Сочинения, сочинения по русскому языку, сочинения по литературе. бесплатные сочинения, сочинения, школьные сочинения, сочинение на школьную тему.

Багато книг на світі, всіх їх за життя мені не перечесть. Але я хочу розповісти про добуток, де порушена глибоко хвилююча мене проблема — проблема війни. Борис Васильєв — один з авторів добутків про Велику Вітчизняну війну. Він народився й жив у Смоленську. Але почалася війна, і він у рядах добровольців відправляється на фронт. Пройшовши війну з початку й до кінця, Васильєв виніс із фронту головні думки й ідеї своїх майбутніх добутків, написаних у сімдесяті роки. Одним з добутків «лейтенантської прози» є повість Бориса Васильєва «А зорі тут тихі…».

У цій повісті Васильєв описує життя й загибель п’яти дівчин-зенітниць. Пришедшие на війну по власній волі, що майже не вміли стріляти, вони гинуть від рук фашистської розвідки, захищаючи себе й Батьківщину. Жінки й дівчини, зовсім юна й молоді, війна не ставить границь віку й підлоги, тут всі й кожний — солдат. У тилу були німці, і кожний солдат почував свій борг перед Батьківщиною. Зупинити й знищити ворога за всяку ціну. І вони зупинять його, але ціною свого життя. Оповідання ведеться від імені коменданта роз’їзду Васкова. Вся повість побудована на його спогадах. У рамках післявоєнного часу йде оповідання про минулі жахи нелюдської війни. І це відіграє важливу роль в ідейно-художнім сприйнятті повести. Ця повість написана людиною, що побувала й прошли всю війну, тому вся вона написана правдоподібно й захватывающе, з яскравим виділенням всіх жахів війни. Свою повість автор присвячує моральній проблемі формування й перетворення характеру й психіки особистості в умовах війни. Наболіла тема війни, несправедливе й жорстокої, поводження різних людей у її умовах показано на прикладі героїв повести. У кожного з них своє відношення до війни, свої мотиви боротьби з фашистами, крім основних, і всі вони різні люди. І саме цим солдатам, молодим дівчиськам, має бути виявити себе в умовах війни; комусь уперше, а комусь і немає. Не все дівчини проявляють героїзм і мужність, не все залишаються твердими й стійкими після першого бою, але все дівчини гинуть. Тільки старшина Басків залишається в живі й доводить виконання наказу до кінця.

Тема війни актуальна в будь-який час, тому що там гинуть люди. І автор за допомогою свого таланта й майстерності зміг довести ще раз її актуальність. Всі тяготи, несправедливості й жорстокості автор описує з винятковою простотою й стислістю.

Але це не шкодить сприйняттю повести. Сцени з життя дівчин ємні й короткі, але дають повне подання про кожну героїню, У своїх героях автор показує різні типи людей, їхнє поводження, і це у Васильєва, на мій погляд, виходить особливо добре. Васильєв не просто письменник, а письменник-психолог. І цьому він учився не по книжках, а саме життя, точніше, війна навчила й допомогла розуміти психологію людей.

Прочитавши твір Бориса Васильєва, мені здається, кожний не раз ще задумається про війну з її безглуздістю й наслідками. Це добуток повинне залишити незабутнє враження в сучасного покоління, щоб кожний задумався про те, щоб війна не повторилася. Після прочитання «А зорі тут тихі…» мені здалося, що я сама разом з дівчинами побувала в бойових умовах, бачила ворога й загибель зенітниць. Це ще раз підкреслює майстерність письменника. На мій погляд, добуток написано цікаво й переконливо, все правдиво й природно. Кожна деталь, починаючи з опису роз’їзду, лісу, доріг і закінчуючи героями й сценами їхньої загибелі, важлива для єдиного, цілого сприйняття повести. І Борис Васильєв, мені здається, ніде не перебільшив.

Я не можу сказати, що ця книга моя сама улюблена. Одну, саму улюблену книгу дуже важко виділити з різноманіття книг. Я вважаю, що добуток написаний на високому рівні, просто й доступно для будь-якого читача. У наш неспокійний час такі добутки просто необхідні, тому мені й хотілося розповісти про одному з них. Саме майстерність таких письменників, як Васильєв, розкриває й підкреслює нелюдськість війни. І мені здається, що такі добутки, як повість «А зорі тут тихі…», актуальні й звучать як застереження нам.