Сочинения

(1голосов, средний: 5,00 out of 5)

Загрузка...

1. Чому філософів, письменників, учених одного із століть в історії європейської культури називали просвітниками? Відповідь: Вважалося, що вони несли людям світло нової істини.
2. Який закон життя у добу Просвітництва вважали найвищим, найголовнішим? Відповідь: Закон Розуму.

3. Відомо, що XVIII століття називають культом книги. Створюючи і видаючи який твір, просвітники поставили перед собою завдання пояснити навколишній світ з позицій розуму? Відповідь: 28-томну французьку Енциклопедію.
4. Про Йоганна Вольфґанґа Ґете відомий український поет Василь Стус писав: «Великий гуманіст, він чи не найважливішою метою свого життя вважав боротьбу з темрявою» . Що> донині вражає знавців життєвого і творчого шляху Ґете? У чому поет бачив сенс свого життя? Відповідь: Ґете перемагав хвороби, серйозно займався самоосвітою. Сенс життя бачив у розвитку, удосконаленні всіх своїх духовних задатків.
5. Які три світи переплітаються у баладі Ґете «Вільшаний король»!Відповідь: Реальний, фантастичний і психологічний.

6. Що лягло в основу створення поеми «Фауст»? Відповідь: Старовинна німецька легенда, а також трагедія англійського драматурга, сучасника В. Шекспіра.
7. Скільки років пройшло між написанням першої і другої частин поеми «Фауст»? Відповідь: Двадцять років.
8. Чим відрізняються погляди на людину Бога і Мефісто-феля? Відповідь: за Прологом на небі. Яку угоду укладають між собою Мефістофель і Фауст? Відповідь: Бог вважає людину досконалою, Ме-фістофель — ницою і грішною. Мефістофель зобов’язується у всьому допомагати Фаустові, але коли Фауст досягне щастя, тоді він мусить померти і віддати душу Мефістофелю.

9. В образі Фауста втілено вищі духовні поривання людини. Що протиставляється їм в образі МефістофеляїВідповідь: Скепсис, цинізм.
10. Що означає поняття «драматична поема»? Відповідь: У такій
поемі повністю відсутня авторська мова, а зміст розкри
вається через монологи і репліки персонажів.

11. Які три основні науки Середньовіччя вивчає доктор Фауст? Чому він на початку твору хоче покінчити життя самогубством? Відповідь: Філософію, юриспруденцію і богослів’я. Дух Землі, що його викликав Фауст, не хоче розкрити Фаусту таємницю буття.
12. Розуміння якої істини приходить до Фауста у фіналі поеми? Відповідь: Свої помилки людина може спокутувати лише невтомною працею, боротьбою.
Лиш. той життя і волі гідний, Хто б’ється день у день за них.

(1голосов, средний: 5,00 out of 5)

Загрузка...

1. Яке століття називають добою Просвітництва? Назвіть представників літератури Просвітництва. Відповідь: XVIII ст. Даніель Дефо, Джонатан Свіфт, Йоганн Вольфґанґ Ґете, Генрі Філдінґ, Роберт Берне та інші.
2. Назвіть провідні засади Просвітництва. Відповідь: Віра в перетворювальну силу ідей Відповідь: «ідеї правлять світом», втілення в життя ідеалу «природної людини», проголошення «царства розуму».
3. За який твір Ф. Шиллер опинився на гауптвахті із забороною писати? Відповідь: За п’єсу «Розбійники».

4. Який твір молодого Ґете приніс авторові європейську славу і допоміг стати одним із лідерів літературного напряму «Буря і натиск Відповідь: навала»? Відповідь: «Страждання молодого Вертера».
5. Що лягло в основу задуму балади Ґете «Вільшаний король»? Скільки персонажів у творі? Відповідь: Донська легенда і німецька народна казка про вільхового короля. Три Відповідь: батько,син і король.
6. Назвіть жанр твору Й. В. Ґете «Фауст». З яких композиційних частин складається твір? Відповідь: Драматична поема. З Присвяти, Театрального вступу, Прологу на небі і двох частин.
7. Яким на початку твору постає перед нами доктор Фауст? Яку рису його характеру можна назвати головною? Відповідь: Розчарованим у своїй діяльності. Прагнення віднайти Відповідь: зрозуміти істину, самостійно дізнатися все про життя.
8. Продовжте відомий вислів Мефістофеля: «Я — тої сили часть…» Відповідь: «…що робить лиш. добро, бажаючи лиш злого…»
9. Як пояснював Відповідь: тлумачив образ Мефістофеля сам автор, Й. В. Ґете? Відповідь: Мефістофель — втілення духу заперечення.

