Сочинения, сочинения по русскому языку, сочинения по литературе. бесплатные сочинения, сочинения, школьные сочинения, сочинение на школьную тему.

Кавові рослини — це вічнозелені дерева або кущі до 12 м заввишки. їх білі квіти нагадують жимолость, а плоди, схожі на великі вишні, містять по дві плескато-опуклі насінини — так звані кавові зерна. Дерева дають урожай до 50 років, одне дерево — майже 3 кг на рік. Батьківщина кави — місцевість Кафа в південно-західній частині Ефіопії в Африці. Звідси її назва. Є різні легенди про те, як було відкрито тонізуючу властивість кави. За однією з них, пастух на ім’я Калді помітив, що його кози чомусь усю ніч непокоїлись і не спали. Як з’ясувалось, кози їли темно-зелене листя кущів, котрі росли поряд. Пастух розповів про це монахам розташованого поблизу монастиря. Вони заварили зірвані з кущів плоди. Вийшов приємний збуджуючий напій. Відтоді монахи стали пити його, щоб не засипати під час нічних молитов.

Відкриття кави відносять приблизно до 850 р. н. є. Але повне визнання її прийшло на багато століть пізніше. Арабам знадобилася не одна сотня років, щоб навчитись робити з цих чудових зерен напій.

Арабські купці, заохочуючи до неї правовірних, з рекламною метою запевняли, що той, хто п’є каву, потрапить у рай. До того ж напій приємно збуджував і замінював вино, пити яке забороняється мусульманською релігією. Реклама подіяла: по всій Аравії з’явилося багато кав’ярень, де подавали тонізуюче питво. Крім того, тут можна було зустрітись із знайомими, обмінятися новинами й відпочити. Незабаром мусульманське духівництво, стурбоване тим, що кав’ярні відвідують охочіше, ніж мечеті, почало переслідувати любителів кави.

«Пророк заборонив пити одурманюючі напої», — переконували вони. Під їхнім впливом при султані Маго-меті IV кав’ярні були заборонені, а шанувальників кави страчували або зашивали в лантухи з-під кавових зерен і кидали в море. Та це не допомогло, і кав’ярні все ж продовжували існувати надалі, а чисельність їх відвідувачів зростала.

Зрозумівши, нарешті, що боротьбу з кавою не виграти, султан Сулейман III змушений був зняти заборону: у Корані — священній книзі мусульман — немає заперечень саме проти кави. До того ж, і сам султан разом зі своїми наближеними залюбки вживав цей приємний ароматичний напій. Кава швидко захопила всі країни ісламу, а через тодішніх дипломатів проникла й до інших країн.