Сочинения

(Еще не оценили)

Загрузка...

1. Який літературно-мистецький напрям став визначальним в останню третину XX ст? Відповідь: Постмодернізм.
2. Назвіть європейських письменників-постмодерністів та найпопулярніший жанр постмодерністської літератури. Відповідь: У. Еко, П. Зюскінд, К. Рансмайр. Роман.
3. Які образи-поняття є наскрізними в ліриці Йосипа Бродського?Відповідь: Нуль, порожнеча, безодня, небуття, ніщо.

4. Хто з поетів Срібної доби відіграв надзвичайно важливу роль у становленні, формуванні мистецьких поглядів Йосипа Бродського? Відповідь: Анна Ахматова.
5. Хто є автором такого висловлювання: «Незалежно від того, є людина письменником або читачем, завдання її полягає насамперед у тому, аби прожити своє власне, не нав’язане або запропоноване ззовні життя, навіть якщо воно видається найшляхетнішим»?Відповідь: 1?. Бродський.

6. Який період з культури минулого був найближчий Й. Бродському і знайшов відображення у його творчості? Відповідь: Античний.
7. Персонажів якого твору знаходить у глухому провінційному містечку Томи молодий римлянин Котт? Відповідь: «Метаморфози» Овідія.
8. Як саме у романі «Останній світ» К. Рансмайр створює «специфічне позачасове тло, яке руйнує традиційні уявлення про історичний прогрес і поступальний рух історії від минулого до майбутнього»? Відповідь: Стирає межу між давниною і сучасністю.
9. Чому поет Котт, сподіваючись на зустріч зі своїм старшим товаришем Публієм Овідієм Назоном, вирушає саме до міста Томи? Відповідь: Тут Овідій був у засланні.
10. Якого символічного значення набуває містечко Томи у романі К. Рансмайра «Останній світ»? Відповідь: Томи — це модель світу, його кінець. «Край сподіванням, бажанням, надіям».
11. Які незвичні, шокуючі, несумісні з античною культурою і побутом деталі, речі з’являються в описах імператорського Риму в романі «Останній світ»? Відповідь: Кінозірка, телефон, мікрофон, бульварна газета і т. д.

12. Хто з героїв роману «Останній світ» у фіналі твору «невразливим камінчиком скотився зі схилів, бакланом шугнув над спіненими гребенями прибою чи пурпуровим мохом, переможно примостився десь на рештках угрузлих у землю міських мурів»? Відповідь: Овідій.

(4голосов, средний: 3,25 out of 5)

Загрузка...

1. Назвіть видатні досягнення західного театру у перші нтнліття після Другої світової війни. Відповідь: Інтелектуальна і притча і «театр абсурду».
2. Назвіть літераторів, що у своїх драмах-притчах «прагнули представити універсальні моделі духовного й морального життя людини та суспільства». Відповідь: М. Фріш та Ф. Дюррєнматт.
3. Назвіть найяскравіших представників абсурдистської драми. Відповідь: Е. Йонеско, С. Беккет.

4.»Жодних ідей, — заявляв Ежен Йонеско. — Позначати словами, які нічого не говорять, речі, про які нічого не можна сказати». Якими епітетами характеризував свій театр Ежен Йонеско? Відповідь: «Антиреалістичний», «антиідеологічний»‘.
5. Назвіть відомі вам твори Ежена Йонеско. Відповідь: П’єси «Жертва обв’язку», «Урок», роман «Самотній».
6. Який модерністський твір, за словами Ежена Йонеско, став для нього літературним чинником, що вплинув на художню своєрідність п’єси «Носороги» 1 Відповідь: «Перевтілення» Фран-ца Цафки.
7. Що дало поштовх, надихнуло Ежена Йонеско на створення драми «Носороги»? Відповідь: Враження від демонстрації нацистів на чолі з Гітлером.
8. Як у драмі Ежена Йонеско люди ставляться до свого перетворення на носорогів? Відповідь: Як до абсолютно нормального явища.
9. Назвіть персонажа п’єси Ежена Йонеско, що не «оносо-рожився», а залишився людиною. Кого з героїв драми йому протиставлено? Відповідь: Беранже. Жана.

