Під охороною людини

В Україні немає культури утримування собак. В містах і селах вони плодяться неконт-рольовано, освоюють звалища відходів, а потім потрапляють і в дику природу, утворюючи пари з дикими вовками. Гібридне потомство дуже небезпечне, адже ці тварини не бояться людей і можуть нападати на них.

У країнах Європи існує сувора відповідальність за викинутих напризволяще звірят. Це зменшує небезпеку нападів на людину, а також запобігає появі скажених тварин.

Не наближайтеся до знайдених у лісі кабанят, оленят чи лосенят. Прагнучи захистити своє дитя, мати часто наважується нападати на людину.

У період оленячих «весіль», на початку осені, невдахи-самці також стають досить небезпечними. Це ж стосується і ведмежих «весіль», що проходять влітку.

Якщо на прогулянці вам зустрінеться якась дика тварина, що довірливо йде в руки,— не намагайтеся погладити чи нагодувати її. Адже дикі тварини завжди уникають людини, тож така поведінка може бути ознакою небезпечної хвороби. Кращий спосіб не мати неприємностей від спілкування з природою — додержуватися повного нейтралітету стосовно диких тварин.

Для збереження диких тварин, у першу чергу, треба зберегти їхнє природне середовище. Основу цього середовища складають рослини, які визначають вигляд природної екосистеми. Всі види рослин, грибів і тварин мільйони років живуть і розвиваються в тісній взаємодії. Річкова заводь І Не лише тварини не можуть жити без рослин, але й рослини не можуть обійтися без тварин. Комахи, гризуни та копитні з’їдають надлишок рослинного покрову і удобрюють своїми екскрементами землю. Багато які рослини краще відновлюються та розселяються, якщо їхнє насіння пройде крізь травний тракт копитної тварини або птаха. Без комах-запилювачів дуже багато рослин взагалі не можуть обійтися.

Основою життя людини, тварин і рослин є родючі ґрунти. Їх головні утворювачі — земляні черви, ґрунтові бактерії та гриби. Риючі види комах та їхні личинки, кроти й сліпаки, а також інші мешканці підземелля своєю життєдіяльністю сприяють підвищенню їх родючості.

Кабани та гризуни перекопують ґрунт. Цим вони його перемішують і рихлять, а заразом прикопують і вносять у ґрунт насіння. Деякі птахи та гризуни запасають різне насіння. Багато із захованих насінинок неодмінно проростуть на новому місці.

Нарешті, хижаки регулюють чисельність інших тварин, не даючи їм можливості надмірно розмножитися. Саме таке співтовариство рослин і тварин утворює екосистему. Існують екосистеми лісів і степів, річок і озер, гір і морів.

Для охорони тих чи інших видів тварин і рослин треба зберегти характерні екосистеми як середовище їхнього життя. Сувора охорона лісів нічим не допоможе збереженню ковили чи дрохви. Вони можуть жити лише на відкритому просторі. Так само збереження степів не сприятиме покращенню умов життя для саламандри або плауна.Висновок цілком зрозумілий — для збереження всього живого різноманіття природи України необхідно зберегти й усі екосистеми нашої країни.

Нині (станом на 2006 рік) в Україні лише 4,8 %

від усієї території країни вважаються охоронюваними. У нас важко знайти таку

ділянку землі, де рослини і тварини могли б жити, підкоряючись лише законам

природи, без втручання людини ззовні. Уряд нашої країни має намір збільшити

площу охоронюваних територій до 10 % від усієї території країни до 2010 року.

Дикі види рослин і тварин відіграють важливу роль у житті людства. Для боротьби з браконьєрством і нелегальною торгівлею об’єктами природних ресурсів у 1973 році у Вашингтоні було підписано міжнародну угоду (CITES). Під захист цієї конвенції підпадає близько 20 тисяч видів тварин і рослин, серед яких багато видів фауни та флори України.

