Сочинения, сочинения по русскому языку, сочинения по литературе. бесплатные сочинения, сочинения, школьные сочинения, сочинение на школьную тему.

Багато сіл на нашій Україні спалила минула війна, але пам’ять про них залишиться неопалимою. Не може бути строку давності для фашистських убивць, котрі, знехтувавши цінністю людського життя, коїли жахливі злочини. В Кортелісах, що на Волині, з 23 по 27 вересня 1942 року було розстріляно гітлерівцями 2875 чоловік і спалено дотла 715 дворів. Село було буквально стерте з лиця землі, і саму його назву окупанти викреслили зі своїх карт.

Про це нагадує нині величний пам’ятник нескореним — меморіальний комплекс, до якого входять монумент жертвам фашистського терору, музей історії Кортелісів та шість братських могил.

А ще — досі залишилося одне-єдине обпалене мертве дерево {дерева помирають стоячи), що височить у центрі нового села як зловісна пам’ять того далекого лиха. Аж моторошно стає, -коли читаєш висічений на гранітній плиті біля нього напис:

«Там, де кривавий пройшов душегуб, Свідком лишився опалений дуб. Чорний як лихо. І жахом пропах, Навіть боїться гніздитися птах. Віти — мов горе заламаних рук. Ні, то не свідок, а пам’ятник мук! Меморіальний комплекс з часу його відкриття відвідало понад 300 тисяч чоловік з усіх кінців нашої країни та із-за кордону. Тут біля Вічного вогню, люди віддають шану полеглим — невинним жертвам страшкої бойні.

Нині відроджене з попелу сучасне село Кортеліси живе і буде жити повнокровним, змістовним життям. Тут чотириста дворів, півтори тисячі жителів. Двадцять років тому була збудована середня школа, де зараз навчається 360 дітей. Всі вони свято бережуть пам’ять замучених, але не скорених односельців, люблять своє оновлене село і намагаються вчитись і трудитись у ньому так, щоб рідну землю, колись рясно зрошену кров’ю, зробити найкращою в світі.