Сочинения, сочинения по русскому языку, сочинения по литературе. бесплатные сочинения, сочинения, школьные сочинения, сочинение на школьную тему.

У нашому під’їзді дев’ятиповерхового будинку на першому поверсі цілих три рили поштових скриньок —. по скриньці на кожну квартиру. Я люблю дивитися, нк поштар спритно розкладає по скриньках кореспонденції. Довго біля скринь не римується. Лічені сім’ї передплачують газети, рідко хто одержує листи — дедалі більше люди телефонують одне одному — отак і спілкуються. Земля оплутана мміесронними дротами, а тут ще з’явився мобільний зв’язок — не до листів. А у газет суперник свій — радіо, телебачення, Інтернет.

А бувають дні, коли всі поштові скриньки заповнені — це рахунки за комунальні послуги.

Мої батьки розповідали, що був час, коли поштар надривався під вагою пош-іарської сумки, заповненої газетами та журналами. Поштар приносив газети пранці і ввечері, залежно від часу виходу видання. Чому ж люди так охолонули до і.пет? Невже не цікаво взяти в руки щойно надрукований примірник і знайти в газеті щось важливе для себе?

Мені здається, що газета має бути в кожній родині.

По-перше, коли тримаєш у руках газету, здається, що вона надрукована саме мли тебе. Саме для тебе збирали новини журналісти, і поштар ніс газету у твій дім теж саме для тебе.

По-друге, газета надрукована на папері, і ти зможеш її зберігати у себе, як у бібліотеці, на відміну від новин, почутих по радіо.

По-третє, газета мас особливу енергетику, тому що скільки людей тримали її, перш ніж вона потрапила до твоєї поштової скриньки. Але найголовніше: газету і творено для читання. Сподіваюсь, не треба пояснювати, чому корисно й важли-ио читати?

У нашій сім’ї зберігаються декілька газетних примірників ще минулого століття. Це вже реліквія.