10. Найвищим виявом чого є бунт Беранже, що протистоїть «оносороженій» масі?Відповідь: Людяності.
11. Що втрачають люди, «оносорожуючись»? Відповідь: Усі моральні цінності, сенс життя.

12. Хто є автором висловлювання: «Носороги» — звичайно, антифашистська п’єса, однак це ще й п’єса, спрямована проти всіх видів колективної істерії і проти тих епідемій, що вбираються в шати різноманітних ідей та розумності, залишаючись при цьому небезпечними епідемічними захворюваннями»? Відповідь: Ежен Йонеско.

(1голосов, средний: 5,00 out of 5)

Загрузка...

1. Назвіть видатні досягнення західного театру у перші десятиліття після Другої світової війни. Відповідь: Інтелектуальна драма-притча і «театр абсурду».
2. Назвіть літераторів, що у своїх драмах-притчах «прагнули предати універсальні моделі духовного й морального життя людини та суспільства». Відповідь: М. Фріш та Ф. Дюрренматт.
3. Назвіть найяскравіших представників абсурдистської драми. Відповідь: Е. Йонеско, С. Беккет.
4. Яке визначення, назву дав своїм творам швейцарський драматург, прозаїк, і публіцист Фрідріх Дюрренматт? Яку його п’єсу вважають шедевром? Відповідь: «Трагічні комедії». П’єса «Фізики».

5. Ф. Дюрренматт у своїх п’єсах змальовував картини кризового стану світу та суспільства, що у своєму падінні дійшли до «апокаліптичної межі». Як називають створений Ф. Дюрренматтом театр? Відповідь: «Театр гротеску».
6. Твори якого жанру писав Фрідріх Дюрренматт у період розквіту радіомистецтва на Заході? Відповідь: Радіоп’єси.
7. З чого починається п’єса Фрідріха Дюрренматта «Гостина старої дами»? Відповідь: ‘З приїзду мільярдерки Клер Цаханасян до рідного містечка.
8. Що саме промовляє Клер, коли обурені гюленці відмо-иляються прийняти її пропозицію?Відповідь: «Я зачекаю».
9. З яким незвичним «багажем» прибула Клер Цаханаг? Як це сприйняли гюленці? Відповідь: ‘З домовиною. Як примхи Світової» дами.

10. Хто з героїв п’єси «Гостина старої дами» пропонує Лльфреду Ілю вчинити самогубство?Відповідь: Бургомістр.
11. Хто від імені гюленців, які за останній час влізли у борги, просять мільярдерку Клер Цаханасян помилувати І пп?Відповідь: Учитель та лікар.
12. Що саме піддає нищівній критиці Фрідріх Дюрренматт у п’єсі «Гостина старої дами»? Відповідь: Суспільство, що цінує ероші більше, чим життя людини.

(Еще не оценили)

Загрузка...

1. Назвіть видатні досягнення західного театру у перші десятиліття після Другої світової війни. Відповідь: Інтелектуальна притча і «театр абсурду».
2. Назвіть літераторів, що у своїх драмах-притчах «прагнути передати універсальні моделі духовного й морального життя міодини та суспільства». Відповідь: М. Фріш та Ф. Дюрренматт.
3. Назвіть найяскравіших представників абсурдистської драми. Відповідь: Е. Йонеско, С. Беккет.

4. Що покладено в основу драми М. Фріша «Санта Крус»? Відповідь: «Переживання колись пережитого».
5. У якому часі відбувається дія п’єси М. Фріша «Санта Крус»? Відповідь: У теперішньому і минулому.

6. Через скільки років зустрічаються Пелеґрін з Ельвірою і Ротмістром? Відповідь: Через сімнадцять.
7. Кому з дійових осіб драми М. Фріша «Санта Крус» належать такі слова: «…бо ніхто не здатен жити іншим життям, ніжте, яким він живе…»? Відповідь: Поетові Педро.
8. Пелеґрін, звертаючись до Ельвіри, каже: «Видно, не можна мати те і те разом. Один має море, другий замок; один має Гаваї, другий дитину…» Що символічно означають ці слова героя? Відповідь: Долю Пелеґріна і Ротмістра.
9. Як перекладається назва п’єси Макса Фріша «Санта
Крус» і порту, де переплелися долі героїв? Відповідь: «Святий хрест».
10. Відомо, що п’єса М. Фріша «Санта Крус» стала своєрідним прологом до його «театру рефлексії». Доберіть синонім до слова «рефлексія». Відповідь: Самоаналіз.

