих, як у Софії Київській! Чи не на честь великої киянки Анни Ярославни його встановлено? Виявляється, церкву було відреставровано й передано грецьким католикам. Тож і не випадково в цьому греко-католицькому храмі нам уявилася Україна, яка, по суті, один раз у своїй історії делегувала до Франції не гостю, не заробітчанку, а повноправну володарку і навчительку тодішнього французького люду — Анну Ярославну.
(О. Балабко)
Сочинение! Обязательно сохрани - » Анна Ярославна, прабабуся тридцяти королів . Потом не будешь искать!
Запись была опубликована
24.01.2010 в 09:07 в категории Шкільні твори з російської мови.
Вы можете следить за ответами в этой записи через RSS 2.0 ленты.
Загрузка...