10. У чому полягає новаторство Ґете у зображенні чорта Відповідь: Мефістофеля? Відповідь: Ґете наділив цей образ багатьма рисами звичайної людини, тобто життєвістю.
11. Чому душа Фауста і душа Маргарити, не дивлячись на скоєні героями гріхи, опиняються перед воротами раю? Відповідь: Ці душі отримали повне прощення.
12. Вічне протистояння яких сил втілюють у трагедії
«Фауст» образи Господа і Мефістофеля? Відповідь: Добра і зла.

(1голосов, средний: 5,00 out of 5)

Загрузка...

1. Назвіть відомих французьких митців доби класицизму. Відповідь: П. Корнель, Ж. Расін, Ж. Б. Мольер, Ж. Ларошфуко, Н. Пуссен та ін.
2. Що властиво стилю бароко у мистецтві, зокрема, в архітектурі? Відповідь: Сміливі контрасти, химерні, вигнуті, «хвилясті» форми, складність композиції, примхливість.
3. Чому класицисти наслідували традиції античних митців? Відповідь: Вважали античність взірцем.
4. Назвіть найвидатнішого французького теоретика класицизму та його знаменитий твір. Відповідь: Ніколя Буало, трактат «Поетичне мистецтво».
5. Назвіть основні мотиви лірики бароко. Відповідь: Пошуки сенсу буття, невідворотність долі, страх смерті та ін.

6. Відомо, що в культурі бароко світ знайшов своє відображення через поєднання різних суперечностей. Яких саме? Відповідь: Життя і смерті, добра і зла, світла і темряви, високого і низького, Бога і диявола.
7. Що зображували митці часів бароко, відтворюючи загадковість, містичність світу?Відповідь: Марення, сни, ілюзії.
8. На думку класицистів,у літературі повинен існувати чіткий розподіл на певні жанри Відповідь: стилі: високі, середні і низькі. Яка жанрова наповненість цих стилів? Відповідь: Високі: ода, трагедія, епопея, героїчна поема; середні: наукові твори, сатири, елегії; низькі: комедії, пісні, епіграми, листи в прозі.

9. З якими приємними «новинами» для пана Журдена
завітав до нього переодягнений Ков’єль? Відповідь: Сповістити, що
батько пана Журдена був шляхтичем і що син турецького
султана закохався в доньку пана Журдена.
10. Що означає слово «мамамуші»? Ким воно вигадане? Відповідь: Неіснуючий найпочесніший сан у цілому світі. Мольєром.
11. Хто з дійових осіб комедії «Міщанин-шляхтич», обманюючи пана Журдена, називає його своїм найліпшим другом, «людиною дуже шляхетною»? Відповідь: Дорант.
12. Що відбувається під час церемонії посвячення пана Журдена в «мамамуші»? Відповідь: Турки танцюють і б’ють пана Журдена, одягнувши на нього тюрбан.

(1голосов, средний: 2,00 out of 5)

Загрузка...

1. Що є особливістю мистецтва XVII століття? На зміну якій добі воно прийшло? Відповідь: Наявність двох напрямів: бароко і класицизму. На зміну добі Відродження.
2. Де і коли класицизм як напрям досяг свого найвищого розвитку? Відповідь: У Франції, в XVII ст.
3. Що означає слово бароко в перекладі з португальської мови? Назвіть видатних представників мистецтва бароко. Відповідь: «Перлина незвичайної форми». Веласкес, Рубенс, Каравад-жо, Бах, Берніні, Кальдерон та ін.
4. Відомо, що митці доби Ренесансу звеличували, поетизували людину, а як зображували її у літературі XVII ст.?Відповідь: Намагалися проникнути у внутрішній світ людини, відобразити її душевну боротьбу.

5. Назвіть основні положення Відповідь: засади літератури класицизму, виголошені в трактаті Н. Буало «Поетичне мистецтво». Відповідь: Античність як зразок для наслідування; раціоналізм — основа класицизму, правило «трьох єдностей» у драмі; поділ літератури на високі, середні і низькі жанри та ін.
6. Назвіть характерні, визначальні риси мистецтва бароко. Відповідь: Динамізм, контраст, глобальність, пристрасність та ін.

