Він усе продумав, хитрий, злодійкувато примружений каган Куря: його розбишацька орда рушила на Київ саме тоді, коли Святослав із військом був далеко — на Дунаї. У Києві лишилася стара княгиня Ольга з онуками Ярополком, Олегом і Володимиром.
По дорозі кочівники знищували полян, грабували їхні господ Ірства. оселі. Рятуючись од раптового нападу, подільська громада, втікаючи, не встигла прихопити ні харчів, ні води.
А печенізька рать шастала по клітях, погребнях, клунях, жадібно запихалася різним їстнвом. різала худобу, глитала сире м’ясиво.
По тому розводили вогнища, і дух смаженого та печеного линув до Гори, де «же на третій день почався голод: був червень, коли княжі і воєводсьЦІ кліті спорожніли. Та найбільше киян мучила спрага. Джерельце під Берестянською стіною майже висохло від спеки, і навіть уночі хоробрі мужі иіяк не можуть пробитися до Перевісища чи Глибочині по воду, вороги стоять щільно один до одного — миша не пролізе. Плач, дитячий лемент стоїть над Горою. Почали від спраги вмирати старі й малі. Голосіння, зойки, прокляття…
А печеніги вичікують.
Княгиня Ольга день і ніч на городниці. Вдивляється у Дарницькі ліси. За ними, у Княжичах та Броварах, безпечний воєвода Претич з дружиною: грпдні траву косять, не знаючи, що стольний Київ на краю загибелі. І по Дніпру — ген біля островів — лодії плавають, вірні поляни, позираючи на Київ, не відають, що за їхніми спинами, у лісах Лівобережжя, десь на духмяному сіні Претич розкошує. Але ж ие догукаєшся їх. Надвечір било ударило. Сходились усі кияни до капища, де гордо і мовчазно височіли золотовусий Перун, вогненний Хоре, добрий і щедрий Дажбог.
— Кияни дорогії,— гукнула хриплим, пересохлим голосом Ольга.—
Не можемо більше без води бути, голод терпіти. Завтра і позавтра дітей
всіх загубимо… А у Княжичах і Броварах наш воєвода Претич стоїть…
Хто пройде туди?
Тиша. На майданах чути дитячий невтішний плач і скімлення. Ступив наперед віщий старець Супрун:
— Хто зможе сю ніч пройти між печенігами, переплисти Дніпро і ска
зати Претичу: не прийдеш до ранку — згине Київ?
Понахиляли голови схудлі, почорнілі гридні, кожум’яки, лучники, кметі. Хто пройде, коли вороги стоять плечем до плеча, гострі мечі наставивши? День і ніч стережуть, чекають слушної хвилини, щоб пограбувати княжі світлиці перебити людей, спалити місто, стерти його з лиця землі.
І тоді вийшов з натовпу юнак у білій полотняній сорочці. Його карі полянські очі палали звагою:
— Я пройду.
Узяв той хлопець з собою кошлату, як у печенігів, шапку і вуздечку, а точніше — обротьку, що не дзеленчить вудилами. Його обв’язали линвою і спустили з фортечної стіни в глибокий рів у тому місці, де стіиа прилягає до могутньої сторожової башти. Місяць ще не зійшов. А відблиски чужинських ватр у цей кут не досягають. Тож печеніги нічого не помітили. Досягнувши землі, сміливець озирнувся навкруги. Зовсім близько палали вогнища. Вороги їли, жадібно чавкаючи, запиваючи їжу кумисом.
If you're looking to earn the best possible grade on your research paper, you need…
To write my essay, first you need to think of the major topic of your…
Writing term paper is not a simple endeavor. It involves huge efforts, that need to…
It's possible to purchase term papers and textbooks on the internet at a discount price,…
The main reason essay writing is so powerful is because it's a general subject and…
A couple of years ago I received an email from a student asking for information…