Нині учасниками Вашингтонської конвенції є 154 країни. Україна приєдналася до неї в 1999 році. Членство в CITES зобов’язує митну службу України запобігати неконтрольованому вивезенню за кордон диких тварин і рослин.

З метою збереження рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин в Україні в 1994 і 1996 роках було видано Червоні книги тварин і рослин.

Всі види, включені в Червону книгу, перебувають під захистом держави. Для збереження та відновлення таких тварин, як осетрові риби, рись, лісовий кіт, дельфін афаліна, зубр, бурий ведмідь, сірий журавель, дрохва, великі хижі птахи, не обійтися без міжнародного співробітництва з сусідніми країнами.

А для підтримання та примноження чисельності інших видів рослин і тварин досить просто дбайливого ставлення до природи, що нас оточує. Навіть звичайне додержання чистоти дуже важливе для благополуччя природи. Тож не залишайте після себе сміття чи відходів! Не треба втручатися в життя диких тварин.

Найефективнішою формою збереження природного середовища є заповідний режим, коли певна територія назавжди виключається з господарської діяльності. Це еталон живої природи, яка живе та розвивається без втручання людини.

Серед заповідників найважливішими є біосферні заповідники. Тут ведеться науково-дослідна робота відповідно до міжнародних наукових програм.

Біосферний заповідник Асканія-Нова

На площі 33307 га охороняється найбільший у Європі масив нерозораного степу. Тут збереглося 34 унікальних угруповання степових рослин.

Дикі степові тварини також перебувають під надійною охороною.

Чорноморський біосферний заповідник

Коні Пржевальського (Асканія-Нова)

Територія — 87 348 га. Охоплює кілька ділянок прибережного степу та острови, зберігаються унікальні ландшафти приморського степу, що перемежовуються лісовими ділянками. Заповідник славиться численними гніздовими колоніями морських птахів -145 видів. Тут з’явився рожевий пелікан — вид, занесений до Червоної книги.

Карпатський біосферний заповідник

На площі 57 880 га охороняються різноманітні типи гірських лісів. Тут росте понад 700 видів вищих рослин, з них 50 видів ендемічні.

Із рідкісних тварин тут мешкають багато видів риб, земноводних та плазунів, а також птахи — чорний лелека, беркут, сокол-сапсан. Суворо охороняються бурий ведмідь, видра, рись, лісовий кіт, інші рідкісні звірі.

Біосферний заповідник «Дунайські плавні»

Територія — 46402,9 га. Під охороною перебуває багата природа гирла Дунаю.

Серед рослин переважають водно-болотяні види. Крім того, тут багато рідкісних риб, земноводних і плазунів. З 225 видів птахів найцікавішими є пелікани, баклани, чаплі, орли, пугачі. Чимало видів птахів прилітають сюди на зимівлю.

Серед ссавців найбільшої уваги заслуговують такі рідкісні види, як кутора, горностай, норка європейська та інші.

В Україні розташовано також 17 природних заповідників. Це Поліський, в якому охороняються типові ландшафти півночі країни; Каневський, що в середній

течії Дніпра; Кримський, розташова-I ний у центрі головної гряди Кримських гір, заповідник «Мис Мартьян», де зберігся унікальний природний комплекс Південного берега Криму, а також Карадазький заповідник єдиний у Європі давньовулканічний геологічний пам’ятник.

Український степовий заповідник створений для збереження степової рослинності і за своїм призначенням є ‘ ботанічним. Проте тут зустрічається й чимало рідкісних тварин, зокрема вухатий їжак — характерний вид сухих степів і пустель.

Луганський заповідник складається з трьох степових ділянок. В одному з них, Стрільцівському степу, окрім степової флори, головним об’єктом охорони є степовий сурок — бабак. Тут також нещодавно знайдено корсака. Цю маленьку степову лисичку донедавна вважали давно вимерлою! У Провальському степу під охороною перебуває 684 види рослин.

