Сочинения

(Еще не оценили)

Загрузка...

Цікаво знати БУК ЄВРОПЕЙСЬКИЙ Головне лісоутворююче дерево Карпат і Криму. В Карпатах росте на висоті до 1440 м, а в Криму — до 1300 м. Крупне дерево висотою 40—50 м. Тривалість життя — до 500 років. Потребує багато світла та вологи — до 500 мм опадів на рік.

ЯЛИЦЯ ЄВРОПЕЙСЬКА

Тис ягідний живе найдовше серед усіх живих організмів нашої природи — до 4000 років. В природних умовах тис дає перше насіння лише на 70—120-му році життя! Його яскраво-червоні несправжні ягоди охоче поїдають птахи, що сприяє розселенню цієї рідкісної рослини. Вид широко введений у культуру завдяки своїй декоративності. За дуже високоякісну тверду деревину в народі його називають негній-деревом. Поширена тільки в гірських лісах Карпат. Дуже красиве струнке та міцне дерево висотою до 65 м. Нижня частина сплощеної хвої білуватого кольору, тому її ще іменують ялицею білою. Досить швидко росте. На відміну від схожої на неї ялини, шишки не висячі, а сидять на гілках вертикально.

ПЛЯМИСТА САЛАМАНДРА

Ареал обмежений гірськими лісами Карпат. Довжина — до 28 см. Живиться комахами, молюсками, черв’яками. Наземна яйцеживорідна тварина. Самка народжує у воду гірського струмка 25—30 добре розвинутих личинок з жабрами.

Секрет шкірних залоз досить токсичний. Траплялося, що гадюка, вкусивши саламандру, гинула від її отрути! Ендемік гірських лісів Карпат. Любить вологі місця. Зустрічається поблизу струмків та озер на полонинах — під камінням і лісовою підстилкою на висоті 200—4000 м. Довжина — до 10 см. Живиться дрібними ракоподібними.

Зимує на суші, а після танення снігу переходить у мілкі водойми. Відкладає ікру на стебла водних рослин. Личинки розвиваються у воді.

Після виходу на сушу веде нічний спосіб життя.

ФАЗАН

Один із найкрасивіших птахів нашої фауни. Поширений у південних регіонах України, у Криму та Карпатах, по річкових долинах проникає і в Степ. Живиться рослинною їжею. Самець завбільшки зі свійського півня. Маса тіла — від 1 до 1,5 кг. Тримається на індивідуальній ділянці. У гнізді 8—14 яєць. Пташенят виводить і опікує самка.

БЕРКУТ

Цей чудовий птах гніздиться лише в Карпатах. В південних регіонах України тільки зимує. Довжина тіла — до 1 м, розмах крил — 2 м, маса почасти досягає 5 кг. Це найкрупніший і найдужчий орел північної півкулі!

Полює на ховрашків, бабаків, зайців, крупних птахів, не нехтує і стервом. Пара беркутів свої величезні гнізда із гілля будує на скелях або кронах високих дерев.

У кладці 2—3 яйця, проте дорослого віку досягає частіше за все тільки одне пташеня беркута. Взимку беркути широко кочують по всій території України.

СКЕЛЯР СТРОКАТИЙ

Житель гір Карпат і Криму. Віддає перевагу скелястій місцевості із заростями чагарника. Довжина — до 20 см. Живиться ягодами та дрібними безхребетними. Під час сезону гніздування самець голосно співає. У кладці 4—5 яєць. Пташенят вигодовує виключно комахами. Зимує в Тропічній Африці.

ОМЕЛЮХ

Невеликий птах розміром зі шпака. В нашій країні зустрічається по всій території, але тільки прольотом     восени та навесні. Гніздиться на Півночі, в Тайзі.

Живиться різноманітними плодами і ягодами, зокрема омелою, за що й отримав свою назву. У гнізді 3—7 яєць. Їх насиджує самка, самець годує і охороняє її. Пташенят омелюхи вигодовують комахами. Приємно та мелодійно співають.

Пташенята фазана тримаються окремими виводками. В кінці липня — на початку серпня виводки об’єднуються і в пошуках вигідних пасовищ бродять стадами, що нараховують почасти до 50 пташенят.

Карпатський тритон дуже чутливий до забруднення води ядохімікатами. Не виносить він і пересихання або промерзання тимчасових водойм.

СПІРОГІРА

Відома під назвою твані, або жабуриння. Цю зелену водорість можна зустріти в будь-якій стоячій водоймі по всій Україні. Талом спірогіри являє собою єдиний ряд клітин рослини.

Зазвичай один ниткоподібний талом не перевищує 10 см завдовжки, та вони так переплетені між собою, що утворюють великі зарості — гарний прихисток для жаб.

Зелені водорісті, ростуть на дні озер і ставків, іноді навіть у солонуватих морських затоках. Хара звичайно росте у вапняковій жорсткій воді. Блистянка може рости в торф’яних болотах і в канавах з водою. Хара нагадує кущик хвоща висотою близько 30 см. Тіло водоростей складається зі стеблоподібної слані, або талому. Нижня частина талому утворює коренеподібний орган — ризоїди, на яких утворюються бульбочки. Це водночас і запасаючі органи, і органи розмноження. Ці водорості розмножуються також з допомогою так званих оогоній, що нагадують своєрідне насіння. Це найбільш складно організовані водорості, які не мають аналогів у світі рослин!

РОСИЧКА

Зустрічається  на сфагнових Полісся, Карпат і Лісостепу. Невеликий трав’янистий багаторічник, що досягає близько 5 см заввишки. Округлі листки, зібрані в розетку, всіяні червонуватими волосками, на кінці кожного знаходиться прозора крапелька клейкого слизу, схожого на росу. Варто дрібній комашині присісти на такий листок, як вона прилипає. Краї листка загинаються, і комаха перетравлюється всередині «зеленого хижака». За кілька днів листок знову розгортається і знову виблискує крапельками клейкого слизу.

(Еще не оценили)

Загрузка...

Лісовий кіт не може наздогнати зайця або пташку на відкритому просторі. Тому він спочатку вистежує здобич, підкрадається до неї якомога ближче, а потім робить миттєвий стрибок — і здобич спіймано. Рись — поодинокий хижак, її маса рідко досягає 20 кг, тож важко навіть припустити можливість її нападу на людину. Грайливі ведмежата іноді відходять далеко від матері в пошуках їжі. Якщо ведмедиця побачить біля них людину, вона здатна атакувати. Але частіше вона з дітьми тікає від людей.

В Україні скорочується кількість крупних тварин, оскільки кожній із них для життя потрібна досить велика кормова територія, на якій звір не терпить присутності конкурентів. Площі ж незайманих ділянок лісів і степів рік у рік зменшуються.

