В 1989 році, оголошеному в ЮНЕСКО роком Г. А. Ахматової, здійснилося сто років від дня народження Ахматової Ганни Андріївни, великого російського поета, жінки-матері, що протиставила достоїнство жорстоким ударам долі. У Ганні Ахматової все — зовнішній вигляд і духовний світ — було значіме. У жодній з її книг, незважаючи на важку й навіть трагічне життя, на весь жах і приниження, пережиті нею, не було розпачу й розгубленості. Ніхто ніколи не бачив її з пониклою головою. «Від ангела й від орла в ній було щось…»
Завжди пряма, вона була людиною, що відрізнялася воістину великою мужністю.
А після смерті, як це буває нерідко, Ганна Ахматова ввійшла в коло класиків російської літератури.
Увійшла, як автор чудової любовної лірики, що оповідає про велике таїнство любові, трагедіях і подоланні цих трагедій. Увійшла, як поет-громадянин, вражений у долі Батьківщини долею своїх співгромадян, їхніми стражданнями й болем. У сьогоднішній оцінці поезії Ахматової, на жаль, є перенос убік цивільних тим, які заслоняють найчастіше любовну лірику, без якої не було б Ахматової. Які в поета живі, не пишномовні вірші про любов, які легкі, ніжні визнання в ній.
Герой ахматівської поезії складний і багатоликий. Він — коханець, брат, друг, що став у нескінченній розмаїтості ситуацій: підступний і великодушний, убиваючий і що воскреє, перший і останній.
Любов до Батьківщини в Ахматової не була предметом аналізу, міркувань або розважливих прикидок, для неї значило: буде Батьківщина — будуть життя, діти, вірші. От чому Ахматова в перші дні навали фашистів на Радянський Союз звернулася до всіх жінок Батьківщини зі словами клятви. Вірш був написаний в 1941 році в Ленінграді. Ганна Ахматова вірила в Перемогу, кликала народ до Перемоги:
Ми знаємо, що нині лежить на вагах, і що відбувається нині. Година мужності пробила на наших годинниках, і мужність нас не покине.
Життя Ганни Андріївни Ахматовій проходило в суворий час і не пощадило її. Чого тільки не випало на її частку! Але, маючи високу волю душі, Ахматова не гнулася ні від чого: ні від наклепу й зрадництва, ні від образ і несправедливостей:
Довідалася я, як обпадають особи, Як з-під вік визирає страх, Як клинопису тверді сторінки, Страждання виводять на щоках…
Свідченнями великої мужності душі поета став найтрагічніший твір Ганни Ахматовій — «Реквієм». Правда-це не тільки кров і сльози, але й покаяння, очищення від скверни:
Ні, і не під далеким небозводом, і не під захистом далеких крив, — Я була тоді з моїм народом, Там, де мій народ, до нещастя, був.
Голос Ганни Ахматової, суворий і мужній, не можна поплутати з іншими голосами блискучих поетів XX століття. Її голос дуже індивідуальний, і цей хрест індивідуальності таланта — важкий хрест — Ганна Андріївна Ахматова несла до кінця своїх днів.
Її життя, «точно під крилом у загибелі», було життям, гідного вічного визнання й подиву.
If you're looking to earn the best possible grade on your research paper, you need…
To write my essay, first you need to think of the major topic of your…
Writing term paper is not a simple endeavor. It involves huge efforts, that need to…
It's possible to purchase term papers and textbooks on the internet at a discount price,…
The main reason essay writing is so powerful is because it's a general subject and…
A couple of years ago I received an email from a student asking for information…