НАЦІОНАЛЬНІ ПРИРОДНІ ПАРКИ

Головна мета — це поєднання охорони природи з організованими формами відпочинку і туризму. В Україні 13 національних природних парків, найвідомішими з яких є національні природні парки «Синевир» і «Сколевські Бескиди» в Карпатах; «Шацькі озера» на Волині, «Гомільшанські ліси» на Слобожанщині, «Святі гори» — місце паломництва в Святогірську лавру, а також Деснянсько-Старогутсь-кий природний парк на Східному Поліссі. У Хмельницькій області знаходиться найбільший у Європі національний природний парк «Подільські Товтри», до якого входить фортеця в м. Кам’янець-Подільський.

ЗАКАЗНИКИ

Окрім заповідників і природних парків, в Україні є чимало заказників. Мисливські заказники займаються охороною дичини. Відомі також ботанічні та ентомологічні заказники, в яких охороняються рідкісні рослини або комахи. Іноді внесок заказника може бути вирішальним у збереженні якогось рідкісного виду.

ЗООПАРКИ УКРАЇНИ

У нашій країні налічується більше десятка зоопарків, найкрупнішими з яких є Київський, Харківський, Миколаївський та Одеський зоопарки. Тут можна побачити найрізноманітніших тварин з усіх континентів земної кулі — ссавців, птахів, рептилій, амфібій та риб. Крім того, зоопарки проводять велику наукову та науково-просвітницьку роботу, яка дуже важлива ще й тим, що ці заклади відкриті для відвідування протягом усього року.

Спершу зоопарки були місцем розваги городян, тож вони прагнули поповнити свої колекції найдивовижнішими видами тварин. У сучасному світі статус зоопарку визначається не кількістю тварин, а накопиченням генофонду, умовами утримання та результатами розмноження тварин, а також його участю в міжнародних природоохоронних програмах.

Враховуючи важливу роль зоопарків у збереженні рідкісних та зникаючих видів тварин, в Україні в 1983 році вони були включені до заповідного фонду держави.

Нині статус територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення мають такі зоопарки: Київський, Харківський, Миколаївський, Одеський, Черкаський та Менський (Чернігівська обл.).

У місцях, де більше випадає дощів і снігу, а клімат вологіший, краще ростуть дерева. Ось чому на заході та півночі України лісів більше, ніж на сході та півдні країни.

Ще за часів Київської Русі м’ясо диких копитних було важливим доповненням у харчуванні місцевого населення. Всі лісові угіддя мали своїх власників. Їхні права захищав закон. Особливо цінувалися поселення диких бджіл і бобрів.

У передгір’ях Карпат кількість опадів істотно зростає, досягаючи 1500—1600 мм у горах. Це рекордні показники для України!

Тривалий час кочівники одноосібно володіли Степом. Їхні набіги не давали змоги слов’янам освоїти й заселити ці родючі землі. Тому наші предки називали Степ Диким Полем.

Природа Південного берега Криму схожа на природу країн Середземномор’я. Деякі куточки Криму нагадують пейзажі Італії або Греції.

У горах, крім кабанів, благородних оленів і козуль, зустрічаються муфлони. На кам’яних скелях поширені прудкі скельні ящірки. Гірські куріпки — кеклики своїми голосними криками оживляють ландшафт. Над ними в повітрі стрімко проносяться зграйки стрижів, а високо в небі шугають білоголові сипи та чорні грифи.

У ХХ столітті Дніпро практично втратив вигляд великої ріки через каскад величезних водоймищ. Замулювання їхнього дна призвело до зникнення в них багатьох видів риб. Нині наймасовішою рибою водоймищ є тюлька — дрібний малоцінний вид.

Із крупних хижих ссавців для України звичайним є лише вовк. Рись і бурий ведмідь збереглися виключно в гірських лісах Карпат і подекуди в Поліссі.

Деякі крупні тварини, що вважаються суто лісовими, насправді не такі. Дикий кабан, козуля, благородний олень, зубр люблять поєднання відкритого ландшафту, де зручно пастися, та невеликих гайків і чагарникових заростей, придатних для відпочинку.