Самий холодний і високий материк Землі

Самий холодний і високий материк Землі, що майже повністю перебуває в межах Південного полярного кола. Площа Антарктиди, включаючи шельфові льодовики, становить 14 млн квадратних кілометрів. Потужною товщею льоду покритий майже весь материк. На материку перебувають Південний полюс і Полюс холоду Землі. Довжина берегової лінії понад 30 тис. км. Антарктида — єдиний материк, на якому немає ні однієї постійної ріки, але у вигляді льоду на ньому перебувають 62 відсотка прісної води Землі. Завдяки найбільшому сучасному зледенінню, Антарктида — найвищий материк на земній кулі, її середня висота над рівнем моря 2040 метрів.

Найвища крапка материка — гора Винсон 5140 м. У межах Антарктиди зосереджений найбільший на планеті гірський льодовик — льодовик Фильхнера. Його довжина 925 км, товщина льоду — 4 км. Саме в Антарктиді представлене найбільше різноманіття типів льоду на Землі. Антарктида є зоною найбільшого у світі поширення шельфових льодовиків. Найбільший шельфовий льодовик — льодовик Росса. Його площа 538 тис. квадратних кілометрів, а довжина 1000 км. Унікальність материка полягає в тім, що тільки тут перебуває відразу 5 полюсів: південний географічний, магнітний полюс, світовий полюс сухості, світовий полюс вітровий, полюс сонячної радіації. Найбільш низька температура повітря — 89,2 °С була инструментально зареєстрована на антарктичній станції «Схід». Найбільш вітряним місцем на Землі є бухта Коммонвелс (Земля Адели), де вітри дмуть 340 днів у році із середньою швидкістю 20 м/с, часто досягаючи 90-100 м/с.

Антарктида — єдиний материк, де не буває дощів і немає рік, тут не зареєстровано жодного землетрусу. Честь відкриття Льодового континенту належить експедиції російських мореплавців — Ф. Беллинсгаузена й М. Лазарєва. 16 січня 1820 р. на шлюпах «Схід» і «Мирний» вони майже впритул підійшли до берега, що через 110 років норвезькі китобої назвали Берегом Принцеси Марти. Росіяни назвали ці землі «Крижаним материком», а «Антарктичним материком» їх назвав в 1840 р. американський дослідник Чарлз Уилкс. Уперше весь материк був зображений на карті англійського океанографа Джона Умирарея в 1886 р. Назва «Антарктида» у перекладі із грецького означає «протилежний Арктиці». Давньогрецьке «арктикос» означає «північний», а «арктос» — «ведмідь». Греки стали називати Арктикою всю північну полярну область Землі, оскільки їм служили орієнтиром і вказували на північ найбільш помітні сузір’я північної півкулі Більша Ведмедиця й Мала Ведмедиця. В основі цієї назви лежить міф, відповідно до якого Зевс закохався в німфу Каллисто. Заздрі богині згодом перетворили її у Ведмедицю. Каллисто народила Зевсу сина Аркада, тобто «Ведмежати». Один раз під час полювання Аркад підняв спис на свою матір, але Зевс зупинив його, перетворивши обох у сузір’я. Відтоді вночі сіяють на небі Більша й Мала Ведмедиці — мати й син. Море Амундсена — море Тихого океану біля берегів Антарктиди. Воно названо учасниками норвезької експедиції 1928-1929 гг. на честь Руаля Амундсена, норвезького полярного мандрівника й дослідника, що першим досяг Південного полюса 14 грудня 1911 р. Амундсен-Скотт — антарктична наукова станція США на Південному географічному полюсі. Відкрита в січні 1957 р. і названа на честь першовідкривачів Південного полюса — норвежца Руаля Амундсена й англійця Роберта Скотта. Море Беллинсгаузена розташоване біля берегів Антарктиди. Відкрито в 1821 р. Першою російською антарктичною експедицією й назване на честь її керівника, російського мореплавця Фадея Фадейовича Беллинсгаузена ( 1778-1852). Море Уедделла обмиває берега Західної Антарктиди. Воно названо на честь шотландського моряка Джеймса Уедделла ( 1787-1834), що служив боцманом у британському королівському флоті, а в 1822 р. був призначений начальником експедиції, що відправилася в Південну Атлантику ловити тюленів. Дослідженої ним частини антарктичних вод він дав назву «море Георга IV» на честь короля Великобританії. Пізніше цьому самому південному морю Атлантичного океану привласнили ім’я першовідкривача, і на сучасних картах воно позначається як море Уедделла. Схід — російська наукова станція в Східній Антарктиді, у районі Південного геомагнітного полюса, полюса холоду Землі.

Відкрита в 1957 р. і названа на честь вітрильного шлюпа «Схід» Першої російської антарктичної експедиції Ф. Ф. Беллинсгаузена й М. П. Лазарєва. Цікаво знати, що через недостатність кисню повітря на станції «Схід» немає мікробів. Цікаво, що при такому морозі шкіра людини втрачає чутливість і не реагує на біль. Нескладні хірургічні операції можна робити й без наркозу, але будь-яка рана довго гоїться, оскільки в тканинах не вистачає кисню. Виходячи в такий мороз на повітря, полярники одягають на обличчя марлеві маски, схожі на хірургічні, і дихають через специальний шланг, схований під одягом, що підігрівається электрогрелкой. Однак, навіть маючи таке спорядження, перебувати на вулиці більше п’яти мінут небезпечно. Море Дейвиса — перебуває біля берегів Антарктиди. На його березі з 1956 р. перебуває відома антарктична наукова станція Мирний.