У місцях проживання бурого ведмедя чи диких кабанів не можна залишати ніяких харчових відходів. Звиклі до дармового харчу звірі інколи підходять ближче до людських помешкань, а це загрожує небезпечним зіткненням.

Цікаво знати Бурий ведмідь Зберігся тільки в гірських лісах Карпат. Зрідка зустрічається в лісах деяких регіонів Полісся. Маса звірів в Україні не перевищує 300 кг.

Всеїдна тварина. Живиться переважно рослинною їжею — зеленню, фруктами, горіхами, — доповнюючи її найрізноманітнішою тваринною. Дуже любить мед диких бджіл.

Кожен звір займає індивідуальну територію.

На зиму робить барліг і засинає, проте спить досить сторожко, може прокинутись і бродити в пошуках їжі. Серед зими в барлозі самка народжує 2—3 сліпих ведмежат довжиною близько 20 см і масою до 500 г, яких годує молоком до осені. Самостійними вони стають за півтора року.

У давні часи населяв Карпати, Полісся та Лісостеп. По річкових долинах потрапляв і в Степ. В Україні був повністю знищений. З початку ХХ століття завдяки міжнародним зусиллям чисельність цієї тварини поступово відновлюється.

Досягає висоти в холці до 2 м і маси до 1000 кг. Це найкрупніша наземна тварина

європейської фауни. Добре бігає, може долати перешкоди заввишки до 2 м. 

Любить відкриті лісові галявини. Живиться, пагонами та корою дерев і кущів, а також різними травами. Самки з телятами ведуть стадний спосіб життя, а старі бики тримаються поодинці. Самка приводить одне теля, котре одразу слідує за матір’ю.

ЛОСЬ Населяє ліси Полісся та Лісостепу. Самець досягає висоти в холці до 2 м і маси до 500 кг. Це найкрупніший з оленів. Завдяки довгим ногам із широкими копитами лось легко долає болота і глибокі сніги. Більшу частину року живиться пагонами, корою та листям дерев. Взимку кормом служать пагони та хвоя.

Влітку живуть поодинці, а взимку збираються невеликими групами. Самка народжує 1—2 лосенят, які спочатку лежать причаївшись у гущині лісу, та незабаром починають слідувати за нею. Гаремів у лосів не буває. Восени, у пору весіль, самці б’ються за кожну самку окремо. Спеку лосі переносять погано. Це тварини прохолодного клімату. Тому влітку вони тримаються біля лісових водойм, багато часу проводять у воді, ласуючи водно-болотяною рослинністю.

БЛАГОРОДНИЙ ОЛЕНЬ На початок ХХ століття зберігся тільки в горах Карпат і Криму. Нині його широко розселено, зокрема олені з’явилися і в штучних лісопосадках Степу.

Довжина тіла — до 270 см, зріст у холці може перевищувати 1,5 м.

Живиться травою, молодими пагонами та зеленими гілками дерев і кущів.

Самки, пов’язані родинними відносинами, утворюють невеликі стада. Самці за винятком шлюбного періоду — гону — тримаються осторонь.

Самка народжує одне плямисте оленя, яке перші тижні лежить, причаївшись у чагарнику. Мати приходить, тільки щоб його нагодувати. До кінця літа плями в оленяти зникають, і воно стає однотонним.

Знайдених удень на вулиці кажанів брати не можна — вони напевно хворі. Якщо звірок випадково залетів у приміщення, його треба накрити ганчіркою, щоб не покусав, і покласти в картонну коробку. Потім кажана слід винести на вулицю й випустити.

Якщо колонія кажанів улаштувалася в непідходящому місці, повідомте про це спеціалістів-біологів найближчого зоопарку або університету. Вони зроблять так, щоб і тварини не постраждали, і ви позбавилися такого сусідства.

(Еще не оценили)

Загрузка...

БІЛКА ЗВИЧАЙНА Лісова мешканка, нині вона широко розселилася й у парках України. Довжина тіла — до 28 см, хвіст може досягати 20 см завдовжки. Чудово лазить по деревах, здатна робити стрибки на кілька метрів, допомагаючи собі при цьому хвостом. Живиться переважно насінням рослин, грибами, ягодами, фруктами, бруньками дерев, а також комахами. Влаштовує запаси їжі на зиму. Самка двічі, а то й тричі на рік приносить по 4—8 голих і сліпих білченят. Займає уособлену територію, на якій будує гніздо кулястої форми — гайно. Може зайняти дупло або шпаківню.

 ЛІСОВА КУНИЦЯ

Житель хвойних, змішаних і широколистих лісів Полісся, Карпат і Лісостепу. Довжина тіла — до 58 см, хвоста — 28 см, маса — 1,8 кг.

Дуже схожа на кам’яну куницю, але відрізняється від неї жовтим забарвленням горла і грудей. За це її називають жовтодушкою.

Чудово стрибає й лазить по деревах. З усіх хижаків України це най-спритніший дереволаз.

Живиться переважно гризунами. Гніздо влаштовує в дуплі дерева або займає чуже. Самка народжує 3—5 сліпих дитинчат. Самець не бере участі у вирощуванні потомства.

Цікаво знати

Не ловіть білок, ховрашків, бабаків та інших гризунів у природі, щоб тримати їх удома. Це заборонено законодавством — серед них можуть бути й рідкісні види. А крім того, серед гризунів бувають інфекційні хвороби, які передаються людині.

Лісова соня (вовчок) робить на зиму запаси жолудів та горіхів, щоб мати змогу підкріпитися, випадково прокинувшись серед зими.

Цікаво знати

Незважаючи на свою назву, руда полівка живе не в полі, а в лісі. А от її близька родичка ондатра — найкрупніша з полівок — і взагалі обрала собі для життя береги річок та озер і веде напівводний спосіб існування. Деякі кажани, зокрема вечірниці, живуть в Україні тільки в теплий сезон — з травня по жовтень. На зиму, вони, як і перелітні птахи, відлітають на південь. Місця зимівлі цих тварин і досі нез’ясовані.

РУДА ПОЛІВКА

Звичайний житель лісів Карпат, Полісся та Лісостепу Правобережної України. Довжина тіла з хвостом — до 18 см. Живиться переважно пагонами, кореневищами, бульбами та насінням трав’янистих рослин. Може обгризати кору молодих дерев. Робить невеликі запаси на зиму, сприяючи розселенню трав. Тримається парами та сімейними групами, приводить по 10 малят двічі, а за сприятливих умов і тричі на рік. Активна і взимку, прокладає під снігом довгі й розгалужені ходи.