7. Назвіть негативні риси характеру пана Журдена Відповідь: за комедією Мольєра «Міщанин-шляхтич». Чого пан Журден хотів би досягти найбільше? Відповідь: Пихатість, хвалькуватість, заздрість і т. д. Стати дворянином, аристократом.
8. Хто з дійових осіб комедії «Міщанин-шляхтич» викликає симпатію автора? Чому? Відповідь: Клеонт. Юнак не соромиться того, що і він, і його батьки — міщани.
9. Завдяки яким звертанням до пана Журдена учні кравця тричі легко виманюють у міщанина гроші? Відповідь: «Шляхетний пане», «ясновельможність», «Ваша світлосте».

10. Кому з дійових осіб комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич» спала на думку ідея влаштувати для пана Журдена «маскарад» Відповідь: пастку? Відповідь: Ков’єлю, слузі Леонта.
11. Ким бачить у мріях пан Журден свою доньку? Відповідь: Маркізою.
12. Чому пані Журден не хотіла би для своєї доньки «нерівного шлюбу»? Відповідь: Такі шлюби, на думку пані Журден, завжди нещасливі.

(Еще не оценили)

Загрузка...

1. Який суспільний лад існував у Середнівіки? Відповідь: Феодалізм.
2. Назвіть провідні жанри середньовічної літератури. Відповідь: Житія святих, хроніки Відповідь: літописи, героїчний епос, лицарський роман, серенади, пасторалі, поезія вагантів та ін.
3. Назвіть могутній чинник, що вплинув на розвиток середньовічної культури і літератури. Відповідь: Християнська релігія.

4. До якого жанру належить твір Данте Аліґ’єрі «Божественна комедія» і якою мовою він написаний? Відповідь: Ліро-епічна поема; італійською мовою.
5. Скільки, на думку Данте, його поема має тлумачень Відповідь: аспектів? Назвіть їх. Відповідь: Чотири. 1 — буквальний; 2 — алегоричний; 3 — моральний; 4 — філософський.
6. Який людський гріх, на думку Данте, є найтяжчим і тому душі терплять за нього муки в останньому Відповідь: дев’ятому колі пекла? Відповідь: Зрада.
7. Назвіть хронологічні межі доби Відродження. Відповідь: Кінець XIV — початок XVII ст.
8. Назвіть сюжетні лінії трагедії Вільяма Шекспіра «Гам-лет». Відповідь: Лінія Гамлета і лінія короля Клавдія.
9. Яку мету ставить перед собою Гамлет, дізнавшись про справжню причину смерті б&тька?Відповідь: Помститися за вбивство батька.

10. Чому Клавдій не дозволяє Гамлетові після похорону батька повернутися у Віттенберг? Відповідь: Боїться, що таким чином Гамлет скоріше і легше зможе викрити його.
11. Чому принц Гамлет не зважується так само підступно і жорстоко вбити Клавдія, як було вбито батька Гамлета? Відповідь: Гамлет — гуманіст, він розуміє, що смерть Клавдія не змінить зрадливого і недосконалого світу.
12. Чому образ Гамлета є трагічним? Відповідь: Гамлет, як носій ренесансних ідей, стоїть на боці добра, але він у силу своїх моральних переконань не може перейти до рішучих дій і покарати зло.

(Еще не оценили)

Загрузка...

1. Яке століття стало початком відліку доби Середньовіччя? ХІV ст.
2. Що вважають найціннішою спадщиною середньовічної літератури? Відповідь: Епос.
3. Що складає основний сюжет твору Данте «Божественна комедія» і якою віршованою формою він написаний? Відповідь: Подорож героя загробним світом; терцинами Відповідь: тривіршем.

4. Яке завдання ставив перед собою Данте, коли писав «Божественну комедію»?Відповідь: Відвернути людей від гріха. Допомогти їм зрозуміти, що завдяки силі їхніх душ вони можуть змінити себе і світ на ліпше, тобто покаятися і спастися.
5. Назвіть, які грішники перебувають у перших п’яти колах пекла Відповідь: за твором Данте «Божественна комедія». Відповідь: 1— нехристияни, 2 — розпусники, 3 — ненажери, 4 — скупі, 5 — пихаті й заздрісні.
6. Як повівся автор, почувши від Паоло і Франчески їхню історію? Відповідь: Смертельний жаль охопив його, і він упав, наче мертвий.
7. Що покладено в основу сюжету трагедії В. Шекспіра «Гам-лет»? Відповідь: Середньовічну сагу Відповідь: розповідь про принца Амлета.
8. Яку назву отримав новий світогляд, що виник у добу Відродження? Назвіть титанів Відродження. Відповідь: Гуманізм. Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Рафаель, Ф. Петрарка, В. Шекспір та ін.