Море назване австралійським полярним дослідником Дугласом Моусоном в 1912 р. на честь капітана звіробійного судна «Аврора » Джона Юнга Дейвиса, що доставив експедицію Моусона в Антарктиду. Дюмон-дюрвиль — французька антарктична станція, що перебуває на Сході Антарктиди, названа на честь знаменитого французького мореплавця Жуля Себасгьяна Сезара Дюмон-Дюрвиля (1790-1842). В 1837-1840 гг. Дюмон-Дюрвиль очолював кругосвітню експедицію на корветах «Астролябія» і «Зеле». 29 січня 1840 р. біля Південного полярного кола він відкрив землю, що назвав «Земля Адели». Эребус — вулкан у Західній Антарктиді, на півострові Росса. Відкритий в 1841 р. експедицією Дж. К. Росса й названий на честь одного з кораблів його експедиції — «Эребус». Море Космонавтів — перебуває біля берегів Антарктиди. Названо воно в 1962 р. учасниками радянської антарктичної експедиції на честь перших космонавтів. Море Лазарєва розташовано біля берегів Східної Антарктиди. Досліджене радянською антарктичною експедицією й назване в 1964 р. на честь російського мореплавця Михайла Петровича Лазарєва ( 1788-1851), учасника Першої російської антарктичної експедиції в 1819-1821 гг., командира шлюпа «Мирний». Мирний — російська наукова обсерваторія на Березі Правди в Східній Антарктиді. Відкрита в 1956 р. і названа на честь вітрильного шлюпа «Мирний» Першої російської антарктичної експедиції.

Цікаво знати, що біля станції «Мирний» на острові Буромского перебуває один з найбільших людських цвинтарів в Антарктиді. Саме на цій станції 3 серпня 1960 р. відбулося одне з найтрагічніших подій: уночі тут від короткого замикання зайнялася обсерваторія й загинула вся аэрометеорологическая група — 5 чоловік. Коли інші дослідники підбігли до будинку, урятувати вже було неможливо нікого: усередині все палало, почали вибухати бочки з пальним. Молодіжна — російська антарктична станція в Східній Антарктиді, у західній частині Землі Эндерби, на березі затоки Алашеева моря Космонавтів. Назва чисто символічне. Моусон — австралійська антарктична станція, розташована в східній частині Антарктиди на узбережжя моря Співдружності. Названа так на честь австралійського полярного дослідника, фізика, геолога й гляціолога Дугласа Моусона ( 1882-1958). Він здійснив три антарктичних експедиції: 1907-1909 років, 1911-1914 років і 1929-1931 років. Острів Петра Й розташований у море Беллинсгаузена, в Антарктиці. Відкритий в 1821 році Першою російською антарктичною експедицією Ф. Ф. Беллинсгаузена й М. П. Ла-Заграви.

Тоді ж він і був названий на честь засновника російського військового флоту — Петра Й. Море Рисер-Ларсена розташоване між морем Лазарєва й морем Космонавтів. Названо в 1962 р. на честь норвезького полярного дослідника Яльмара Рисер-Ларсена (1890-1965), учасника першого перельоту через Північний полюс на дирижаблі «Норвегія» в 1926 році. В 1929 — 1931 роках він керував двома експедиціями на судні «Норвегія» навколо Антарктиди. Море Росса — море Тихого океану біля берегів Антарктиди. Відкрито в 1841 році експедицією англійського мореплавця Джемса Кларка Росса ( 1800-1862) і назване в його честь. Море Сомова розташоване біля берегів Антарктиди. Після дрейфу радянського судна «Об» узимку 1973 року були отримані дані про чіткий поділ акваторії між морями Дюрвиля й Росса. Це приантарктическое водний простір назвали «морем Сомова» на честь М. М. Сомова, начальника радянської антарктичної експедиції 1956 року. Море Співдружності — перебуває між морем Космонавтів і морем Дейвиса. Названо в 1962 році учасниками антарктичних експедицій різних держав в Антарктиці. Терор — згаслий вулкан у Західній Антарктиді, на півострові Росса, біля берегів Землі Вікторії. Відкритий англійським полярним дослідником Джеймсом Кларком Россом в 1841 році й названий як один з кораблів його експедиції. Гора Шеклтона — перебуває в Антарктиді. Названа на честь англійського полярного дослідника Эрнеста Генрі Шеклтона. В 1901-1904 роках він був учасником експедиції Роберта Скотта й досліджував разом з ним Землю Вікторії. Він прагнув досягти Південного полюса, але змушений був повернутися, не дійшовши до полюсу 178 км. Їм був відкритий один з найбільших льодовиків планети — льодовик Бирдмора. В Антарктиді ім’ям Шеклтона названий один із шельфових льодовиків, частина узбережжя й протока.