Ліричні вірші Максима Рильського

Categories: Переказ сюжету творів письменників

З деякими ліричними віршами Максима Рильського учні знайомляться ще в 1—4 класах. Приступаючи до вивчення «Пісні про братерство» (програма відводить на цей твір дві години), учитель коротко розповість, що М. Т. Рильський — один з найви-датніших поетів України, талановитий перекладач, державний і культурний діяч, учений. На першому уроці учні повинні засвоїти текст твору. У розкритті ідейного змісту і художньої краси твору важливу роль відіграє виразне читання вчителя. Треба пам’ятати, що вчитель — не «доповідач» тексту, а художник, який, як говорив К. Станіславський, своїм читанням повинен створити зорові образи, примусити спочатку почути вухом, а потім побачити оком те, про що йде мова у творі. Вивчаючи літературу, учні освоюють світ художньо. Але художнє освоєння життя людського суспільства може здійснюватись лише тоді, коли учні будуть сприймати твір образно, емоційно.

Готуючись до виразного читання, вчитель визначає для себе тему та ідею твору (тема — дружба українського і російського народів, ідея — прославлення цієї дружби та заклик кріпити її), зміст кожної строфи, головні образи, художні засоби і ділить твір на так звані мовні такти (закінчені за змістом, інтонаційно відокремлені словесні групи). У «Пісні про братерство» кожна шестирядкова строфа ділиться на два мовні такти по три рядки в кожному.

Визначивши так звані логічні центри (слова, на які падає логічний наголос, логічні й психологічні паузи), учитель виготовляє декламаційну схему вірша. Схема має такий вигляд:

Надійшла | весна весела, | Закипіли в праці | села, | Р о з ш у м і л и с я лани. || Разом ворога бороли, | Разом вийдемо на поле, | Правди й в і л ь но сті сини! Ц

Гей, | від Дону за Карпати | Пісню єдності | чувати, | Братства вірного слова! | Проти ворога | л и х о г о | Подала нам | допомогу | У криваві дні Ц Москва. ||

Шле привіт свій |рапо-вранці | Наддніпрянець | н а д д н і с т р я н ц ю, | Харків Львову шле привіт. | Щоб жили ми, щоб цвіли ми, | Щоб садами ще й рясними| Цвів навколо вільний світ. |||

Твір читається з розповідною інтонацією. Тільки шостий рядок першої строфи і перші три рядки другої строфи читаються з окличною інтонацією. Читання повинно передати радість перемоги над фашизмом, пафос творчої праці, відчуття сили і ясної перспективи збратанихнародів. Отже, емоціональне забарвлення радісне, бадьоре, урочисте. Слова про ворога вимовляються грізно. Темп читання повільний.

Намальована на великому аркуші паперу схема декламаційного аналізу вірша «Пісня про братерство» вивішується в класі після того, як учитель сам виразно прочитав вірш. Учням дається пояснення декламаційного аналізу: виділені слова (у схемі намальовані іншою фарбою) наголошуються, вертикальні риски означають логічні паузи різної сили.

На першому уроці учні під керівництвом учителя навчаються виразно читати «Пісню про братерство». Осмислене виразне читання учнів — перший показник того, що вони зрозуміли ідейний зміст твору.

Навчити учнів виразно читати художні твори — складне і важке завдання. Тільки систематична, вміло організована робота дає бажані наслідки.

Зразкове читання твору вчителем — це тільки перший, хоч і дуже важливий, момент в цій роботі. Далі вчитель домагається, щоб учні виразно читали строфу за строфою і з’ясовували ідейний зміст. Робота повинна бути організована так, щоб за виразним читанням учня стежив не тільки вчитель, а й увесь клас.

Вивчаючи «Пісню про братерство», вчитель повторює і закріплює знання учнів про епітет.

Якщо дозволяє час, можна колективно скласти цитатний план твору. Для цього пропонується читати кожну строфу вголос і визначати її зміст одним-двома рядками з вірша. Подаємо орієнтовний цитатний план: