«У жодній іншій землі дерево народної поезії не дало таких величних плодів, ніде геній народу у своєму здоровому живому розумі не втілився так, як у піснях народу України…», — писав німецький поет 19 століття Фрідріх Боденштедт. Відкриття чужинцями України — «цієї нової Греції», за влучним висловом іншого поважного вченого-німця, — відбувалося саме через багатющий український фольклор. Українська усна народна поезія вже давно здобула визнання у всьому світі через свою витончену художню форму й багатий зміст, ідейну та емоційну насиченість, глибокий, щирий ліризм, високий, благородний ідеал, що в ній втілився. І чи не найпочесніше місце в українській усній народній поезії посідають козацькі думи й пісні. Микола Гоголь назвав їх народною історією — живою, яскравою, сповненою барв, істини, історією, яка розкриває все життя народу. З тим важко не погодитися. Адже за козацьких часів на всі події та явища в громадському, політичному, соціальному, економічному й воєнному житті народ відгукувався саме піснею, виявляючи в ній свою активність і мудрість. Народні пісні й думи, наче живий літопис, були втіленням історичної пам’яті багатьох поколінь, виступаючи своєрідним містком від минулих часів до прийдешніх. Тому в них, як на священних скрижалях, викарбувані закони тяглості й безперервності нашого історичного поступу.

У думах і піснях знайшли відображення як героїчні, так і трагічні сторінки життя козацької України. Уснопоетичні твори бережуть лам ять про тяжкі бідування й злигодні українського народу, принесені турецько-татарською навалою, страшні руйнування нападниками міст і жорстоке роз-орення сіл, знищення й масове полонення українців. Розповідають вони й про сумну долю невільників, їхні поневіряння й страждання в турецько-татарській неволі.

Думи цього тематичного циклу (а їх збереглося дев’ять: «Невольники на каторзі», «Невольницький плач», «Маруся Богуславка», «Утеча із турецької неволі морем», «Утеча невольників з каторги», «Самійло Кішка», «Втеча трьох братів із города Озова, з турецької неволі», «Сокіл і соколя» та «Іван Богуславець») є найдавнішими. їм притаманна висока емоційна напруга, у них — і пристрасна молитва, і надривний стогін, і всеспопеляюче прокляття землі та вірі бусурманській. Здається, невільницький плач, що сповнював саме повітря тогочасної’ України, ще й досі бринить і плаче в їх поетичних рядках.

Водночас у думах і піснях відтворюються картини героїчної боротьби козацтва проти турецько-татарської агресії, з них постають з усіма деталями й подробицями лицарські морські й суходільні походи запорожців на володіння Оттоманської Порти й Кримського ханства, великої ваги набуває мотив уславлення воїна-козака.

Багато дум і пісень присвячено Визвольній війні українського народу під проводом Богдана Хмельницького. Богдана та його сподвижників — Максима Кривоноса, Івана Богуна, Данила Нечая, Морозенка та інших героїв — оспівано в таких піснях, як «Чи не той-то Хміль», «Гей не дивуйте, добрії люди», «Ой, Морозе, Морозенку, ти славний козаче», «Іван Богун», «Перемога під Корсунем» тощо.

Проте найпочесніше місце серед героїв дум і пісень належить незнаному козакові. Один з найулюбленіших героїв українського народу — козак Голота, котрий не боїться ні огня, ні меча, ні третього болота, котрий ні города,нісела не займає,л& вміє постояти за свою честь.за честь рідної землі. Образ козака Голоти уособлює військову доблесть, мудрість, лицарську відвагу народу, який виборює своє право на свободу й незалежність, і водночас — миролюбність, гуманізм. Недарма про героя нашого епосу говорять, що шабля — його хрест, перемога — його бог, а пісня — його молитва. Своїм іменем і серцем він ніс волю, і свідомість волі зробила з нього лицаря й поета. Він захищає скривджених, боронить матір, сестру, кохану, але найбільший його біль — рідна земля:

Так пісня в найтяжчі часи нашої бездержавності не давала згаснути високим волелюбним пориванням у душі українській. Ось чому з глибокою повагою ставилися в народі до піснетворців — кобзарів, лірників, бандуристів. А скільки поетів своїми вчителями вважають цих безіменних митців!

Різне траплялося не тернистому шляху нашої долі. Бувало: іржавіли пощерблені шаблі, стогнала в ярмі Україна, мовчав упокорений народ. Та недосяжним для ворога було поетичне слово. Піснею, думою жила Україна:

Хоч би забув хто мову та звичаї,

Хоч би навік припав чужою плісню,

Хоч би вже душу й ум чужа земля забрала,

Основной язык сайта

Share
Published by
Основной язык сайта

Recent Posts

Three Factors to Consider When Choosing a Leading Term Papers US Service

If you're looking to earn the best possible grade on your research paper, you need…

12 месяцев ago

How to Write My Essay

To write my essay, first you need to think of the major topic of your…

1 год ago

Term Paper Writing Services

Writing term paper is not a simple endeavor. It involves huge efforts, that need to…

1 год ago

Purchase Term Papers and Books Online

It's possible to purchase term papers and textbooks on the internet at a discount price,…

2 года ago

Essay Topic — Important Ideas to Write Essays

The main reason essay writing is so powerful is because it's a general subject and…

2 года ago

The Best Research Paper Available — Try These Tips

A couple of years ago I received an email from a student asking for information…

2 года ago