ВЕЧІРНИЦЯ ВЕЛЕТЕНСЬКА

Населяє широколисті ліси Центральної та Східної України, а також Криму. Веде нічний спосіб життя. Довжина тіла — більше 10 см, розмах крил — до 46 см, маса — до 76 г. Це найбільший із кажанів Європи. Перелітний вид кажана.

Живиться жуками й великими нічними метеликами. Користується ультразвуковою ехолокацією. В період міграцій та на зимівлі часто полює на дрібних пташок.

Прихистком служать дупла дерев.

У червні самка народжує 1—2 дитинчат, яких спершу весь час носить із собою на грудях. Поряд із вечірницею часто можна зустріти нічницю ставкову — дуже рідкісний вид кажана. Довжина тіла 6 7 см. В Україні зафіксовано не більше кількох десятків особин.

КІТ ЛІСОВИЙ

Зберігся лише в глухих передгір’ях Карпат і в гирлі Дунаю.

Довжина — близько 60 см, маса -7 кг.  Слух і зір розвинуті чудово, а от нюх у кота досить слабкий. Полює на гризунів і пташок, та може подолати зайця або ко-зуленя. Дорослі коти ведуть усамітнене життя. Самка приводить 3—6 сліпих кошенят.  Самець не бере участі у вихованні потомства.

РИСЬ

Мешкає лише в хвойних і змішаних лісах Карпат, а також подекуди в Поліссі.

Довжина тіла — до 90 см, маса — до 27 кг.

Головна здобич — зайці й козулі. Часто полює на крупних птахів і молодь копитних. Може ловити дрібних гризунів.

Живе поодиноко. Приводить 2 4 кошенят, якими опікується до року тільки самка.

Краще за всіх кішок пристосована до пересування по глибокому снігу. Цьому сприяють довгі ноги та широкі лапи. В багато-сніжні зими часто переслідує лисиць або інших, дрібніших звірів, заганяючи їх у високому пухкому снігу.

(1голосов, средний: 2,00 out of 5)

Загрузка...

ЧАСНИКОВА ЖАБА (ЧАСНИЧНИЦЯ) Живе на більшій частині України, полюбляє соснові ліси, що ростуть на піщаному ґрунті. Довжина тіла — до 9 см. Живиться комахами, павуками, а також черв’яками та молюсками. Зимує на суші, в підземних норах.

Розмножується навесні, викидаючи у воду до 3 тисяч ікринок.

Пуголовки спочатку можуть вирости дуже крупними — до 22 см! Ці гіганти при подальшому розвитку значно зменшуються за розміром.

Характерна особливість часничниці — розвинуті лопатоподібні бугри на задніх кінцівках. Це дає їй можливість швидко зариватися в землю «задом наперед».

ГАДЮКИ Звичайна гадюка поширена в лісах Полісся та Карпат.

Довжина — до 75 см. Живиться переважно гризунами та бурими жабами. Яй-цеживорідна тварина. Самка народжує 10—15 добре сформованих дитинчат, які незабаром починають самостійно полювати. В лісах Правобережного та Лівобережного Лісостепу частіше зустрічається гадюка Нікольського. Її було знайдено і описано вченими порівняно недавно — у 1973 році. Раніше вважали, що це чорні особини звичайної гадюки.

Довжина тіла досягає 90 см.

Науковий опис було зроблено за особинами, виловленими в околицях Харкова. Гадюка Нікольського має інший склад отрути. Смертельні випадки укусу людей не зафіксовані.

Цікаво знати

Щ Випадки укусів гадюками трапляються нечасто, отрута місцевих змій зазвичай не загрожує життю людей. У Поліссі, в Карпатах і Лісостепу гадюки часто ховаються під валками скошеної трави, тож перш ніж лягати на сіно або затівати на ньому ігри, треба пересвідчитися, що там немає змій.

При укусі гадюки необхідно:

1.         Одразу ж спробувати відсмоктати покусане місце (тільки якщо немає ранок і тріщин на губах).

2.         Ні в якому разі не накладати на покусану руку чи ногу джгут, це досить небезпечно!

3.         Поїти постраждалого солодким чаєм або водою (тільки не спиртним!), укласти його в холодку й зафіксувати покусану кінцівку.

4.         Перед доставкою в лікарню можна дати настоянку валер’яни або димедрол.

5.         В лікарні слід наполягати на ін’єкції димедролу, а в тяжких випадках — преднізолону (ці заходи корисні також при укусах отруйних комах).

При додержанні цих правил постраждалий за кілька днів одужує.

ГЛУШЕЦЬ (ГЛУХАР)

Ареал обмежений лісами Північного Полісся та Карпат.

Довжина тіла — до 90 см, маса — до 6,5 кг. Це найбільший у Європі представник ряду Куроподібних. Осілий птах, дотримується обраної території. Живиться насінням і ягодами рослин, бруньками та хвоєю сосни. Пар не утворює. Самка відкладає 5—9 яєць. Пташенят вигодовує комахами.

Глухар славиться весняними співами самця, під час яких птах тимчасово глухне. Звідси й походить його назва.

ШИШКАР ЯЛИНОВИЙ

Гніздує в хвойних лісах Карпат, Криму та Полісся.

Довжина тіла — близько 16 см, маса — 200—300 г.

Живиться насінням хвойних дерев — переважно ялини, виймаючи його з шишок

спеціально пристосованим дзьобом. В особливо врожайні роки може виводити

пташенят навіть взимку. Велике, добре утеп

лене гніздо влаштовується в кроні хвойно-          Шишкар

го дерева. В кладці буває по 3—4 яйця.                      V    ^         ялиновий

Пташенят вигодовує напівперетравле-ними ядрами насіння самець, поки самка обігріває їх своїм тілом.

ЧОРНИЙ ЛЕЛЕКА

Зберігся лише в глухих лісах Полісся та Карпат і Лісостепу. Раніше мешкав по всій Україні.

Маса не більше 3 кг, розмах крил 1,5—2 м. На болотах і вологих лісових лугах полює на крупних комах, жаб, ящірок, змій і дрібних ссавців. Своє велике гніздо влаштовує на високих деревах або на скелястих карнизах. У кладці 4—5 яєць. Насиджують і годують пташенят обидва батьки. Зимує у тропіках Африки. На відміну від білого лелеки, уникає людини.

ЗОЛОТОМУШКА ЖОВТОЧУБА

Зустрічається в горах і лісах Криму, в Карпатах і Поліссі. Це найменша пташка хвойних лісів нашої країни. Довжина тіла з хвостом не перевищує 11—25 см, маса не більше -10 г. Живиться переважно комахами.

Гніздо діаметром 8—10 см пара король-ків будує високо над землею.