11. Кому з дійових осіб драми «Санта Крус» належать такі слова: «Я знаю мушлю, якої не буває, мушлю, яку можна тільки уявити собі, така вона гарна. І якщо об’їздити всі узбережжя і відкрити тисячу мушель, вони всі разом не будуть такі гарні, як та мушля, що я можу уявити собі»? Відповідь: Пелеґріну.
12. Якого висновку доходять герої п’єси М. Фріша «Санта Крус» у фіналі твору? Відповідь: У кожного своя доля і її не змінити.

(Еще не оценили)

Загрузка...

1. Який прийом у поетиці японського мистецтва посідає центральне місце і визначає своєрідність творчості Ясунарі Кавабата? Відповідь: Прийом натяку Відповідь: йодзьо.
2. Назвіть відому японську традицію, що лягла в основу створення повісті Ясунарі Кавабата «Тисяча журавлів»? Відповідь: Чайна церемонія.
3. Яку назву отримала художня манера, що утвердилася у латиноамериканській прозі другої половини XX ст. і характерними ознаками якої є «строката суміш різних національних культурних традицій та примхливе переплетення міфів та реалій сучасного життя з притаманними йому моральними конфліктами та політичними проблемами»? Відповідь: «Магічний реалізм».

4. Перелічіть найвідоміші романи Ґ. Ґарсіа Маркеса. Відповідь: «Сто років самотності», «Осінь патріарха».
5. Чому старенький дід, що раптом з’явився на подвір’ї Пелайо, борсався у грязюці і ніяк не міг підвестися? Відповідь: Йому заважали величезні крила.
6. Хто сказав Пелайо та Елісенді, що страховисько на їхньому подвір’ї — то янгол, що його злива збила на землю? Відповідь: Сусідка.
7. Де «поселив» Пелайо янгола? Чим спочатку люди частували янгола?Відповідь: У курнику. Кристаликами камфори.
8. Яке «природне» питання виникло у лікаря, коли він оглянув старигана з крилами?Відповідь: Чому люди не мають крил?
9. «За останню зиму ангел дуже постарів. Він ледь ворушився й майже нічого не бачив, погляд його геть затьмарився, він раз у раз спотикався, а пір’я з крил повипадало. Пелайо, нарешті, пожалів старого…» Що зробив Пелайо? Відповідь: Загорнув старого в ковдру і відніс у повітку.

10. Яке повчальне видовище на якийсь час відвернуло увагу від янгола? Відповідь: Дівчина, яка через непослух батькам стала, павуком.
11. Якою була реакція Елісенди, коли вона побачила, що янголу вдалося здійнятися вгору і полетіти? Відповідь: Вона полегшено зітхнула.
12. Назвіть характерну рису Відповідь: ознаку художнього світу оповідання Ґ. Ґарсіа Маркеса «Стариган із крилами». Відповідь: Поєднання фантастичних елементів з побутовими деталями.

(3голосов, средний: 3,00 out of 5)

Загрузка...

1. Що було головною розрадою дитячих років Ернеста Хемінгуея? Яку професію він пізніше собі обрав? Відповідь: Спілкування з природою. Професію журналіста.
2. Хто з письменників другої половини XX ст. став для своїх сучасників людиною-легендою і справив на новітню прозу такий вплив, «що його навряд чи можна виміряти»? Відповідь: Ернест Хемінгуей.
3. Який художній принцип використовує Ернест Хемінгуей при написанні своїх творів, пояснюючи його так: «Якщо письменник добре знає те, про що пише, він може опустити багато з того, що знає, і якщо він пише правдиво, читач відчує все опущене так само гостро, як коли б письменник сказав про це»? Відповідь: «Принцип айсберга».
4. Перелічіть відомі вам твори Ернеста Хемінгуея. Відповідь: Романи «Прощавай, зброє/» «Фієста», повість «Старий і море» та ін.

