Двостулкові молюски

Артемія Цей молюск живе в усіх прісних водоймах нашої країни. Довжина мушлі — до 7 см. Дихання легеневе, тож слимаку доводиться підніматися на поверхню за повітрям. Живиться м’якими водними рослинами та дрібними нерухливими тваринами. Ставковики — гермафродити. Кілька разів за сезон всі особини відкладають яйця, «упаковані» в слизовий кокон. В одному коконі іноді буває до 275 яєць.

Гідра

Звичайний мешканець невеликих прісних водойм по всій території України. Являє собою невеличкий поліп завдовжки 1 см.

Живиться планктоном, личинками комах і мальками риби. Ловить їх щупальцями, що мають жалкі клітини.

Влітку розмножується брунькуванням, коли на тілі материнської особини з’являється пухирець, який розвивається в дочірню особину. Восени в гідри творюються зимуючі яйцеклітини.

Двостулкові молюски, поширені у прісних водоймах України. Довжина мушлі перлівниці — 15 см, а беззубки — до 20 см. Фільтруючи воду, живляться фітопланктоном і розчиненими в ній органічними речовинами.

Перлівниця має досить товсту мушлю. Вона віддає перевагу рікам та озерам з піщаним дном. Беззубка — мешканка ставків і водоймищ із мулистим дном — має тонкостінну мушлю. Ці молюски живорідні. Їхні личинки-глохідії схожі на своїх батьків.

ЩИТНІ (ЛУСКОГУЗИ)

Навесні в тимчасових водоймах з’являються весняні щитні. Літні щитні зустрічаються в тимчасових водоймах, та бувають і в ставках і озерах на початку літа.

Довжина тіла весняного щитня — 12 мм, а літні бувають і більшого розміру.

Щитні риються в мулі в пошуках поживних частинок і дрібних тварин або рослин. Літні щитні нападають на черв’яків, дрібних рачків і навіть на мальків риб.

ДАФНІЯ (ВОДЯНА БЛОХА)

Зустрічається в різних водоймах зі стоячою або слабопроточною водою.

Розміри цього ракоподібного не перевищують кількох міліметрів.

Живиться бактеріями та одноклітинними водоростями, фільтруючи воду.

Зазвичай у дафнії буває 50—100 яєць, що розвиваються у виводковій камері. З них виходять цілком сформовані рачки. Самка може давати потомство щотижня.

Восени в дафній розвиваються особливі яйця, стійкі до висихання та заморожування. Разом із пилом вони широко розносяться вітром.

РІЧКОВІ РАКИ

Дуже поширені у водоймах України. Довжина — до 16 см.

Живляться рослинами, різними дрібними тваринами і стервом.

Кожна особина риє власну нору. У кладці до 6000 яєць, які самка до півроку носить на черевних ніжках. З них виводяться не лічинки, а цілком сформовані маленькі рачки.

СРІБЛЯНКА (ВОДЯНИЙ ПАВУК)

Мешканець тихих водойм із густою рослинністю. Довжина тіла — близько 15 мм.

Полює на водяних комах, їх личинок і дрібних ракоподібних. Тіло вкрите короткими волосками, здатними утримувати повітря, тому під водою здається яскраво посрібленим.

Долумедес — один із представників павукоподібних, що мешкають біля водойм Павук плете з павутиння мішок завбільшки з волоський горіх, який потроху заповнює повітрям. Для поповнення запасу кисню в своїй підводній обителі павук регулярно спливає на поверхню води за черговою порцією свіжого повітря. Тут же павучиха влаштовує «ясла», підвішуючи всередині кокон із яйцями.

КОТУШКА РОГОПОДІБНА

Її можна знайти навіть у найменших, почасти заболочених водоймах. Діаметр мушлі — більше 3 см. Живиться будь-якою м’якою їжею на дні водойм, оскільки її «зуби»-радули досить слабенькі, тож із твердою їжею не впораються. Цей молюск — гермафродит. Це означає, що кожна доросла особина відкладає яйця в слизовому коконі.

Дихання легеневе, що не досить зручно для придонного способу життя. Натомість у крові є гемоглобін, що дає змогу запасати кисень в організмі молюска. Тому тварині не треба часто підніматися за ним на поверхню води.