У кладці 8—10 крихітних яєчок. За літо корольки встигають вигодувати по 2 виводки. Взимку ці пташки широко кочують і часто в пошуках їжі залітають у міські парки.

Зрідка зустрічається в листяних і змішаних лісах Північного Полісся, Карпат і Лісостепу Правобережної України. Розміром з курку, маса може досягати 1,4 кг. Живиться бруньками та пагонами дерев і кущів, насінням та ягодами лісових

рослин. Зимовий корм — молоді гілочки.

Пар не утворює. Самка сама гніздує, насиджує і водить пташенят. Гніздо розміщується на землі. У кладці iноді буває 13 яєць. У перші тижні життя пташенята живляться переважно комахами. Шлюбне токування навесні являє собою вражаюче видовище! В цей час самці танцюють і б’ються між собою. Спів самця — шипляче пирхання — буває чути за 300 м!

КРІТ

Населяє ліси, луги й річкові долини в більшості регіонів України. Довжина — близько 15 см. Через підземний спосіб життя має дуже маленькі підсліпуваті очі. Риє великі розгалужені тунелі довжиною до сотень метрів! Живиться переважно земляними черв’яками, комахами та личинками.

Раз на рік самка приносить 4—5 дитинчат.

Активний протягом усього року. Кріт — великий ненажера. Він не відмовиться з’їсти мишу, жабку, ящірку або маленьку змійку, якщо зустріне їх у підземеллі. Позбавлений їжі, він може загинути від голоду вже за 12 годин.

Мускусні залози крота виділяють особливу речовину, запах якої приваблює земляних черв’яків, які спов-заються до його підземних галерей. Тож протягом цілого року кріт забезпечений їжею.

ЖОВТОГОРЛИЙ МИШАК

Характерний мешканець змішаних і листяних лісів України. Довжина тіла з хвостом — до 30 см, маса — близько 50 г. Живиться насінням дерев і кущів, у першу чергу горіхами та жолудями. Робить запаси на зиму, вага яких почасти перевищує 4 кг! Цим миша сприяє розселенню лісових рослин. Живе парами та сімейними групами. Самка приносить за рік 2—4 виводки, по 6 дитинчат у кожному.

ВОВЧОК (СОНЯ)

Поширений у широколистих лісах та старих садках різних регіонів України.

Довжина тіла може досягати 20 см, хвоста — до 15,5 см, маса — до 200 г.

Живиться переважно жолудями насінням, а також плодами дерев і кущів, іноді — комахами.

Самка робить тепле кубельце і раз, а іноді й двічі на рік приводить 5—6 сліпих і голих малят. До осені посилено від’їдається й на зиму впадає у сплячку.

(Еще не оценили)

Загрузка...

В Украине можно выделить пять основных естественных зон: Полесье, Карпаты, Лесостепь, Степь и Горный Крым с его южным побережьем (Южный берег Крыму). Климат западных регионов определяют атлантические воздушные массы. Над Атлантическим океаном воздуха влажное и холодное. В нем зарождаются тучи, а западные и северо-западные ветра несут их в нашу сторону. Итак на западе страны больше осадков (дождей и снегопадов) и климат более влажный. В свою очередь, ветра с востока, юго-восток всегда более сухие. Вот почему, если продвигаться из мероприятия Украины восточнее, то постепенно будет уменьшаться климатическое влияние Атлантического океана, который сдерживает пожилую жару и смягчает зимние морозы.

ПОЛЕСЬЕ

Северные регионы Украины принадлежат к Полесью и занимают приблизительно 20 % ее площади. Особенности этого края определяются не только климатом, но и геологическим строением территории. Здесь пролегает широкая Полесская низменность. Местами на ней встречаются многочисленные болота через высокий уровень грунтовых вод. Это также оказывает содействие повышению общей влажности края.

Для Полесья характерные сосновые и леса. Они перемежовываются болотами. Большое количество болот благодаря мягкому климату в прошлому оказывала содействие сохранению многих видов растений и животных. Еловые леса растут отдельными участками на северо-востоке Полесья.

КАРПАТЫ

На юго-запад от Полесья расположенные горы — Восточные Карпаты. Здесь наиболее длинная в стране зима, которая длится отчасти до 150 дней. А по соседству, в долинах Закарпатской области, климат мягкий и теплый.

Площадь этой горной системы — 24 тысячи кв. км. Высочайшая вершина Украинских Карпат Говерла имеет высоту 2061 м над уровнем моря.

Зимой здесь выпадает рекордная для нашей

страны количество снега — до 400 мм. Если в долинах Закарпатья зимой бывает в среднем к минус 3 градусов, то в горах уже к минус 12. При подъеме на каждые 100 м приход лета задерживается приблизительно на 8-10 дней и завершается на 5-6 дней раньше. Вот почему на высоте больше 1500 м уже не растут дерева — им не хватает тепла. Выше, до 1500 м, преобладает пихта. На высоте 1800-1850 м — низкорослые заросли горной сосны, можжевельника и рододендрону карпатского. Выше уже начинается зона альпийских луков, которые имеют колоритное местное название — горные долины.

Благодаря влажному климату в Карпатах много земноводных — саламандра пятнистая, альпийский и карпатский тритоны.

СТЕПЬ

Начинает преобладать местность, покрытая густым травянистым ковром. Такие бескрайние равнины называются степью. Он такой широкий, что в разных его частях климат существенным образом отличается. Если на крайнем юге безморозный период длится больше 200 дней, то на северо-востоке зоны он сокращается до 160 дней. Степь занимала площадь 240 тысяч кв. км, или 40 % от всей территории страны. Покорение степи человеком началось из одомашнения коней, которое состоялось 5-6 тысяч лет тому сыграло значительную роль в развитии хозяйства.

ЛЕСОСТЕПЬ

Между Полесьем и Степью среди степей местами сохранились роскошные дубравы, а на песчаных террасах речных долин. Это зона Лесостепи. Ее населяет много видов лесных и степных животных и растений. Площадь Лесостепи — 202 тысяч кв. км, что составляет 34 % территории Украины. Лесостепь была освоена человеком довольно давно — не меньше 7 тысяч лет тому. Это край древних культур неолита, из которых есть Трипольская культура. Лугу степи ныне почти полностью распаханные, площадь пахотной земли составляет до 80 % всех сельскохозяйственных угодий. Леса занимают лишь 12 % этой естественной зоны, они сохранились лучше, чем степи. Тем не менее еще в ХІХ столетии в них были истребленные последние бурые медведи, а из копытных животных сохранилась только косуля (европейская серна). В ХХ столетии благодаря природоохранным мероприятиям в эти леса возвратили кабанов, лосей и благородных оленей. За год в Лесостепи выпадает воздержанное количество осадков — 500-650 мм. В Правобережной Украине преобладают леса. На Левобережной Украине эти леса изменяются по большинству лесами со значительной примесью клена остролистного. Дубовые леса из всех лесных нашей страны имеют наибольшее многообразие видового слога растений и животных. Наибольшая площадь дубрав сохранилась на востоке Лесостепи в Харьковской области — 14 % от всей площади дубовых лесов на территории Украины. Мозаичность ландшафта Лесостепи благоприятная для животных. Наиболее наглядным примером этого являются многообразия хищных птиц.