5. Яка основна проблема висвітлена у повісті Ернеста Хемінгуея «Старий і море»? Відповідь: Взаємини людини з природою.
6. Як називає Сантьяго велику рибину у самому розпалі боротьби з нею? Відповідь: Сестрою.
7. Які слова з повісті Ернеста Хемінгуея «Старий і море» ивучать як всепереможний гімн людині? Відповідь: «Людину можна знищити, а здолати неможливо».

8. Коли старий Сантьяго, «рибалячи одинцем, почав говорити вголос»? Відповідь: Коли від нього пішов хлопець.
9. Що зрозумів Сантьяго, коли, дивлячись на безмежний простір моря, «побачив табун диких качок, що летіли над водою, чітко вирізняючись на тлі неба»? Відповідь: Що людина в морі ніколи не буває самотня.

10. Старий Сантьяго, вперше побачивши рибину, що попалась йому на гачок, розмірковує так: «Цікаво, чого це вона виринула?[…] Неначе тільки для того, щоб показати
мені, яка вона величезна. Атож, тепер я це знаю. Добре було б показати і їй, що я за людина. […] Ех, якби ж то я був нею і мав усе, що має вона проти моєї єдиної зброї…» Про яку
«зброю,» йдеться? Відповідь: Про волю і розум.

11. Хоча старий Сантьяго зізнається, що він — людина не побожна, що саме він ладен зробити, аби тільки «подужати» велику рибину? Відповідь: По десять разів проказати «Отче наш» і «Богородицю».
12. Що обіцяє хлопець старому рибалці, коли Сантьяго повертається з кістяком великої рибини? Відповідь: Що вони знову рибалитимуть разом.

(Еще не оценили)

Загрузка...

Склонность Жюля Верна к тайнописи некоторые французские критики объясняют скрытностью его характера и склонностью ко всякого рода мистификациям. Но не естественнее ли предположить, что это невинное увлечение было для него практически полезным? Ведь приобретенные навыки то и дело пригождались в работе ияд романами!

Однако в большинстве случаев Жюль Верн и не думает затруднять себя поисками необычной завязки. Не мудрствуя лукаво, он отправляет своих героев в научную зкспедицию, по следам без вести пропавшего, в деловую поездку, в образовательное или туристическое путешествие. В пути герои терпят злоключения, вызванные интригами тайных врагов или разбушевавшимися стихиями.

Почти в каждом романе изображаются стихийные бедствия: морские бури, извержения вулканов, ураганы, смерчи, обвалы, землетрясения, наводнения. Особенно часто и с большим искусством Жюль Верн рисует картины моря — на разных широтах, во все времена года, к разные часы суток. Некоторые произведения выдержаны в традициях «морского» романа (Смоллет, Мар-рнчт, Купер, Эжен Сю и др.).

Замечателен, например, морской роман «Ченслер», и котором рисуются бедствия на горящем и тонущем корабле, скитания в океане — на плоту — уцелевших пассажиров и матросов, ни с чем несравнимые муки голода и жажды. Нравственно стойкие люди проявляют исключительное мужество и выносливость, морально неустойчивые — погибают. Сюжет этого интересного романа был навеян, по признанию автора, знаменитой картиной живописца-романтика Теодора Жерико «Плот Медузы». Рассказ ведется от первого лица: пассажиру Казаллону довелось самому увидеть и пережить изображенные им ужасы. Это усиливает психологическое воздействие и художественный эффект. Точный диалог, реалистическое описание всех деталей катастрофы как нельзя более соответствуют избранной форме повествования. Все возрастающее ощущение роковой обреченности потерпевших крушение резко сменяется в финале бурной радостью и ликованием людей,  неожиданно вернувшихся  к жизни.

При всей простоте таких сюжетов, необычные условия, в которых развивается действие, и окружающая героев своеобразная обстановка делают романы захватывающе интересными.

Жюль Верн постоянно использует литературные приемы «романа тайн». Тайна, которую во что бы то ни стало надо раскрыть, интригует и захватывает воображение. Загадочное событие кажется героям необъяснимым, сверхъестественным, почти мистическим.

