Сочинения, сочинения по русскому языку, сочинения по литературе. бесплатные сочинения, сочинения, школьные сочинения, сочинение на школьную тему.

Він, перший з тріумвірату великих українських композиторів, що прославили музичне мистецтво XVIII століття, — Березовський, Бортнянський, Ведель, — став справжнім першопро-ходцем у всіх сферах професійної вітчизняної музики — хоровій, інструментальній, оперній. Цьому талановитому композитору належать довершені зразки духовного концерту нового типу, концертний варіант літургії, перша соната для скрипки і чем-бало, перша вітчизняна опера в жанрі італійської. Творчість Березовського припала на той час, коли на зміну бароко уже йшов новий стиль — класицизм, формувалося нове художнє мислення, нові жанри в літературі й мистецтві. Вона ввібрала в себе кращі барокові й ранньокласичні риси, синтезувавши їх у нову художню якість незмірної краси звучання й благородства форми, драматизму й одухотвореності вира-

Максим Березовський народився у 1745 році в місті Глухові у небагатій козацькій родині, вчився у знаменитій Глухівській співацькій школі, де дуже швидко опанував не лише мистецтво співу, а й гру на різних музичних інструментах.

Згодом талановитого юнака запросили до Санкт-Петербурга в придворну капелу, де він успішно виступив і як церковний півчий, і як оперний співак, і як капельмейстер, і як виконавець-інструменталіст, і як хоровий композитор. У всіх цих жанрах відчувалося незмірне обдарування і вишуканість стилю Максима Березовського.

У двадцять чотири роки молодий співак, музикант і композитор виїхав до Італії на навчання. Там він успішно склав іспит на звання академіка Болонської філармонічної академії, написав оперу «Демофонт», знамениту Сонату для скрипки і чембало, низку хорових творів.

Проте таланту Березовського так і не судилося реалізуватися. У час найвищого піднесення композитор змушений був повернутися в Петербург, знову в Придворну співацьку капелу. У той Петербург, де роками не платили грошей, не замовляли опер та інструментальних творів, де його талант було принижено й ображено. Максимові обіцяли місце директора Кременчуцької музичної академії, однак цьому проектові не судилося здійснитися -талановитого й успішного композитора було призначено… звичайним церковним півчим! Постійні нестатки, неможливість знайти застосування своїм творчим силам привели композитора до нервової недуги. Після повернення з Італії ще три роки змагався з цинічною долею талант

Березовського — однак так і не зміг подолати її. У тридцять два роки Максим Березовський покінчив життя самогубством… Іронічною насмішкою після смерті генія став лист управителя імператорськими театрами до театрального скарбника про необхідність видачі заробленого композитором (і не отриманого протягом трьох років!) жалування на поховання його тіла. Ось як гинули українські таланти на службі в російського царизму.