9. Як ви розумієте відомі слова Гамлета: «Бути чи не
бути?» Відповідь: Жити чи не жити. Боротися чи скоритися.
10. До кого, помираючи, Гамлет звертається зі словами: «Ти житимеш. Скажи про мене правду Невтаємниченим»? Відповідь: До Гораціо.
11. Що, на думку Полонія, стало причиною божевілля Гамлета? Відповідь: Кохання до Офелії.

12. Сформулюйте найголовніші питання, проблеми, що їх порушує Вільям Шекспір у трагедії «Ромео та Джульєтта». Відповідь: У чому сенс людського буття; чи можна перемогти зло; чому людина не може досягти щастя і гармонії і т. д.

(Еще не оценили)

Загрузка...

1. Назвіть священні книги народів світу, вказуючи їх приналежність до певної релігії. Відповідь: Біблія — християнство; Коран — іслам; Веди — індуїзм; Авеста — зороастризм.
2. Назвіть складові Старого Заповіту. Відповідь: П’ятикнижжя. Історичні книги. Навчально-поетичні книги. Книги великих і малих пророків.
3. Що засуджується в історії Йосипа?Відповідь: Сімейна ворожнеча.
4. З яких частин складається поема «Одіссея»?Відповідь: І. Пошуки Одіссея його сином Телемахом. 2. Пригоди Одіссея.

5. Символом чого став образ Пенелопи, дружини Одіссея? Відповідь: Очікування, подружньої вірності.
6. Назвіть ознаки епічного стилю. Відповідь: Пластичність,постійні епітети, повтори, порівняння.
7. Що таке гекзаметр? Відповідь: Поширені в античній поезії шестистопний дактиль із паузою всередині віршованого рядка.

8. Який епітет часто вживається автором для характеристики Одіссея? Відповідь: Хитромудрий.
9. До якої хитрості вдалася Пенелопа, обдурюючи женихів? Відповідь: Удень вона ткала похоронне покривало, а вночі -розпускала його.

10. Назвіть хронологічні рамки «золотої доби» римської культури і літератури. Відповідь: І ст. до я. є. — І ст. н. є.
11. Кого Публій Верґілій Марон вважав своїм рятівником, посланцем Бога на землі? Відповідь: Імператора Октавіана Авґуста.
12. 3 яких двох частин складається поема Верґілія «Енеї»?Відповідь: Мандри Енея. 2. Війни в Італії.

II варіант

1. Назвіть імена авторів-євангелистів. Відповідь: Матей, Марко, Лука, Іван.
2. Назвіть складові Нового Заповіту. Відповідь: Чотириєвангелія. Дії святих апостолів. Послання апостола Павла. Соборні послання. Об’явлення Івана Богослова.

3. До чого закликає Ісус Христос у Нагірній проповіді? Відповідь: Чинити добро, не розголошуючи про це; молитися правдиво; прощати людям; не осуджувати їх; просити, шукати.
4. У якому столітті жив найславетніший поет Стародавньої Греції Гомер? Відповідь: У VIII ст. до н. є.
5. Хто розбиває кораблі Одіссея, коли той намагається повернутися додому? Відповідь: ‘Бог моря Посейдон.

6. Яким віршованим розміром написана поема «Іліада»? Відповідь: Гекзаметром.
7. З яким циклом міфів пов’язані поеми «Іліада» та «Одісея»? Відповідь: З Троянським.
8. Хто з німецьких учених розкопав руїни міста, що їх сучасна археологія вважає залишками Трої? Відповідь: Генріх Шліман.
9. Якими’ епітетами можна схарактеризувати образ Гек-
тора? Відповідь: Мужній, стриманий, лагідний.
10. Чому період правління Октавіана Авґуста називають «золотою добою» римської культури і літератури? Відповідь: Авґуст сприяв розвиткові літератури і мистецтв, зробивши їх частиною державної ідеології.
11. На могильній плиті якого античного поета викарбу-вано напис:
У Мантуї родився, Калабрією взятий. Спочиваю в Парте-нопеї. Оспівав пасовища, села, вождів… Відповідь: Верґілія.
12. Яка ідея поеми Верґілія «Енеїда»?Відповідь: Уславлення величі
Риму.