Какая чудесная сила всегда приходит на помощь колонистам острова Линкольн в тот момент, когда им грозит наибольшая опасность? Но тайна раскрывается лишь на последних страницах, и покров «сверхъестественного» с предшествующих эпизодов спадает. Мистика оказывается мнимой. Не будь этого незримого покровителя — капитана Немо, — роман во многом утратил бы свою увлекательность («Таинственный остров»).

«Роковая тайна» положена также в основу сюжета «Черной Индии», романа, навеянного впечатлениями от поездок автора в Шотландию, а также романами Вальтера Скотта. Восстановлению заброшенных угольных шахт в Эберфойле упорно мешает какое-то неуловимое существо. По его вине в шахтах происходят неожиданные обвалы и творятся другие несчастья, заставляющие суеверных углекопов думать о вмешательстве сверхъестественной силы. Но, как всегда у Жюля Верна, все объясняется реальными причинами. Таинственным демоном, скрывавшимся в безднах Эберфойла, оказался безумный старик Сильфакс, возомнивший себя властелином недр.

Что касается общего замысла и познавательной стороны произведения, то автор раскрывает их сам, объясняя заглавие романа: «Известно, что англичане далн своим обширным угольным копям очень выразительное название «Черная Индия», н эта Индия, быть может, еще больше, чем настоящая, способствовала поразительному обогащению Соединенного Королевства»-.

-Иногда таинственные события нагромождаются вокруг научного открытия или опыта. В «Замке в Карпатам неведомый голос, доносящийся из заброшенного графского замка, и другие необъяснимые явления окрестные жители приписывают вмешательству сверхъестественной силы. Но затем выясняется, что владелец замка, поселившийся в нем вместе с безумным изобретателем Орфаником, наслаждается по ночам пением умершей итальянской примадонны, в которую он был когда-то влюблен. Аппарат, изобретенный Орфаником, воспроизводит одновременно и записанный голос и изображение певицы. И, таким образом, тайной карпатского замка в действительности оказывается некий «прототип> звукового кино (синхронность звука и зрительного впечатления).

(Еще не оценили)

Загрузка...

Книги Жюля Верна всегда полны злободневных политических намеков и сатирических выпадов. Действие, стянутое во времени, нередко происходит в том самом году, когда романы выходили в свет, или перенесено на несколько лет вперед. Завоевания науки и техники, нарисованные в романах Жюля Верна, отодвинуты не в туманную даль веков, а приурочены к ближайшим годам и десятилетиям. Даже сама датировка действия Говорит о социальном оптимизме писателя, о его вере м научный и технический прогресс.

Жюль Верн — художник   широкого   диапазона.   Его творческие возможности удивительно разнообразны. Манера повествования постоянно варьируется и меняется От романа к роману. Охотнее всего он прибегает, как мы видели, к постепенной подготовке событий, но в некоторых случаях покоряет читателя и держит его в напряжении с первых же слов.

«Таинственный остров» начинается стремительным диалогом:

• «— Мы поднимаемся?
• .— Нет! Напротив! Мы опускаемся!
• —        Хуже того, мистер Сайрес: мы падаем!
• —        Выбросить балласт!
• —        Последний мешок только что опорожнен!
• —        Поднимается ли шар?
• —        Нет!.. » и т. д.

Диалогом начинается и роман «Вверх дном». С первых страниц вы попадаете в мир таких поразительных событий, что не можете оторваться от книги, пока ее не закончите.

Манера повествования, язык и стиль меняются в зависимости от личности рассказчика. Когда события излагаются от третьего лица, то есть самим автором, тон бывает чаще всего спокойно-деловитым, серьезным, иногда — добродушно-ироническим. Если о событиях повествует очевидец, то читатель всегда чувствует характер и склонности рассказчика. Профессор Аронакс, любознательный ученый, обстоятельно повествует обо всем, что ему довелось увидеть и пережить во время подводного путешествия, стараясь не пропустить ни одной детали. Речь его льется свободно и живо. Профессор-француз обладает и красноречием, и юмором, и завидной эрудицией.

