Степ Рослинний світ

Збереглася в небагатьох цілинних ділянках степу та на узліссях розріджених дібров Лісостепу та Степу Лівобережної України та Криму. Дуже красивий трав’янистий багаторічник висотою близько 50 см. Цвіте наприкінці весни на початку літа. Діаметр квітки — до 5 см. Насіннєве розмноження та розвиток півонії дуже повільні. Зацвітає не раніше 5-го року життя.

ГОРИЦВІТ ВЕСНЯНИЙ (АДОНІС)

Поширений на степових ділянках Лісостепу та Криму і в Степу. Одна із найкрасивіших весняних квіток нашої флори. Трав’янистий багаторічник.

Цвіте в квітні-травні. Після цвітіння його пагони з пір’ястим листям продовжують рости, утворюючи ажурні кущики заввишки близько 50 см, що складають значну частину степового травостою. Біологія адоніса дуже складна. Розвиток насіння триває протягом десяти і більше років.

Колись була дуже поширена в степах, на сухих луках і на галявинах соснових лісів Лісостепу та Степу України.

Всі види багаторічні трави. Утворюють дерновину висотою 20—60 см.

Як і всі злаки, ковила — вітрозапилю-вана рослина. Має дрібні й непоказні квітки. Насіння розселяється з допомогою пір’ястої ості, довжина якої може досягати перевищує 30 см і більше. Саме вона утворює пишний ковиловий султан.

Ость сприяє переносу за вітром і проростанню насіння. Під дією дощів і сонця вона ніби вгвинчується в ґрунт, даючи змогу насінню проростати крізь густу дернину.

Поширений у Лісостепу східних регіонів України та в Степу.

Росте в сухій місцевості. Частіше зустрічається на схилах вибалків, рідше — на узліссях байраків (острівців лісу в степу).

Кущ із гарними квітами, висотою найчастіше до 1—1,5 м.

Рясно цвіте рано навесні, до розпускання листя.

Більшість видів — жителі степів, але є й такі, що ростуть у лісах і горах. Тюльпан лісовий — типовий мешканець дібров Лісостепу. Тюльпан Шренка — житель сухих степів Криму та південних регіонів.

Найкрасивіші весняні квіти України. Так, тюльпан Шренка є родоначальником багатьох голландських сортів. Він дуже мінливий. Зустрічаються окремі рослини з червоними, жовтими та строкатими квітками. Запах слабкий.

Цвітуть тюльпани у квітні-травні. Розмножуються насінням і вегетативно — з допомогою цибулинок.

Цікаво знати

! Ковила, яка навесні та на початку літа є чудовим кормом для худоби, з часом завдає багато клопоту вівчарям. Потрапивши на овече руно, насіння ковили починає ніби вгвинчуватися всередину і ранить тіло тварини.

Дикі тюльпани не витримують пересадки в нові умови, тож не треба викопувати їхні цибулини та зривати їх на букети, адже всі види цих рослин потребують охорони.

Окраса степів, горицвіт весняний, має другу назву — адоніс — на честь міфічного давньогрецького красеня-юнака, нареченого богині краси Афродіти.

Крупні, яскраво-жовті квітки адоніса, розташовані на кінці кожного пагона, відкриваються тільки в ясну, сонячну погоду і завжди обернені до сонця.

ЕФЕДРА

Своєрідна рослина Степу та Криму. Росте на сухих схилах гір, ярів і вибалків.

Низькорослий розгалужений кущ, належить до порядку Голонасінних.

Пагони зелені, а справжні листки — малопомітні лусочки. Розвивається й росте дуже повільно. Наприкінці літа в ефедри з’являються несправжні ягоди оранжевого кольору, якими охоче ласують птахи.

Два види — відкасник татарниколистий і відкасник осо-товидний — зустрічаються тільки в Лісостепу Правобережної України. Релікт третинного періоду.

Росте у світлих лісах, на сухих луках і схилах зі степовою сухолюбною рослинністю. Багаторічна трав’яниста рослина. Цвіте влітку й на початку осені.

Відкасник татарниколистий

У першого виду діаметр кошика (суцвіття) досягає 10 см, а у другого виду — навіть 20 см.

ШАВЛІЯ

Різні види шавлії (щонайменше 4) поширені по всій країні, особливо в степах і на луках, а також у світлих і змішаних лісах.

Багаторічна трав’яниста рослина висотою почасти до 1 м. Листя багате ефірними оліями, має приємний аромат. Цвіте на початку літа. Фіолетові квіти, зібрані в колосоподібні суцвіття.

Поширений у Лісостепу, Степу та в Криму. Росте на сонячних галявинах, узліссях, сухих лугах і в степах. Трав’янистий багаторічник висотою до 80 см.

Квіти ясенцю кавказького під час спеки виділяють велику кількість ефірних олій, які можуть спалахнути від вогню. При цьому полум’я не шкодить самій рослині. Недарма ясенець кавказький в народі влучно називають неспалима купина.

Ясенець кавказький

Треба памятати, що при необережному поводженні з нею, особливо при збиранні на буке-іти, неспалима купина може викликати в люди -Іни опіки.

Ареал цього дерева дуже обмежений.

Росте тільки в небагатьох місцях долини Сіверського Дінця, на крейдяних схилах та обривах. Очевидно, є підвидом сосни звичайної.

Це низькоросле дерево з кучерявою розкидистою кроною єдине здатне рости на голій крейді.

Сосна крейдяна

Дуже постраждала від вирубування, пожеж і перевипасу худоби.

• Невибагливі кущі ефедри здатні рости в найнеприступніших для інших рослин місцях — на кам’янистих гірських осипах і навіть на пісках. Тому вона придатна для закріплення піщаних схилів. Ця невеличка хвойна рослина містить у собі ефедран — речовину, яка широко застосовується в медицині.

Ясенець кавказький — сухолюбна рослина. Для збереження вологи він виділяє випари ефірних олій, які оточують його, ніби серпанок, і допомагають пережити спеку.

Відкасник має багато родичів серед української флори. Серед них широко відомі будяк і татарник. Вони пристосувалися до будь-яких умов і зовсім не вибагливі до ґрунту — можуть рости на пустирях, звалищах, уздовж доріг. Своїм гордовито-загрозливим виглядом татарник нагадує про часи татаро-монгольської навали.

Цікаво знати

КАРАКУРТ

Мешкає на крайньому півдні країни та в Криму. Довжина самки — до 20 мм, а самця — 7 мм. Основу харчування складають коники. Здобич ловить тенетами, які споруджує у заглибинах ґрунту. Після парування самка розміщує в потаємному місці кокони з майбутнім потомством. Восени самки відмирають, а з коконів навесні виходять паву-ченята, які широко розселяються з допомогою підхоплених вітром павутинок.

ТАРАНТУЛ

Широко розповсюджений по всій території України. Мешканець відкритих ланд-

шафтів різного типу з невисокою трав’янистою рослинністю. Довжина — до 3,5 см. Це найбільший павук Європи.

Вдень чатує на комах біля входу до своєї нірки, а вночі виходить на полювання. Здобич тарантул хапає отруйними хеліцерами (гачкуватими придатками навколо рота).

Самка робить кладку яєць у кулястому павутинному коконі. Після вилуплення павученят самка розносить їх довкола

Тарантул отруйний, але для людини небезпеки не являє.