(1голосов, средний: 2,00 out of 5)

Загрузка...

Беззавітна любов до Батьківщини — от у чому сила російського характеру. Про народний подвиг нам і нашим дітям будуть розповідати зотлілі сторінки легенд, закривавлені рядки романів і повістей, прострелені кулею рядка віршів. Тема подвигу, масового героїзму народу ніколи не буде вичерпана в нашій літературі.

Не можна гаряче любити, не вміючи ненавидіти, Свідомість героїв повести А. Бека «Волоколамське шосе» підпорядковано одному — Батьківщина в небезпеці. Не жалуючи ні сил, ні життя, бійці готові на всі, щоб зупинити ворога. Проблема героїзму, проблема подвигу і є центральна проблема повести. Напевно, у кожного з нас є свій ідеал. У героїв Бека ідеалом стає людина високого морального боргу. Так, наприклад, комбат легендарної панфиловской дивізії казах Баурджан Молыщ-Улы стає прикладом для своїх солдатів. Для них же уособленням мужності, стійкості, високих моральних якостей є Панфілов. По таким, як Панфілов, солдати звіряли свої думки й справи.

Михайло Шолохов… Уже в перших військових нарисах письменник намічає образ людини, що сохранили те, що робить його непереможним, — душу живу, сердечність, здатність ясно мислити. Людей різних доль і характерів звели фронтові дороги в главах роману «Вони боролися за Батьківщину»: відважний Лопахин, стриманий Стрільців, педант Звягінцев, гострий на мову Попри-щенко. Війна перешикувала свідомість мирної людини на свідомість воїна.

Людиноненависницьку суть фашизму розкриває у своїх добутках Б. Васильєв. Автор протиставляє антигуманізм автографам Перемоги на стінах рейхстагу. Прокльоном фашизму звучать рядка Р. Рождественського:

• ..люди Землі.
• Убийте війну, -проклянитевойну, люди Землі!

Вони перейняті оптимістичними мотивами. Суворі позбавлення військових- років не озлобили людей. Навпаки! Живі пам’ятають… Пам’ятають імена загиблих, пам’ятають Перемогу, добуту кров’ю, ратними працями, високим патріотизмом. І на згадку про тих, хто не повернувся, ми повинні за всяку ціну зберегти мир. І рядка, створені вже після Перемоги, завжди будуть волати до людства:

• Помнете!
• Через століття, через роки, — помнете!

Як до незагойної рани, доторкаюся до повісті Костянтина Воробйова «Убиті під Москвою». Це добуток не прочитаєш просто так, на сон прийдешній, тому що від нього, як від самої війни, болить серце, стискуються кулаки й хочеться єдиного: щоб ніколи не повторилося те, що відбулося із кремлівськими курсантами, що загинули під Москвою. Навчальна рота йшла на фронт. Їх було двісті сорок чоловік. Молоді, гарні хлопці, збройні «новітніми гвинтівками», які придатні були лише для парадів, ішли молодецьким кроком по площі. Письменник постійно вихоплює з безликої безлічі одне-два веселих особи, дає нам можливість почути чийсь дзвінкий, хлоп’ячий голос, побачити Олексія Ястребова, що несе в собі «якесь невгамовне притаившееся щастя» і радість від відчуття краси ранку й гнучкості свого молодого тіла. Курсантів переповняє почуття радості й щастя, а мені хочеться кричати від болю: адже за назвою повести я знаю, що всі вони загинуть. Через кілька днів будуть перші жертви, перший бій і перший божевільний страх перед смертю, буде й перша бурхлива радість перемоги… Але закінчиться все це трагічною загибеллю роти, описаної Воробйовим разюче сильно. Тремтіння землі, «огидне виття бомб, що наближаються,», фонтани вибухів, зім’яті каски, поламані гвинтівки, автоматні черги — це справжнісіньке пекло війни, в епіцентрі якого — курсанти, «до краплі схожі один на одного, тому що всі були з розкритими ротами й знекровленими особами». К. Воробйов не показує фінал цієї сцени. Не знаючи деталей, я знаю головне — рота винищена.