Полицейский инспектор Строк, которому начальство поручило преследование Робура, не   вдается  в   детали устройства его машины. Он недостаточно сведущ для того, чтобы разобраться во всей сложности -механизма. Несколько суховатый, деловой тон, которого автор придерживается почти на всем протяжении романа «Властелин мира», очень удачно воспроизводит манеру речи исполнительного служаки. Строк догадывается о вещах уже после того, как о них успел догадаться читатель. Отсюда — нарочито затянутая экспозиция: обстоятельно и неторопливо вводит   читателей   в курсе всех событий, связанных с внезапными появлениями и исчезновениями таинственной машины.

При всех обстоятельствах Жюль Верн пишет ясным, точным языком, без всяких вывертов и ухищрений. Он хочет, чтобы его легко понимали все.

Особенно привлекает в его стиле непосредственность эмоции и искренность тона. Независимо ог того, ведется ли речь от автора или от рассказчика, Жюль Верн не может скрыть своего изумления перед необычным явлением природы или диковинной машиной: Эмоции автора передаются читателям: мы удивляемся вместе с &ро-наксом тайнам подводного мира, восхищаемся «Наутилусом» и его создателем — капитаном Немо. И даже сухой деловитый Строк не может сдержать волнения, когда описывает вездеходную машину Робура.

Стиль Жюля Верна меняется и в зависимости от обстановки, в которой протекает действие. Чаще всего оно развертывается на лоне природы. Точные географические описания чередуются с поэтическими и пейзажными зарисовками. Особенно удается Жюлю Верну изображение полярного ландшафта. Величественно-холодные картины ледяной пустыни, северного сияния, полярной ночи, ослепительно-белой снежной пелены остаются в памяти всех, кто читал «Капитана Гаттераса», «В стране мехов» или «Найденыша с погибшей Цинтии.

Автор «Необыкновенных путешествий» является наг-стоящим мастером реалистической бытовой детали. В романах «Зеленый луч», «Лотерейный билет», «Малыш», в повести «Опыт доктора Окса» художественная манера заметно меняется, так как события здесь локализуются на сравнительно узком участке, и пестрая географическая панорама уступает место более тщательной, чем это бывает обычно, обрксовке бытовых подробностей и характеров действующих лиц.

Например, в романе «Малыш» описываются злоключения и страдания ирландского мальчика-сироты. Правдиво и с глубоким сочувствием изображена скорбная жизнь ирландских крестьян, изнывающих от непосильных налогов, изгоняемых английскими чиновниками с насиженных мест. Тут же, по контрасту, мы видим праздную, беспечную жизнь ирландского помещика-богача, который преследует малыша за мнимую кражу. Здесь роман сознательно выдержан в манере Диккенса и напоминает во многом, и по сюжету, и по стилю, «Оливера Твиста» и «Николаса Никкльби».

В повести «Опыт доктора Окса» реализм бытовой детали целиком подчинен юмористическому замыслу и отличается уже иным характером. События происходят в необозначенном на географической карте захолустном фламандском городке Кикандоне.

Сильной дозы кислорода оказалось достаточно, чтобы внести смуту в этот сонный патриархальный мирок, разрушить до основания те устои, на которых испокон века держалась жизнь в этом городе. Писатель с большим остроумием развенчивает все мещанские «добродетели», показывая в шаржированной форме, до какой степени обывательская психология чужда всему новому, враждебна всякому прогрессу. Едва только опыт доктора Окса, помимо его воли, закончился и подача кислорода прекратилась, в Кикандоне все вернулось в прежнюю колею. В заключение автор обращается к читателям с шутливым вопросом: «Неужели же доблесть, мужество, талант, остроумие, воображение,—все эти замечательные свойства человеческого духа — обусловлены только кислородом?»— и сам же отвечает на это: «Такова теория доктора Окса, но мы вправе не принимать ее, и мы решительно ее отвергаем со всех точек зрения, вопреки фантастическому опыту, которому подвергся почтенный городок Кикандон».

Характеристика этих гротескных персонажей и политическая направленность сатирических выпадов Жюля Верна так ясны, что не требуют комментариев.

Из всего сказанного можно заключить, что поэтика приключенческого повествования, подчиненная новым идейным задачам и обогащенная новыми художественными приемами, по существу становится у Жюля Верна поэтикой нового жанра — научного романа.