Лес необходимый орлам и соколам для гнездования, а открытые степное пространства — это их охотничьи угодья. Поэтому в Лесостепи сохранились все пять видов орлов.

Реки, озера и болота, а также искусственные водоемы — ставки и водохранилища — относят к внутренним водоемам. Это в самом деле удивительный мир, населенный множеством разнообразных животных и растений!

Большинство больших рек Украины имеют свое начало за пределами страны (исключение — Южный Буг). Поэтому сохранить их природу можно лишь в сотрудничестве с соседними странами.

(3голосов, средний: 5,00 out of 5)

Загрузка...

Характерний мешканець Степу й Лісостепу. Мешкає там, де збереглися нерозорані ділянки луків та степів. Зустрічається й на узліссях із багатим травостоєм. Належить до найбільш звичайних гризунів. Довжина — 25 см. Живиться кореневищами, бульбами, цибулинами та насінням. Веде підземний спосіб життя, тому, на відміну від крота, очі в нього відсутні взагалі. Одиночна тварина. Раз на рік самка приводить 2—4 дитинчат.  Активний протягом усього року.

ПЕРЕГУЗНЯ

Порівняно невеликий звірок, мешканець сухих степів південної частини України. У горах зустрічається на альпійських луках. Довжина тіла — до 35 см, хвоста — 16— 20 см; маса — 300—500 г. Живиться дрібними гризунами, птахами та їх яйцями, ящірками, а також соковитими плодами та ягодами.

Навесні самка приводить 8—12 дитинчат, які швидко ростуть і стають самостійними.

Населяє степові ділянки з невисоким травостоєм, пасовища та пустирі Лісостепу та Степу Лівобережної України. Зустрічається в Нижньому Придніпров’ї та в Криму. Найкрупніший представник сімейства Тушканчикових. Через це часто іменується земляним зайцем.

Довжина — близько 25 см, не рахуючи довгого хвоста.

Живиться насінням, бульбами, цибулинами та комахами.

Живе поодиноко в глибоких норах. Самка раз на рік народжує 3—4 малят.

На зиму впадає в сплячку. Запасів корму не робить.

Цікаво знати

! Великий тушканчик може скакати двометровими стрибками зі швидкістю 40, а то й 50 км на годину, миттєво змінюючи напрямок. При цьому його «знамено» — чорно-біла китичка на хвості,— коливаючись із боку в бік, допомагає збити хижака з пантелику.

Сліпак риє землю… зубами. Лапами він лише відкидає розрихлений ґрунт. Опинившись у тупику, він здатний миттєво дати «задній хід». При цьому в галереї нори сліпак одна- | ково впевнено рухається як уперед, так і назад.

ДИКИЙ КРОЛИК

Завезений з Іспанії та північно-західної Африки як мисливська тварина. Стійкі поселення є тільки в південно-західній частині України, на решті території майже не зустрічається.

Довжина тіла — до 44 см, вух — 7 см. Маса — 2,2 кг.

Живиться травою, гілками та корою кущів. Селиться колоніями в норах із розгалуженими ходами.

Самка 3—5 разів на рік приводить по 4—7 сліпих і голих кроленят, яких вигодовує молоком.

ЖУРАВЕЛЬ СТЕПОВИЙ

Активний цілий рік, морозів не боїться, та через короткі ноги погано пересувається по снігу.

Поширений у південно-східних регіонах, а також і в степах Криму. Заселяє відкриті простори з водоймами і навіть інколи — агроландшафти.

Живиться рослинами, насінням, комахами.

Довжина тіла 90—100 см, маса — 2—3 кг, розмах крил — 165—185 см. Найменший журавель фауни України. Гніздиться окремими парами.

По боках голови має довгі ошатні пучки білого пір’я, які надають птахові неповторності.

На зиму журавлі відлітають на південь, утворюючи кутоподібні зграї.

БАБАК

Зберігся на сході країни, де мешкає на цілинних ділянках зі степовою рослинністю. Інша назва    сурок степовий. Довжина — близько 50 см. Маса дорослої тварини досягає 6 кг. Живиться молодими листочками, пагонами, квітками та насінням трав.

Бабак Утворює колонії, де кожна сім’я займає глибоку впорядковану нору.

Самка народжує 4—6 дитинчат, які дорослішають лише через 3 роки.

Степ На зиму запасів їжі не робить, а залягає в сплячку на 7 місяців.

СТЕПОВИЙ ТХІР

Ареал охоплює більшу частину території України за винятком Карпат. Лісів уникає, населяє будь-які відкриті місця — узлісся, луки, схили вибалків.

Довжина — до 56 см, маса — 2 кг.

Ховрашок крапчастий Його здобич — ховрашки, сліпаки та хом’яки. Крім того, полює на жаб, ящірок, змій (навіть отруйних) і птахів. Взимку іноді нападає на бабаків, проникаючи в їхні нори. Живе поодинці. Самка приводить до 12 сліпих дитинчат. Самець не бере ніякої участі у вихованні свого потомства.

ХОВРАШОК КРАПЧАСТИЙ

Живе на цілинних ділянках Степу й Лісостепу. Довжина тіла — до 25 см, хвоста — близько 5 см. Живиться листям, бруньками, квітками та насінням трав’янистих рослин. Утворює колоніальні поселення, та більшу частину життя проводить у норах поодинці. Самка приводить 5—8 сліпих дитинчат. Вони швидко ростуть і до кінця літа стають самостійними.

Денна тварина. Наприкінці літа впадає в сплячку до весни.

Цікаво знати

! Напевно, багато хто чув на луках або на краю поля характерний крик перепілки «падь-падьом, падь-падьом». Але побачити її можна лише випадково, адже це дуже сторожкий птах, який, до того ж, майже зливається з кольором трави.

Від диких кролів було виведено велику кількість порід домашніх кролів. Як лабораторні тварини вони допомагають людині перемагати хвороби.

Тхір має пахучі залози під хвостом. Їх неприємний запах захищає звірка, так само як і його добре відомого американського родича — скунса.