Кров’ю серця написана й повість К. Воробйова «Це ми, Господи!» — ще одна сторінка, сама кошмарного й нелюдська, з літопису другої світової війни. У цьому добутку ми бачимо новий трагічний лик війни — плівок. У полоні були різні люди; мужні знаходили сили боротися, улаштовували втечі; слабкі скорилися й чекали своєї долі — такі викликають тільки жалість і презирство. Але вес полонені заслуговують милосердя.

У самому заголовку повести чується голос-стогін змучених полонених: «Ми готові до смерті, до того, щоб бути прийнятими тобою, Господи. Ми пройшли всі кола пекла, але свій хрест несли до кінця, не втратили в собі людське». Потрясають картини полону, у яких відбилася неймовірна трагедія безвинних жертв: «У таборі були есесівці, збройні… залізними лопатами. Вони вже стояли, вишикувавшись у ряд. Ще не встигли закритися ворота табору за виснаженим майором Величко, як есесівці з нелюдським гиканням урізалися в гущавину й почали вбивати їх. Бризкала кров, шматками летіла зрубана ударом лопати шкіра. Табір огласился риком убивць, що посатаніли, стогонами що вбивають, важким тупотом ніг у страху людей, що металися. Умер на руках у Сергія капітан Миколаїв. Лопата глибоко ввійшла йому в голову, роздвоївши череп». Безмірні страждання, моторошне обличчя напівживих істот, кістяків, обтягнутих шкірою, стогін, що виривається із закривавленого рота: «Це ми, Господи», — картини, що обрушилися на мене зі страшною силою. Що ж очікувало людей? Воля? Так, але дуже короткочасна, а потім знову полон, але тепер уже в радянських концтаборах, де людське життя перетворювалося в табірний пил…

Сьогодні молодята несуть до гранітних постаментів квіти, щоб поклонитися світлої пам’яті тих, хто зберіг для них сьогоднішній день і можливість здійснити свою мрію.

Люди військового покоління особливі. Із фронтів Великої Вітчизняної вони принесли в непросте життя країни віру в майбутнє, готовність жертвувати собою заради інших. Побут радянських людей ще довгий час був наповнений відгомонами військового лихоліття. Висота людського подвигу визначається силою любові до життя. Ніж сильніше ця любов, тим незбагненніше вимір подвигу, чиненого людиною заради любові до життя. І подвиг народу — це пряме відбиття подвигу кожної людини, помножена на мільйон, на десятки мільйонів. Мені здається, що наш народ і зараз здатний на повторення подвигу єднання, братерства й боргу, що став основним змістом Великої Вітчизняної війни, що закінчилася більше піввіку назад.

(2голосов, средний: 3,00 out of 5)

Загрузка...

Тисячі людей пройшли крізь горно війни, випробували жахливі мучення, але вони вистояли й перемогли. Перемогли в найважчій із всіх війн, перенесених дотепер людством. І живі ще ті люди, які в найтяжких боях захищали Батьківщину. Війна в їхній пам’яті спливає найстрашнішим сумним спогадом. Але вона ж нагадує їм про стійкість, мужність, дружбу й вірності. Багато письменників пройшли цю страшну війну. Багато хто з них загинули, одержали важкі каліцтва, багато хто вцілів у вогні випробувань. От чому вони дотепер пишуть про війну, от чому знову й знову розповідають про те, що стало не тільки їхнім особистим болем, але й трагедією всього покоління. Вони просто не можуть піти з життя, не попередивши людей про небезпеці, що несе забуття уроків минулого.

Мій улюблений письменник — Юрій Васильович Бондарев. Мені подобаються багато хто його добутки: «Батальйони просять вогню», «Беріг», «Останні залпи», а найбільше «Гарячий сніг», у якому розповідається про один військовий епізод. У центрі роману — батарея, перед якою поставлена завдання: за всяку ціну не пропустити ворога, що рветься до Сталінграда. Цей бій, можливо, вирішить долю фронту, і тому так грізний наказ генерала Бессонова: «Ні кроку назад! І вибивати танки. Стояти й про смерті забути! Не думати про неї ні за яких умов». І бійці розуміють це. Бачимо ми й командира, що у честолюбному прагненні схопити «мить удачі» прирікає на неминучу загибель підлеглих йому людей. Він забув, що право розпоряджатися життям інших на війні — право велике й небезпечне.