(Еще не оценили)

Загрузка...

1. Який період в історії російської культури отримав назву «срібна доба»? Назвіть найвизначніші літературні течії, школи’цього періоду. Відповідь: Межа ХІХ-ХХ ст. Символізм, футуризм, акмеїзм.
2. Кого з російських поетів вважають теоретиком акмеїзму? Як ще акмеїсти називали свою школу? Відповідь: Миколу Гумільова. Адамізм, кларизм.
3. Назвіть найвидатніших поетів-футуристів та поетів, що знаходилися поза літературними угрупованнями. Відповідь: В. Хлєбніков, В. Маяковський; М. Волошин, М. Цвєтаєва та ін.

4. Представником якої з модерністських течій є О. Блок? Кому поет присвятив збірку «Вірші про Прекрасну Даму»? Відповідь: Символізму. Любові Менделєєвій.
5. Які мотиви звучать у вірші Олександра Блока «Про доблесті, про подвиги, про славу»? Відповідь: Мотиви самотності, втрати сенсу життя, кохання.
6. Який знаменитий вірш О. Блока є втіленням ідеї вічної жіночності і найбільше сподобався сучасникам поета? Відповідь: «Незнайома».
7. У якому творі Анни Ахматової звучить гнівний осуд доби сталінського терору? Відповідь: У поемі «Реквієм».
8. Який образ-символ з’являється наприкінці поеми Анни Ахматової «Реквієм»? Відповідь: Голуб.

9. У якій поезії Володимира Маяковського автор емоційно переконує у необхідності засвічувати зорі? Відповідь: «Послухайте!»
10. Назвіть деякі новаторські риси поезії Володимира Маяковського. Відповідь: Використання неологізмів, розгорнутих ме
тафор, гіпербол, експресивний ритм, «драбинка».
11. Чим, окрім поезії, серйозно захоплювався Борис Пастернак? Відповідь: Музикою і філософією.
12. Назвіть відомі вам твори Бориса Пастернака. Відповідь: Роман «Доктор Живаго», поеми «Дев’ятсот п’ятий рік», «Лейтенант ПІмідт», «цей лютий…», «Нобелівська премія».

(2голосов, средний: 3,00 out of 5)

Загрузка...

1. Назвіть найвідоміших представників авангардистської й модерністської течій першої половини XX ст. Відповідь: Еліот, Елюар, Гарсіа Лорка, Аполінер, Рільке.
2. Хто з відомих художників-кубістів мав неабиякий вплив на творчий пошук Ґійома Аполлінера? Відповідь: Пабло Пікассо.
3. Яку назву мають вірші, написані у вигляді малюнків? Відповідь: Каліграми.
4. Як у мистецтві називається художній прийом для ство-рення єдиного цілого з окремих частин, що їх добирають за певним планом?Відповідь: Монтаж.

5. Якою формою вірша послуговувся Ґійом Аполлінер? Від чого відмовився поет-авангардист, заявляючи, що «істинною пунктуацією є ритм і паузи вірша»?Відповідь: Верлібром. Відмовився від .таків пунктуації.
6. Як Ґійом Аполлінер називав свою творчість? Відповідь: «Новий реалізм», «надреалізм».
7. Що символізує каліграма Гійома Аполлінера «Зарізана голубка й водограй»? Відповідь: Вічний плач за загиблими на війні.
8. Який жанр поезії був розроблений Р. М. Рільке і широко представлений у його двотомній збірці «Нові поезії»? Відповідь: «Поезїї-речі».
9. З ким із відомих російських позтів листувався Р. М. Ріні.ке в останні роки свого життя? З Б. Пастернаком, М. Цветаєвою.

10. Що, на думку Рільке, є дуже важливою умовою духовного зростання людини, її оновлення? Відповідь: Самотність і поразки, страждання.
11. Якось у листі до молодого поета Каппуса Рільке писав, що «втратити віру в Бога» просто неможливо. Чому? Відповідь: Бог, на думку Рільке, — скрізь, в кожній речі.
12. Символом чого став Орфей у творчості Р. М. Рільке? Відповідь: Символом мистецтва.