(Еще не оценили)

Загрузка...

Звичайний мешканець луків і степів. Довжина тіла — близько 2,6 см.

Живиться соковитими рослинами й дрібними безхребетними. Кожна особина живе у власній нірці. На початку літа самці «співають» на порозі свого помешкання, запрошуючи самку. Самка відкладає в ґрунт 500—600 яєць. Із них виходять личинки, схожі на дорослих, але без крил. Невеликий денний метелик. Житель цілинних луків, степів і сухих узлісь всієї країни. Розмах крил почасти досягає 3,5 см. Синювате забарвлення крилець має тільки самець, самка зазвичай менш яскрава — бурувата. Живиться нектаром різноманітних квітів. Літ метеликів відбувається в червні-серпні. Гусінь розвивається на різноманітних соковитих трав’янистих рослинах. До сімейства Синявців належить кілька видів метеликів, які заселяють степові ландшафти, надаючи їм неповторної краси.

Синявець мелеагр

Зустрічається в Степу, східному Лісостепу та подекуди в Криму. Довжина цього коника — 6—8 см. Мешканець трав’янисто-чагарникових заростей.

Простягнувши ніжки, підстерігає в засідці різноманітних комах. Хижа тварина, нападає не лише на дрібну здобич, але навіть на богомолів!

Самців немає. (Розмноження самок називається партеногенез.) Яйця відкладаються в ґрунт і перезимовують, а навесні з них виходять маленькі самочки.

Цікаво знати

• «Каракурт», по-тюркськи «чорний павук», дуже отруйний. У місцях, де можливі зустрічі з ним, треба мати при собі коробку сірників. Якщо павук все ж укусить, слід негайно прикласти до цього місця кілька сірників — так, щоб їхні головки прилягали до тіла,— а до них піднести ще один, запалений. Від спалаху сірників на місці укусу утвориться невеликий опік, та отруту буде знешкоджено. Це обов’язково треба встигнути зробити протягом 2 хвилин!

Укуси тарантула й самки павука ерезуса неприємні та болючі, але для життя не загрозливі. Щоб уникнути неприємностей, треба досить обережно поводитися з чорними павуками. Краще їх взагалі не чіпати!

САРАНА

Стадні види кобилок, або коротковусих прямокрилих, поширені в Криму, в Степу і в регіонах Полісся та Лісостепу.

Найкрупніший вид — середньоруська перелітна сарана, що зустрічається в Поліссі, — досягає 60 мм завдовжки!

Всі види сарани живляться виключно рослинною їжею. В спекотне й посушливе літо іноді трапляється масове розмноження сарани, яка в пошуках їжі починає у величезних кількостях мігрувати, знищуючи всю зелень на своєму шляху. Цим вона завдає значної шкоди сільському господарству.

ЛЯРРА АНАФЕМСЬКА

Зрідка зустрічається в Лісостепу, Степу та Криму. Довжина — близько 3 см. Живиться нектаром і квітковим пилком. Яйце самка відкладає на груди капустянки, яку вона розшукує в підземних ходах і паралізує уколом яйцеклада. Після цього вона відлітає, а з яйця виводиться личинка, яка з’їсть капустянку й тільки після того стане лялечкою.

МУРАШИНИЙ ЛЕВ (МУРАШАНКА)

Різні види зустрічаються в багатьох регіонах Лісостепу, Степу та Криму. Населяє суху місцевість. Довжина — близько 3 см.

Личинка мурашиного лева влаштовує в сипкому піску лійкоподібну пастку, а сама розташовується на її дні, зарившись у ґрунт. Варто якійсь мурасі опинитися на краю лійки, як піщинки, що падають униз, одразу ж спонукають хижака атакувати її. Різкими рухами «лев» закидає жертву піском, вона скочується вниз і потрапляє йому на обід.

Мурашиний лев (доросла комаха)

СТЕПОВИЙ ТОВСТУН

Мешкав у степах півдня України.

Довжина — 7 см. Це одна з найбільших і най-незвичайніших комах Європи. Живиться соковитою рослинністю та іншими комахами. За літо самка відкладає не більше 70 яєць, які розвиваються в ґрунті 5 років. Навесні з’являються маленькі личинки. Сама комаха живе одне літо.

КАПУСТЯНКА (ВОВЧОК)

Живе по всій Україні, віддаючи перевагу вологим річковим долинам. Довжина — до 5 см. Добре літає і плаває. Всеїдна комаха. Живиться найрізноманітнішою їжею. Підземними частинами рослин, личинками, що живуть у ґрунті, дощовими черв’яками тощо.

Живе поодинці під землею, в розгалужених тунелях. Самці часто сюрчать, іноді «співають» і самки. Самка відкладає до 600 яєць у підземній гніздовій камері, де через 2—2,5 роки виводяться личинки. Там же спершу живуть і молоді капустянки.

Цікаво знати

! Капустянки завдають великої шкоди сільськогосподарським рослинам, пошкоджую-чи їхні корені, підгризаючи бульби та коренеплоди. Проте вони мають ворогів — під землею капустянками залюбки ласують кроти, а на землі — одуди.

ДРОФА (ДРОХВА)

Типовий житель степів та інших відкритих просторів. Найбільший птах України. Довжина самця перевищує 1 м, маса — 20 кг.

Живиться рослинною їжею, комахами та іншими дрібними тваринами.

Пар не утворює. В кладці лише 2 яйця. Насиджує та виховує пташенят самка. Вигодовує малят комахами. Дорослішають пізно: самки в 2—4 роки, самці — лише у 5—6 років.

МОГИЛЬНИК

Зустрічається на сході та півдні України, в Закарпатті та Гірському Криму. Довжина — до 84 см, маса — близько 3 кг.

Один із найбільших орлів Європи.

Полює на воронів, качок, куріпок та на крупних гризунів, ховрашків.

Утворює постійну пару. Гніздиться переважно на верхівках високих дерев. У кладці 1—3 яйця, та птахам зазвичай удається виростити лише одне орленя. Зимує на Близькому Сході та в Африці.

БАЛОБАН

Мешкає в Степу, Лісостепу та в горах Криму. Зустрічається в передгір’ях Карпат і в Закарпатті. Великий сокіл, має розмах крил до 130 см і масу — до 1300 г. Полює на дрібніших птахів і ховрашків.

Дотримується постійної пари. Сам гнізд не будує, займаючи чужі, а іноді влаштовується  просто  на  голому ґрунті скельних карнизів.

У кладці буває до 3—5 яєць.

(1голосов, средний: 5,00 out of 5)

Загрузка...