На командирах лежить більша відповідальність за долі людей, країна довірила їм їхнього життя, і вони повинні зробити все можливе, щоб не було даремних втрат, тому що кожна людина — це доля. І це яскраво показав М. Шолохов у своєму оповіданні «Доля людини». Андрій Соколов, подібно мільйонам людей, пішов на фронт. Важкий і трагичен був його шлях. Назавжди залишаться в його душі спогаду про табір військовополонених Б-14, де тисячі людей колючим дротом були відділені від миру, де йшла страшна боротьба не просто за життя, за казанок баланди, а за право залишитися людиною.

Про людину на війні, про його мужність і стійкість пише Віктор Астафьев. Він, що пройшов війну, що стала на ній інвалідом, у своїх добутках «Пастух і пастушка», «Сучасна пастораль» і інших розповідає про трагічну долю народу, про те, що довелося пережити йому у важкі фронтові роки.

Молодим лейтенантом був на початку війни Борис Васильєв. Найкращі його добутки — про війну, про те, як людина залишається людиною, тільки до кінця виконавши свій борг. «У списках не значився» і «А зорі тут тихі» — це добутку про людей, що почувають і несуть особисту відповідальність за долю країни. Завдяки Васковым і тисячам таких же, як він, і була здобута перемога. Всі вони боролися з «коричневою чумою» не тільки за своїх близьких, але й за свою землю, за нас. І кращий приклад такого беззавітного героя — Микола Плужников у повісті Васильєва «У списках не значився». В 1941 році Плужников закінчив військове училище й був спрямований для проходження служби в Брестську міцність. Він прибув уночі, а на світанку почалася війна. Його ніхто не знав, він не значився в списках, тому що не встиг доповісти про своє прибуття. Незважаючи на це, він став захисником міцності разом з бійцями, яких не знав, і вони бачили в ньому теперішнього командира й виконували його накази. Плужников бився з ворогом до останнього патрона. Єдине почуття, що керувало їм у цій нерівній сутичці з фашистами, було почуття особистої відповідальності за долю Батьківщини, за долю всього народу. Навіть залишившись один, він не припинив боротьбу, виконавши солдатський борг до кінця. Коли фашисти через кілька місяців побачили його, виснаженого, змученого, беззбройного, вони віддали йому честь, оцінивши мужність і стійкість бійця. Багато чого, дивно багато чого може зробити людина, якщо він знає, в ім’я чого й за що він бореться.

Тема трагічної долі радянських людей ніколи не буде вичерпана в літературі. Я не хочу, щоб повторилися жахи війни. Нехай мирно ростуть діти, не лякаючись вибухів бомб, нехай не повториться Чечня, щоб не довелося матерям плакати про загиблих синів. Людська пам’ять зберігає в собі й досвід багатьох поколінь, що жили до нас, і досвід кожного. «Пам’ять протистоїть нищівній силі часу», — сказав Д. С. Лихачов. Нехай же ця пам’ять і досвід учать нас добру, миролюбству, людяності. І нехай ніхто з нас не забуде, хто і як боровся за нашу волю й щастя. Ми в боргу перед тобою, солдат! І поки є ще тисячі непохованих і на Пулковских висотах під Санкт-Петербургом, і на Дніпровських кручах під Києвом, і на Ладозі, і в болотах Білорусії, ми пам’ятаємо про кожного солдата, що не повернувся з війни, пам’ятаємо, якою ціною він добув перемогу. Зберіг для мене й мільйонів моїх співвітчизників мову, культуру, звичаї, традиції й віру моїх предків.

(1голосов, средний: 1,00 out of 5)

Загрузка...

Пам’ять про самому таємний для кожної людини стає своєрідним зв’язком між поколіннями. Заради нашого життя гинули молоді солдати Великої Вітчизняної війни. Зв’язок поколінь. Що це значить для мене? Як я це відчуваю? У нашому сімейному альбомі є дуже затерта, стара фотографія моєї бабусі Ані. Цю фотографію, що була часткою рідного будинку, всю війну проносив мій дідусь Лаврентій у солдатській гімнастерці. Бабуся Аня розповідала, як вона одна із сином, моїм дядьком, пережила важкий час, як працювала в госпіталі, чекала дідуся Лаврентія. Спасибі їм за вірність один одному, тому що завдяки їхній любові й відданості з’явилася моя мама і я. От такий зв’язок, по-моєму, існує між тими, хто живе у двохтисячному році, і тими, хто воював, захищав Батьківщину в сорок першому — сорок п’ятому.

