Цікаво знати

Лісовий кіт не може наздогнати зайця або пташку на відкритому просторі. Тому він спочатку вистежує здобич, підкрадається до неї якомога ближче, а потім робить миттєвий стрибок — і здобич спіймано. Рись — поодинокий хижак, її маса рідко досягає 20 кг, тож важко навіть припустити можливість її нападу на людину. Грайливі ведмежата іноді відходять далеко від матері в пошуках їжі. Якщо ведмедиця побачить біля них людину, вона здатна атакувати. Але частіше вона з дітьми тікає від людей.

В Україні скорочується кількість крупних тварин, оскільки кожній із них для життя потрібна досить велика кормова територія, на якій звір не терпить присутності конкурентів. Площі ж незайманих ділянок лісів і степів рік у рік зменшуються.

У місцях проживання бурого ведмедя чи диких кабанів не можна залишати ніяких харчових відходів. Звиклі до дармового харчу звірі інколи підходять ближче до людських помешкань, а це загрожує небезпечним зіткненням.

Цікаво знати Бурий ведмідь Зберігся тільки в гірських лісах Карпат. Зрідка зустрічається в лісах деяких регіонів Полісся. Маса звірів в Україні не перевищує 300 кг.

Всеїдна тварина. Живиться переважно рослинною їжею — зеленню, фруктами, горіхами, — доповнюючи її найрізноманітнішою тваринною. Дуже любить мед диких бджіл.

Кожен звір займає індивідуальну територію.

На зиму робить барліг і засинає, проте спить досить сторожко, може прокинутись і бродити в пошуках їжі. Серед зими в барлозі самка народжує 2—3 сліпих ведмежат довжиною близько 20 см і масою до 500 г, яких годує молоком до осені. Самостійними вони стають за півтора року.

У давні часи населяв Карпати, Полісся та Лісостеп. По річкових долинах потрапляв і в Степ. В Україні був повністю знищений. З початку ХХ століття завдяки міжнародним зусиллям чисельність цієї тварини поступово відновлюється.

Досягає висоти в холці до 2 м і маси до 1000 кг. Це найкрупніша наземна тварина

європейської фауни. Добре бігає, може долати перешкоди заввишки до 2 м.

Любить відкриті лісові галявини. Живиться, пагонами та корою дерев і кущів, а також різними травами. Самки з телятами ведуть стадний спосіб життя, а старі бики тримаються поодинці. Самка приводить одне теля, котре одразу слідує за матір’ю.

ЛОСЬ Населяє ліси Полісся та Лісостепу. Самець досягає висоти в холці до 2 м і маси до 500 кг. Це найкрупніший з оленів. Завдяки довгим ногам із широкими копитами лось легко долає болота і глибокі сніги. Більшу частину року живиться пагонами, корою та листям дерев. Взимку кормом служать пагони та хвоя.

Влітку живуть поодинці, а взимку збираються невеликими групами. Самка народжує 1—2 лосенят, які спочатку лежать причаївшись у гущині лісу, та незабаром починають слідувати за нею. Гаремів у лосів не буває. Восени, у пору весіль, самці б’ються за кожну самку окремо. Спеку лосі переносять погано. Це тварини прохолодного клімату. Тому влітку вони тримаються біля лісових водойм, багато часу проводять у воді, ласуючи водно-болотяною рослинністю.

БЛАГОРОДНИЙ ОЛЕНЬ На початок ХХ століття зберігся тільки в горах Карпат і Криму. Нині його широко розселено, зокрема олені з’явилися і в штучних лісопосадках Степу.

Довжина тіла — до 270 см, зріст у холці може перевищувати 1,5 м.

Живиться травою, молодими пагонами та зеленими гілками дерев і кущів.

Самки, пов’язані родинними відносинами, утворюють невеликі стада. Самці за винятком шлюбного періоду — гону — тримаються осторонь.

Самка народжує одне плямисте оленя, яке перші тижні лежить, причаївшись у чагарнику. Мати приходить, тільки щоб його нагодувати. До кінця літа плями в оленяти зникають, і воно стає однотонним.

Знайдених удень на вулиці кажанів брати не можна — вони напевно хворі. Якщо звірок випадково залетів у приміщення, його треба накрити ганчіркою, щоб не покусав, і покласти в картонну коробку. Потім кажана слід винести на вулицю й випустити.

Якщо колонія кажанів улаштувалася в непідходящому місці, повідомте про це спеціалістів-біологів найближчого зоопарку або університету. Вони зроблять так, щоб і тварини не постраждали, і ви позбавилися такого сусідства.