Переказ твору Оксани Іванєнко Навіки в єдиній сім’ї

Categories: Переказ сюжету творів письменників

З Москви на Україну їде велике посольство. На чолі його боярин Бутурлін. Скрізь по дорозі, в українських селах і містах, люди виходять зустрічати їх. За п’ять верств від Переяслава виїздять їх зустрічати козацькі загони із знаменами, трубачами та литаврами. У січні 1654 року приїздить посольство в українське місто Переяслав. Шанобливо стрічає російських представників населення міста. На 8 січня призначено раду. Це не звичайна рада, а «явка всьому народу».

Уся старшина, найстарші козаки прибувають сюди на заклик Хмельницького. Українська-шляхта, козацтво, міщани, купецтво, селяни з усієї визволеної України збираються в Переяслав. Морозний ясний ранок. Білий сніг аж сліпить очі. Вранці довбиші б’ють в казани, і об 11 годині гетьман у святковому одязі, з булавою в руках виходить на поміст посеред величезного майдану. З ним — генеральний лисар, полковники та інша старшина.

Генеральний осавул подає народу знак, і серед німої тиші лунає голос гетьмана:

— Панове полковники, осавули, сотники, ї все військо запорізьке, і всі православні християни,— звертається він до народу і нагадує про те: що звільнені вони з-під ворожого довголітнього ярма, але ж кілька років точиться кровопролитна війна. Він каже, що треба вибрати, з ким бути в дружбі, щоб закінчилися ці страшні війни.

— Тому,—луна голос Богдана Хмельницького,— й зібрали раду, щоб вибрати, до якого царя хоче народ. Перший — цар турецький, другий — хан кримський, третій — король польський, четвертий — цар Олексій Михайлович, самодержець Росії.

Турецький цар — бусурман. Усім нам відомо, яку біду терплять брати наші, православні християни, греки. Кримський хан теж бусурман, ми по нужді звели з ним дружбу, але прийняли від нього нестерпні муки. Про те, яке нещадне пролиття крові християнської, який полон був нам у польських панів, не треба вам і казати. А православний цар одної з нами віри. Він надіслав до нас бояр. Ми не знайдемо кращого друга і заступника, ніж російський народ. У відповідь лунає голос усього народу:

— Волимо з російським народом! Щоб навіки єдині були! (О. Іванєнко.) (301 слово.)

Питання для бесіди

1. Про яку вікопомну подію описується у творі Оксани Іванєнко?
2. Чому була скликана Переяславська рада?
3. Чому український народ одностайно вирішив: —Волимо з російським народом!?
4. Яке значення мала Переяславська рада для братніх народів?
5. Яка головна думка тексту?

Попередні вправи

у тексті архаїзми, і, використавши поданий матеріал, пояснити їх значення:

боярин — особа, що мала у Росії до Петра І найвищий сан, звання серед службовців;
верства — давня назва східнослов’янської міри, що становила 1,06 кілометра;
литаври — різновид барабана, ударний музичний інструмент;
довбши — литаврист;
бусурман — людина іншої віри;
осавул — виборна службова особа, що обіймала одну з військових посад на Україні в XVII—XVIII століттях.

2. Назвати, які службові частини мови є в реченнях: Про те, яке нещадне пролиття крові християнської, який полон був нам у польських панів, не треба вам і казати. Ми не знайдемо кращого друга і заступника, ніж російський народ.

3. Пояснити розділові знаки у реченнях: Тому,— луна голос Богдана Хмельницького,— й зібрали раду, щоб вибрати, до якого царя хоче народ. Перший — цар турецький, другий — хан кримський, третій — король польський, четвертий -— цар Олексій Михайлович, самодержець Росії.

4. Самостійно скласти плай.

Орієнтовний план