Збереглася в небагатьох цілинних ділянках степу та на узліссях розріджених дібров Лісостепу та Степу Лівобережної України та Криму. Дуже красивий трав’янистий багаторічник висотою близько 50 см. Цвіте наприкінці весни на початку літа. Діаметр квітки — до 5 см. Насіннєве розмноження та розвиток півонії дуже повільні. Зацвітає не раніше 5-го року життя.

ГОРИЦВІТ ВЕСНЯНИЙ (АДОНІС)

Поширений на степових ділянках Лісостепу та Криму і в Степу. Одна із найкрасивіших весняних квіток нашої флори. Трав’янистий багаторічник.

Цвіте в квітні-травні. Після цвітіння його пагони з пір’ястим листям продовжують рости, утворюючи ажурні кущики заввишки близько 50 см, що складають значну частину степового травостою. Біологія адоніса дуже складна. Розвиток насіння триває протягом десяти і більше років.

Колись була дуже поширена в степах, на сухих луках і на галявинах соснових лісів Лісостепу та Степу України.

Всі види багаторічні трави. Утворюють дерновину висотою 20—60 см.

Як і всі злаки, ковила — вітрозапилю-вана рослина. Має дрібні й непоказні квітки. Насіння розселяється з допомогою пір’ястої ості, довжина якої може досягати перевищує 30 см і більше. Саме вона утворює пишний ковиловий султан.

Ость сприяє переносу за вітром і проростанню насіння. Під дією дощів і сонця вона ніби вгвинчується в ґрунт, даючи змогу насінню проростати крізь густу дернину.

Поширений у Лісостепу східних регіонів України та в Степу.

Росте в сухій місцевості. Частіше зустрічається на схилах вибалків, рідше — на узліссях байраків (острівців лісу в степу).

Кущ із гарними квітами, висотою найчастіше до 1—1,5 м.

Рясно цвіте рано навесні, до розпускання листя.

Більшість видів — жителі степів, але є й такі, що ростуть у лісах і горах. Тюльпан лісовий — типовий мешканець дібров Лісостепу. Тюльпан Шренка — житель сухих степів Криму та південних регіонів.

Найкрасивіші весняні квіти України. Так, тюльпан Шренка є родоначальником багатьох голландських сортів. Він дуже мінливий. Зустрічаються окремі рослини з червоними, жовтими та строкатими квітками. Запах слабкий.

Цвітуть тюльпани у квітні-травні. Розмножуються насінням і вегетативно — з допомогою цибулинок.

Цікаво знати

! Ковила, яка навесні та на початку літа є чудовим кормом для худоби, з часом завдає багато клопоту вівчарям. Потрапивши на овече руно, насіння ковили починає ніби вгвинчуватися всередину і ранить тіло тварини.

Дикі тюльпани не витримують пересадки в нові умови, тож не треба викопувати їхні цибулини та зривати їх на букети, адже всі види цих рослин потребують охорони.

Окраса степів, горицвіт весняний, має другу назву — адоніс — на честь міфічного давньогрецького красеня-юнака, нареченого богині краси Афродіти.

Крупні, яскраво-жовті квітки адоніса, розташовані на кінці кожного пагона, відкриваються тільки в ясну, сонячну погоду і завжди обернені до сонця.

ЕФЕДРА

Своєрідна рослина Степу та Криму. Росте на сухих схилах гір, ярів і вибалків.

Низькорослий розгалужений кущ, належить до порядку Голонасінних.

Пагони зелені, а справжні листки — малопомітні лусочки. Розвивається й росте дуже повільно. Наприкінці літа в ефедри з’являються несправжні ягоди оранжевого кольору, якими охоче ласують птахи.

Два види — відкасник татарниколистий і відкасник осо-товидний — зустрічаються тільки в Лісостепу Правобережної України. Релікт третинного періоду.

Росте у світлих лісах, на сухих луках і схилах зі степовою сухолюбною рослинністю. Багаторічна трав’яниста рослина. Цвіте влітку й на початку осені.

Відкасник татарниколистий

У першого виду діаметр кошика (суцвіття) досягає 10 см, а у другого виду — навіть 20 см.

ШАВЛІЯ

Різні види шавлії (щонайменше 4) поширені по всій країні, особливо в степах і на луках, а також у світлих і змішаних лісах.

Багаторічна трав’яниста рослина висотою почасти до 1 м. Листя багате ефірними оліями, має приємний аромат. Цвіте на початку літа. Фіолетові квіти, зібрані в колосоподібні суцвіття.

Поширений у Лісостепу, Степу та в Криму. Росте на сонячних галявинах, узліссях, сухих лугах і в степах. Трав’янистий багаторічник висотою до 80 см.

Квіти ясенцю кавказького під час спеки виділяють велику кількість ефірних олій, які можуть спалахнути від вогню. При цьому полум’я не шкодить самій рослині. Недарма ясенець кавказький в народі влучно називають неспалима купина.

Ясенець кавказький

Треба памятати, що при необережному поводженні з нею, особливо при збиранні на буке-іти, неспалима купина може викликати в люди -Іни опіки.

Ареал цього дерева дуже обмежений.

Росте тільки в небагатьох місцях долини Сіверського Дінця, на крейдяних схилах та обривах. Очевидно, є підвидом сосни звичайної.

Це низькоросле дерево з кучерявою розкидистою кроною єдине здатне рости на голій крейді.

Сосна крейдяна

Дуже постраждала від вирубування, пожеж і перевипасу худоби.

!

• Невибагливі кущі ефедри здатні рости в найнеприступніших для інших рослин місцях — на кам’янистих гірських осипах і навіть на пісках. Тому вона придатна для закріплення піщаних схилів. Ця невеличка хвойна рослина містить у собі ефедран — речовину, яка широко застосовується в медицині.

Ясенець кавказький — сухолюбна рослина. Для збереження вологи він виділяє випари ефірних олій, які оточують його, ніби серпанок, і допомагають пережити спеку.

Відкасник має багато родичів серед української флори. Серед них широко відомі будяк і татарник. Вони пристосувалися до будь-яких умов і зовсім не вибагливі до ґрунту — можуть рости на пустирях, звалищах, уздовж доріг. Своїм гордовито-загрозливим виглядом татарник нагадує про часи татаро-монгольської навали.

Цікаво знати

КАРАКУРТ

Мешкає на крайньому півдні країни та в Криму. Довжина самки — до 20 мм, а самця — 7 мм. Основу харчування складають коники. Здобич ловить тенетами, які споруджує у заглибинах ґрунту. Після парування самка розміщує в потаємному місці кокони з майбутнім потомством. Восени самки відмирають, а з коконів навесні виходять паву-ченята, які широко розселяються з допомогою підхоплених вітром павутинок.

