Зародження козацтва

Categories: Енциклопедія шкільних занять

Загроза поневолення й загибелі стала причиною появи на порубіжних землях України небувалої раніше форми народного самозахисту — козацтва. Слово «козак» — тюркського походження, і означає воно вільну людину, молодця. На пустуючих землях півдня та південного сходу України селилося чимало людей, які тікали від гніту поміщиків і магнатів. Для захисту від татарських набігів ці втікачі об’єднувалися у військові громади, продовжуючи займатися звичними промислами — полюванням, риболовлею, землеробством. При цьому зброя завжди була в них під рукою, і при найменшій загрозі вони могли дати жорстоку відсіч «басурманам». Нерідко невеликі козачі загони примушували рятуватися втечею цілі орди грабіжників і работоргівців.

Не випадково саме в козаках український народ бачив своїх найбільш надійних захисників. от що писав[rkey] мандрівний поет XVII сторіччя Климентій Зи-новієв:

…Козаків, немов святих, треба шанувати.
Позаяк і кров свою в битвах проливають.
Тим з небес подай свою, Господи, корону,
Хто для нашої землі лагодить оборону.

Перше згадування про українських козаків датується 1489—1492 роками. У скарзі кримського хана великому князеві Литовському «козаками» названі люди з Києва і Черкас, що в гирлі Дністра знищили турецький корабель.

Центром козацтва була Запорізька Січ. Назва «Січ» походила від слів «сікти, рубати» і означала дерев’яне, зроблене з колод укріплення. У 1553—1554 роках канівський староста Дмитро Вишневецький зібрав розрізнені козацькі ватаги й побудував форт на

острові Хортиця, заснувавши Запорізьку Січ. одним із перших легендарних героїв українського козацтва став канівський староста дмитро вишневецький («Байда»). він прославився своєю безкомпромісною боротьбою з турками і татарами. а ще тим, що став засновником першого укріпленого поселення на острові Мала Хортиця на дніпрі — прообразу знаменитої Запорізької січі. дмитро вишневецький не раз робив спроби об’єднати сили християнських держав Європи в боротьбі проти турків і криму, але у відповідь одержував порожні обіцянки. однак канівський староста був людиною дії, і його сухопутні та морські походи тримали татар і турків у постійному страху. У 1558 році вісім тисяч козаків на легких суденцях — «чайках» — під командуванням вишневецького обрушилися на кримське ханство, а в 1559 році Байда спробував захопити головну турецьку твердиню — фортецю азов.

під час одного з походів у Молдавію, що знаходилася в залежності від турецького султана, вишневецький потрапив у полон. Молдавський правитель видав його туркам, і ті жорстоко закатували свого заклятого ворога. це відбулося в константинополі в 1564 році. пам’ять про подвиги Байди збереглася в народних піснях.

Згодом українських козаків почали поділяти на низових, городових і реєстрових. Низовими козаками називалися ті, котрі жили на Січі — укріпленому козацькому поселенні.

Городові козаки жили в містах, а реєстровими числилися ті, що вступали на службу — спочатку польській короні, а пізніше московським царям. При цьому ім’я козака заносилося в особливий документ — реєстр, що давало йому деякі привілеї.

У Запорізькій Січі діяла оригінальна форма демократичного самоврядування зі своїми власними законами.

Таких Запорізьких Січей нараховувалося кілька, але найзнаменитішою з них була Січ на острові Хортиця найбільшому з дніпровських островів, що лежить нижче грізних порогів, що в ті часи унеможливлювали судноплавство по Дніпру. У язичницькі часи острів вважався священним місцем.

С. Васильківський «Запорожець»

Бойова дисципліна

Запорізьке військо було регулярним, і значна його частина жила в січі, займаючись щодня вишколом. Гарнізон січі був здатний негайно дати відсіч ворогові. Запорожці славилися високою боєздатністю, тому що за кілька днів могли зібрати багатотисячне військо. «У таборах у них дисципліна, як у давніх римлян, а бойовою доблестю і поінформованістю у військових справах вони не поступаються жодній нації у світі»,— писав про козаків польський учений Ш. старовольський.

Такі слова і явища з козацького побуту, як «кіш», «курінь», «сагайдак», «шабля», «кобза», «шаровари», «ватага», «осавул», «булава», «барабан» і багато які інші зберігають пам’ять про зв’язки козацтва з тюркським населенням Північного Причорномор’я і Приазов’я.

Куренем називалося і приміщення, в якому жили січові козаки, і військова одиниця, з безлічі яких складалося Запорізьке військо. Усіма курінними справами відав курінний отаман.

Козак Мамай — узагальнений образ козака-запорожця. Подібні зображення протягом трьох століть поширювалися в Україні, Криму, на Кубані, Дону і навіть на Волзі.

низові козаки не обмежувалися тільки обороною від татаро-турецьких набігів. досить скоро вони перейшли до рішучих наступальних дій. проводирі козацтва водили своє воїнство в численні морські походи на фортеці-порти та приморські міста «басурманів», звідки ті могли вирушити на українські землі і де були зосереджені невільничі ринки.

Бухта Розбійницька. Крим (Карадаг).

Згідно з переказом, саме тут
козаки чекали в засідці на турецькі
судна і тут же, в численних гротах
і печерах зберігали військові трофеї.

до 1516 року належить перше із збережених історією повідомлень про дії козаків на морі. Зухвалого нападу «низовиків» зазнала турецька фортеця акерман у гирлі дністра. У 1575 році козаки на чолі з Богданом ружинсь-ким уперше зважилися перетнути Чорне море й несподівано з’явилися біля стін османських міст трапезунд і синоп, сіючи паніку серед турків.

Запорізька демократія коли в усіх країнах Європи правили монархи, у запорожців уже була республіка. рада керувала всіма важливими питаннями життя січі, її внутрішньою і зовнішньою політикою. козачі проводирі — гетьмани, отамани (кошові), осавули, писарі, обозні, судді — обиралися на загальних зборах. Усі мали рівні права, кожен козак мав голос у загальній раді. кожен курінь вибирав аналогічну групу нижчих офіцерів, або «старшину». під час військових походів старшина мав повну владу, аж до права застосовувати страту. [/rkey]