Цікаво знати

ЖУРАВЛИНА Поширена на болотах Полісся, Карпат і Лісостепу. Віддає перевагу прохолодним та вологим місцевостям. У східних регіонах дуже рідкісна. Росте на сфагнових болотах. Дуже давня рослина, релікт льодовикового періоду. Вічнозелений сланкий кущик. Пагони завдовжки 80—100 см. Цвіте в травні-червні. Яскраво-червоні ягоди достигають восени.

ОЧЕРЕТ ЗВИЧАЙНИЙ

Поширений на всій території країни. Росте по берегах річок, струмків озер і боліт — як на суші, так і у воді.

Ця гігантська трава досягає 4 м заввишки. Стебла та листя щоосені відмирають, але довгі розгалужені кореневища — багаторічні, перезимовують у мулі.

Суцвіття утворюють характерну волоть. Як і всі злаки, це вітрозапилювана рослина. Розмножується переважно вегетативно з допомогою кореневищ. Розповсюджене в річкових затоках та озерах України, за винятком Криму. Місцями зустрічається й у великих проточних прудах. Потребує спокійної чистої води, багатої киснем.

Діаметр квітки досягає 15 см. Це найбільша квітка нашої флори!

Кореневища можуть рости на дні водойми на глибині до 5 м.

ВІЛЬХА ЧОРНА

Типова рослина Полісся та Лісостепу. Вологолюбне дерево, росте на болотах і по берегах водойм. У степу зустрічається в річкових заплавах.

На її коренях утворюються бульбочки з мікроорганізмами, що збагачують ґрунт сполуками азоту. Тож вільха підвищує родючість землі.

Цвіте навесні. Вітрозапилювана рослина, тому квітки малопомітні. Дрібне насіння з летючками розноситься весняними потоками.

КУШИР ПІДВОДНИЙ

Росте практично в усіх стоячих і слабкопроточних водоймах країни. Досить тіньовитривала рослина, здатна рости на великій глибині — до 9 м.

Замість коренів розвиваються тонкі пагони для закріплення в мулі. Непоказні малопомітні квітки здатні запилюватися під водою. Насіння утворюється рідко. Розмножується по більшості вегетативно — уламки пагонів розростаються, утворюючи нову рослину. Перезимовують кінчики пагонів, що нагадують бруньки.

Підпалювання сухого очерету позбавляє прихистку багато видів чапель, пеліканів, гусей, лебедів, журавлів, не кажучи вже про дрібніших птахів.

Мохові болота служать домівкою для багатьох рослин і тварин, які майже не зустрічаються за їх межами. Ці болота відіграють важливу роль як хранителі води в посушливі періоди року.

Латаття потерпає від «любителів» квітів, які нещадно обривають його чудові квітки. На жаль, вони одразу ж в’януть, тож ними не вдається навіть помилуватись.

Восени листя й квітконіжки відмирають. Насіння поширюють птахи та, можливо, деякі види риб.

ЦИКЛОП

Багато видів цих веслоногих ракоподібних населяють тимчасові та великі водойми нашої країни. Розміри рачка — кілька міліметрів. Живиться дрібними черв’яками, зоопланктоном, водяними личинками та ікрою риб. Самка виношує яйця в особливих парних мішках. З них виводяться личинки — наупліуси.

МЕДИЧНА П’ЯВКА

В Україні населяє мілководні тихі водойми. Довжина тіла — до 10 см.

Живиться кров’ю жаб і крупних ссавців. Мускулиста глотка має 3 гострі щелепи, якими тварина прорізає шкіру жертви. Кожна особина є гермафродитом (одночасно самцем і самкою). Кокон з яйцями відкладає на берег водойми. Крихітні п’явки можуть нападати лише на жаб та пуголовків. Дорослішають вони за 3 роки.

БОДЯГА

Кілька видів цих прісноводних губок живе в чистих водоймах по всій Україні.

Тіло бодяги може мати різні форми. Живиться найдрібнішим планктоном і розчиненими органічними частинками, фільтруючи воду водойм. Замулення не терпить.

Восени бодяга відмирає. Зимує у вигляді гемул — бруньок, що розвиваються в тілі губок. Гемули витримують пересихання водойм, а навесні, коли у водоймах знову з’являється вода, з них за лічені дні розвиваються нові особини.

АРТЕМІЯ

Зустрічається в Сиваші. Довжина її тіла — 1 см. Живиться мікроскопічними водоростями. Здатна жити й розмножуватися в надзвичайно солоній воді.

При пересиханні водойми артемія гине, але в мулі залишається величезна кількість її яєць, які можуть роками зберігатися в сухому вигляді. Як тільки дощі знов наповнять водойми, там одразу ж з’являється безліч рачків.