Сочинения, сочинения по русскому языку, сочинения по литературе. бесплатные сочинения, сочинения, школьные сочинения, сочинение на школьную тему.

За ярослава Мудрого почалося складання зводу законів, відомого як «Руська Правда». Великий князь узаконив християнство, введене ще його батьком Володимиром.  У 1068 році на Київ уперше напали половці. Військо великого князя Ізяслава і його братів було дощенту розбите. Після того як князь відмовився сформувати з киян ополчення, у місті проти нього спалахнуло повстання. Жителі міста випустили з темниці і проголосили великим князем Всеслава Полоцького, котрий мав

славу чарівника і перевертня. Городяни розповідали про нього чимало небилиць. Подейкували, що він міг перетворюватися на рись. Князь-чаклун, який очолив киян, зумів організувати відсіч половцям, але через сім місяців Ізяслав повернувся з польськими загонами і жорстоко покарав повсталих.

Ганна, дружина короля Франції Генріха І Нелегка шапка Мономаха онук князя ярослава Мудрого, син

[smszamok]

всеволода ярославовича і дочки візантійського імператора костянтина IX Мономаха, володимир був одружений з дочкою англійського короля, а його сестра була видана за німецького імператора. рішучими діями він навів порядок у місті, обмеживши діяльність лихварів. Мономах був надзвичайно хороброю людиною і протягом усього свого життя вів нещадну боротьбу з половцями. наприкінці життя князь написав «повчання дітям». У ньому він, зокрема, закликав відмовитися від людиновбивства, незалежно від того, винна людина чи не винна.

Ганна Ярославівна, королева Франції ярослав Мудрий установив тісні родинні зв’язки з правлячими родинами середньовічної Європи. сам великий князь був одружений із дочкою шведського короля, а його син всеволод узяв шлюб із дочкою візантійського імператора костянтина IX Мономаха. дочки ярослава були видані заміж за королів Франції, Угорщини та норвегії. одна з них, Ганна ярославівна, котра стала дружиною короля Франції Генріха, привезла із собою в париж рукописне священне писання. київська святиня стала реліквією французького королівського будинку, відомою як реймське Євангеліє. протягом декількох століть королеви Франції приносили присягу на цій святині.

Великі київські князі виділяли своїм синам долі — цілі області Давньоруської держави. Це призвело до ослаблення єдності Русі і її роздроблення на безліч незалежних князівств. Нащадки Володимира Великого, ярослава Мудрого і Володимира Мономаха всіляко намагалися остаточно відокремитися від Києва. До середини ХІІ століття давньоруська імперія остаточно розпалася. Від неї відокремилися Новгородська земля, Володими-ро-Суздальське, Новгород-Сіверське, Чернігівське, Галицько-Волинське та інші князівства. їхні правителі більше не підкорялися Києву, самостійно розпоряджалися своїми землями і підданими, мали власні збройні сили.

Головними причинами розпаду давньоруської імперії стали протиріччя між її центром і народами, силоміць приєднаними до складу багатоплемінної держави. Процес роздроблення Русі віддалено нагадував недавній стрімкий розпад Радянського Союзу. Зіграло свою роль і те, що в результаті хрестових походів торговельні шляхи між Сходом і Заходом, які проходили через Київ, утратили колишнє значення, а процвітаюча столиця Русі через це остаточно занепала.

І все ж таки роздробленість Русі не означала загальної кризи економіки і культури — навпаки, саме на цей час припадає розквіт багатьох міст, бурхливий розвиток кам’яного зодчества, ремесел, мистецтва і літописання. Тепер не тільки стольний град Київ, але й інші міста Русі одержали можливість розвиватися і прикрашатися архітектурними шедеврами.

Загроза з боку войовничих кочових народів Степу постійно нависала над південними рубежами Русі.

Протягом століть Русь служила надійним щитом Європи і вела виснажливу боротьбу з численними кочовими ордами печенігів, половців, монголів.

З незліченних кочових навал на Русь найстрашнішим за своїми наслідками виявилося татаро-монгольська. Монголи прийшли зі степів Центральної Азії. очолив їхній завойовницький похід жорстокий, вправний і талановитий полководець Чингісхан. Із численних монгольських і тюркських племен  Чингісхан створив орду  —   воєнізовану  структуру,   підпорядковану найсуворішій дисципліні. Впроваджений ним звід законів «яса» передбачав смертну кару практично за будь-яку провину або помилку.