Про війну, про людей на війні ми довідаємося з добутків письменників, для яких війна — це частина життя. У романах і повістях Быкова, Астафьева, Бондарева, Бакланова головний герой показаний на передовий, у госпіталі. Вони писали про людину на війні, у бої.

К. Паустовский пише про цю подію по-своєму. У своїх добутках він розповідає про те, як війна наздоганяє мирних людей у їхній щоденності, «цивільної» життя.

Новела «Сніг» написана Паустовским у тривожній напрузі сорок третього. Глибоко ліричний, ніжний добуток автора був сміливим кроком для того часу. Початковий період війни в літературі зовсім особливий. Відозви й вірші, повні патріотичних мотивів, бойові марші й ліричні пісні, художні нариси — все це було підпорядковано одній ідеї — ідеї гніву й відплати. Все життя країни, кожної людини, була спрямована тільки на перемогу.

Паустовский не прагнув у своїх добутках акцентувати увагу на жесто-костях і тяготах війни. Він хотів внести в суворе, убоге існування людей небагато радості, нагадати про близьких людей, про рідний будинок.

У новелі «Сніг» письменник представив нам те, що випало тоді деяким, але було бажаним для всіх. Дія відбувається в маленькому пустельному містечку, де оселилися евакуйована з Москви акторка з дочкою. Паустовский так намалював цей куточок Росії, що, напевно, кожний міг довідатися свій рідний будинок. Письменник зумів побачити людське споріднення своїх героїв. У їхніх душах немає користі, життєвого розпачу, а є віра в майбутнє, що нерозривно пов’язане з минулим. Все це Тетяна Петрівна довідалася з листа сина Потапова: «Эх, якби ти знав, як я полюбив все це звідси, видали! Я згадував про це в найстрашніші хвилини бою. Я знав, що захищаю не тільки всю країну, але й от цей її маленький і самий милий для мене куточок — і тебе, і наш сад, і чубатих наших хлопчиськ, і маревні гаї за рікою, і навіть кота Архипа».

Тетяна Петрівна чекає людину із фронту. Вона зробила всі так у будинку, як запам’ятав, як мріяв лейтенант Микола Потапов. Він не сподівався побачити рідний будинок після звістки про смерті батька. Пішов просто подивитися.

Майстерність Паустовского як письменника виявилося в умінні пожвавити природу, сад. Людина, його почуття розкриваються через пейзаж, через ожилий сад: «Сад як би здригнувся. З гілок зірвався сніг, шурхнув». Герої цього оповідання увесь час відчувають, що знайомо давно. Таке відбувається між людьми, у яких багато загального. Рано ранком Потапов їде на фронт. Тетяна Петрівна обіцяє чекати на нього. От воно просте людське щастя, без якого в тій страшній війні самотньо. В оповіданні в Паустовского немає нічого зайвого. Назва добутку стає одним з головних діючих осіб. Все чисте, гарне з Тетяною Петрівною й Потаповым відбувається на тлі снігу. На початку оповідання героїня незадоволена собою, містечком, куди потрапила волею долі. Але поступово вона заспокоїлася, «особливо коли прийшла зима й завалила його (містечко) снігом». Тетяною Петрівною один раз уночі прокинувся: «Сніг тускло світил у вікна. З дерева беззвучно зірвався птах, стряхнула сніг».

І в лейтенанта Потапова кращі спогади рідного будинку теж про зиму:  «Зима, сніг, але доріжка до старої альтанки над обривом розчищена, а кущі бузку все в інеї».

На могилу батька вони йдуть разом. «Мрячний місяць піднявся вже високо. У її світлі слабко світилися берези, кидали на сніг легкі тіні» — такий пейзаж, де немає війни, де людина із фронту відновлює свої сили. Поетичний образ снігу ще раз підкреслює чистоту відносин між героями. Паустовский у своєму оповіданні показав цінності «немудрих» речей, тих самих, які допомагали підтримувати в людині мужність жити й боротися. Не випадково в той важкий час з’явилися стародавній вальс «Осінній сон», запік Марко Бернес у кінофільмі «Два бійці», були написані пісня «Землянка» А. Суркова й ліричні вірші К. Симонова:

• Чекай мене, і я повернуся.
• Тільки дуже чекай…