Надзвичайно цікаво взаємодіють у природі молюск беззубка і гірчак рибка наших річок. Під час нересту рибки викидають ікру всередину стулок беззубки. А молюск у цей час «видуває» зі струмом води своїх личинок (глохідій), які прикріплюються до тіла рибок. Таким чином, ікра виявляється надійно захищеною, і личинки молюска розселяються на великі відстані.

Річкові перлівниці можуть зрідка утворювати перлини, якщо яка-небудь піщинка потрапить всередину мушлі. Щоб угамувати подразнення, молюск виділяє перламутр шар за шаром, доки піщинка не перетвориться на справжню перлину.

МИНЬОК

Зустрічається в північних регіонах України. Єдиний прісноводний вид ряду Тріскових. Довжина — до 120 см, маса — до 24 кг. Хижак. Живиться дрібною рибою, зрідка — безхребетними. Холодолюбна риба. Влітку малоактивний, а з осені починає активно годуватися. Нереститься взимку під кригою.

ГЛАДУН

Хижий клоп, живе в усіх водоймах. Довжина — до 1,5 см. Чудово плаває на спині й часто спливає на поверхню за повітрям. Живиться дрібними водяними тваринами, жалячи їх отруйним хоботком. Ним же висмоктує розчинені отрутою тканини жертви. Личинка — мініатюрна копія дорослої комахи, але без крил.

Може досить відчутно вколоти хоботком, за це його називають водяною осою.

БАБКИ Поширені в усіх регіонах України. Довжина — від 3 до 8 см. Живляться дрібними комахами, яких ловлять у повітрі. Самка відкладає яйця у воду. Личинки розвиваються 1—3 роки (залежно від виду). Вони полюють на дрібних водяних тварин. Бабки чудово літають і можуть заселяти відкриті водойми навіть у посушливій місцевості.

ФОРЕЛЬ СТРУМКОВА

Житель чистих і холодних гірських струмків і річок Карпат і Криму.

Довжина — до 35 см, маса — до 500 г. Релікт льодовикового періоду.

Полює на комах, рибу, жаб і навіть невеличку звірину, що потрапить у воду.

Форель струмкова

СТЕРЛЯДЬ (ЧЕЧУГА)

Молодь живиться ракоподібними організмами, водними комахами та їх личинками. Нереститься восени або взимку, закопуючи в донний ґрунт до 1,5 тисячі ікринок. Раніше зустрічалася в більшості річок України.

Довжина — до 1 м, маса не більше 2 кг. Це найменший осетер Європи.

Живиться дрібними молюсками, рачками, личинками комах і дрібною рибою. Нереститься тільки у чистих річках зі швидкою течією та кам’янистим або піщаним дном. Замулені ділянки для нересту не підходять. Самка викидає до 140 тисяч ікринок. Самець стає дорослим у 4 роки, а самка — лише у 5—9 років.

ПЛІТКА

Живе у водоймах по всій Україні, крім Криму. Із річок, що впадають у море, проникає в солонуваті води прибережних заток. Довжина тіла плотви — до 30 см, маса — до 800 г.

Живиться різноманітними водними безхребетними, переважно молюсками, мушлі яких роздроблює міцними глотковими зубами. Самка плотви навесні викидає до 100 тисяч ікринок, а самка тарані — вдвічі більше. Утворює гібридні форми з краснопіркою та лящем, що мають трохи інший зовнішній вигляд.

Прохідна форма плотви тарань мешкає в опріснених ділянках Чорного та Азовського морів. Вона може досягати маси 1 кг і 50 см завдовжки.

КАРАСЬ ЗОЛОТИЙ

Карась золотий

Поширений по всій Україні, за винятком Криму. Віддає перевагу водоймам із стоячою водою. Заселяє всі придатні місцепомешкання, навіть найменші водойми, в яких тільки може жити риба.

Довжина тіла — 45 см, маса до 3 кг.

Живиться водною рослинністю, безхребетними та детритом (поживною частиною мулу). На початку літа проходить нерест. Плідність самки — до 300 тисяч ікринок. Ікра викидається порційно, невеликими грудочками.

СОМ ЗВИЧАЙНИЙ

Населяє ріки та водоймища всієї України.

Довжина — 1,5—2 м, іноді бувають гіганти завдовжки 5 м, масою до 300 кг. Живиться рибою та іншими доступними йому за розміром тваринами. Самець будує й охороняє гніздо, в яке самка викидає до 480 тисяч ікринок. Кожна особина має свою мисливську ділянку з улюбленими схованками.