Перед тим як напасти на Русь, монголи зробили розвідку боєм. Великі монгольські загони під командуванням досвідчених полководців Джебе і Субедея напали на сусідів русичів — половців. Половецький хан Котян звернувся по допомогу до свого зятя князя Мстислава Удалого, і в 1223 році об’єднане російсько-половецьке військо спробувало зупинити монголів, але зазнало страшної поразки на річці Калка.

Восени 1240 року незліченні полчища монголів підступили до стін Києва. очолював цю армію хан Батий, онук Чингісхана. їм удалося через пролами в стінах ввірватися в місто.

Кияни під керівництвом воєводи Дмитра боролися не шкодуючи життя. останні захисники міста спробували укритися в Десятинній церкві, але її зводи не витримали ваги людей, які скупчилися на хорах, і завалилися. Пораненого Дмитра привели до хана Батия, і той зберіг йому життя за мужність і героїзм, виявлені при обороні міста. Але рядові жителі Києва зазнали величезних втрат — загинуло 270 тисяч чоловік.

Спустошивши Київ, монголи вдерлися в Галицько-Волинське князівство, Польщу, Угорщину і лише в Чехії в битві під Оломоуцем в 1242 році зазнали поразки; звідси вони повернули назад, на схід. як це не раз траплялося в історії, слов’янські народи стали нескоримою перешкодою на шляху лютих завойовників до Західної Європи. Давня Русь прийняла на себе весь тягар боротьби з монгольськими полчищами. У низов’ях Волги хан Ба-тий заснував власну державу — Золоту Орду, до складу якої ввійшли Західний Сибір, Прикаспійські степи, Північний Кавказ і Крим.

Найвизначнішим серед давньоруських князівств після Києва було Галицьке князівство. Цю древню землю населяли східнослов’янські племена бужан (дулібів), тиверців і карпатських хорватів. їхні міста були силоміць приєднані до Русі ще за часів Володимира Великого.

Після смерті ярослава Мудрого, з початком роздробленості Русі, Галицька земля також відокремилася від Києва. У 1199 році Волинське і Галицьке князівства об’єдналися в єдину державу під владою енергійного, але жорстокого і підступного князя Романа. Цей володар не зупинявся ні перед чим заради того, щоб зміцнити свою особисту владу.

Український історик С. Томашівський називав Галицько-Волин ське князівство першою українською державою, і насамперед тому, що його населення, на відміну від інших давньоруських князівств, було однорідним, тобто складалося з близькоспо-ріднених племен. Це був квітучий край із безліччю міст і сіл. Величезні доходи приносив галицько-волинським князям видобуток солі. Через територію князівства пролягали великі торговельні шляхи, що зв’язують Схід і Захід.

Свого справжнього розквіту Галицько-Волинське князівство досягло за часів правління одного із синів Романа Галицького — Данила Романовича.

Дитинство і юність цього видатного державного діяча припали на бурхливі роки князівських міжусобиць. Пізніше Данило  Галицький  прославився  як хоробрий воїн, майстерний дипломат і містобудівник. Під час його князювання були засновані міста Холм (там розташовувалася резиден ція князя) і Львів, названий   на   честь  його сина Лева.

данило Галицький виявив надзвичайний талант полководця. У 1238 році він розбив німецьких лицарів у битві під дорогичином, а в 1245 році — угорське військо під ярославом. а ще за п’ять років його влада поширилася аж до києва.

[/smszamok]

У 1253 році данило Галицький був коронований короною, присланою папою римським. У такий спосіб він став першим і єдиним на русі та в Україні королем. однак спроби позбутися від монгольської залежності зазнали невдачі. Щоб зберегти владу і хоча б видимість самостійності доводилося йти на поступки ворогові, сили якого багаторазово перевершували сили загонів данила романовича. підкорившись волі хана Золотої орди, князь віддав наказ зрити вщент укріплення своїх фортець, зробивши їх беззахисними, а відтак безпечними для монголів.