ТАРАНТУЛ

Широко розповсюджений по всій території України. Мешканець відкритих ланд-

шафтів різного типу з невисокою трав’янистою рослинністю. Довжина — до 3,5 см. Це найбільший павук Європи.

Вдень чатує на комах біля входу до своєї нірки, а вночі виходить на полювання. Здобич тарантул хапає отруйними хеліцерами (гачкуватими придатками навколо рота).

Самка робить кладку яєць у кулястому павутинному коконі. Після вилуплення павученят самка розносить їх довкола

Тарантул отруйний, але для людини небезпеки не являє.

(Еще не оценили)

Загрузка...

Розселенню молодила допомагають… соснові шишки. Від раптового удару шишки дочірні розетки відриваються й відкочуються вбік. Потім у них відростає коріння, й молодило виявляється надійно прикріпленим. Так воно й розселяється. Вік дуба може досягати 500 років. Відомі екземпляри, вік яких перевищує навіть 1000 років! На Верхній Хортиці росте дуб, діаметр крони якого досягає 30 метрів. Розселенню яблуні сприяють тварини, які поїдають її плоди. М’якоть перетравлюється, а насіння неушкодженим потрапляє в ґрунт, де й проростає. Плоди дикої яблуні — важливий осінній корм для гризунів і копитних. Більшість хижих ссавців також охоче живляться ними. В тих місцях, де ще живе бурий ведмідь, частіше зустрічаються яблуні з солодкими плодами. Це пов’язане з тим, що ведмідь любить солодші плоди, а відтак і більше «посіє» насіння солодких сортів.

Цікаво знати

КЛЕН ГОСТРОЛИСТИЙ

Це дерево ще називають клен звичайний. Поширений у мішаних та листяних лісах України. Часто зустрічається в дібровах. Здавна використовується як культурна рослина. Добре очищує повітря у містах і селах завдяки широкому листю.

Тіньовитривале дерево другого ярусу, що досягає висоти 30 м.

Цвіте в період розпускання листя. Може запилюватися як вітром, так і комахами, які охоче відвідують його квіти, зібрані в світло-зелені повислі суцвіття.

Насіння з крилатками розноситься вітром, сприяючи поширенню клена.

ГОРОБИНА

Широко розповсюджена в лісах Полісся, Карпат, Лісостепу та Гірського Криму. У горах зустрічається до верхньої межі лісу — до висоти 1400 м. По річкових долинах проникає і в Степ. Може досягати висоти 20 м. У лісах росте як дерево другого ярусу або у вигляді чагарникового підліску. Цвіте в травні.

Щиткоподібні суцвіття горобини приваблюють величезну кількість комах-запи-лювачів. Квіти мають сильний, досить своєрідний запах.

Плодоносить рясно. Ягоди достигають у кінці літа. Вони є важливою складовою раціону лісових птахів і звірів у осінньо-зимовий період. Дроз-ди-чикотні цілими зграями налітають на дерево, поїдаючи багате жирами насіння. Восени горобина є одним із головних кормів навіть для такої великої тварини, як бурий ведмідь. Цей звір великою мірою сприяє активному розселенню рослини.

ГРАБ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ

Росте в Поліссі та в Лісостепу Правобережної України. Далі на схід він зникає через надмірну сухість клімату й недостатню кількість вологи в ґрунті.

Висота рідко перевищує 20 м. Тіньовитривалий, це дерево другого ярусу букових і дубових лісів. Там, де дуби постраждали через надмірне вирубування, граб стає домінуючим деревом у лісах.

У Криму — на Південному березі та в горах — більш звичний граб східний, або грабина. Це посухостійке дерево може рости навіть на кам’янистих осипах.

ЯВІР

Супліддя        Багато хто чув про цю рослину, оспівану в народних піснях,

граба   та мало хто із жителів східних та південних регіонів України знає

її. Явір ще називають білим, або несправжньоплатановим кленом. Його можна зустріти тільки в лісах Західної України.

Це найбільший і найкрасивіший вид клена. Досягає 40 м заввишки. Цвіте явір у період розпускання листя. Його білі квітки, зібрані в китиці, запилюються комахами, які дуже охоче відвідують їх. Насіння-крилатки є поживним кормом для різноманітних птахів і дрібних гризунів.

ЯСЕН ВИСОКИЙ

Одне з найважливіших лісоутворюю-чих видів дерев у лісах Лісостепу. Широко розповсюджений і в Поліссі, Карпатах і Гірському Криму. В Степу зустрічається в річкових долинах.

Cвітлолюбне дерево першого ярусу, що досягає висоти 45 м. Відзначається швидким ростом у віці 20—40 років.

Граб східний, або грабина, має цікаву особливість — кінці його пагонів засихають і утворюють довгі шипи. Таким чином ця рослина захищає своє листя від поїдання копитними тваринами.

Ошатні деревця горобини з китицями яскраво-червоних ягід є чудовою окрасою міст і сіл, а прихоплені морозом, її плоди стають приємними на смак.

Цвіте навесні, до розпускання листя. Насіння ясена у вигляді крилаток охоче поїдається багатьма птахами та дрібними гризунами.

РУДА ЛІСОВА МУРАХА

Мешкає в лісах Полісся та Лісостепу. Її великі куполоподібні мурашники складені з сухої хвої та гілочок.

Довжина в межах 5—8 мм.

Мурашник закладає самка-засновниця після шлюбного лету. Вона риє нірку, відкладає яйця, сама доглядає перших лічи-нок, з яких виходять робочі мурахи.

Мурахи живляться різними комахами та збирають падь (солодкі виділення) попелиць. При цьому самих попелиць мурахи оберігають, як власну худобу.

САТУРНІЯ ГРУШЕВА

Часто її іменують великим нічним павичевим оком. Живе в багатьох регіонах країни, але в невеликій кількості, тому цей метелик мало кому відомий. Розмах крил досягає 15 см. Це найбільший метелик Європи! Гусінь сатурнії розвивається на груші, сливі, яблуні та інших деревах.

ВЕРБЛЮДКА

Ця давня комаха живе в широколистих лісах і лісопосадках.

Довжина — близько 1,5 см. Добре літає. Розмах крил — до 28 мм.

Хижак, який живиться попелицями, гусінню, лічинками короїдів, тому в садах верблюдка активно знищує шкідників і визнається корисною комахою.

Самка відкладає яйця в кору дерев або в лісову підстилку. Її личинка теж хижак. Вона переслідує короїдів у їхніх ходах у стовбурах сухих дерев, нападає на попелиць і гусінь, поїдає яйця комах. Її розвиток триває 2 роки.

 Виноградний равлик

Зустрічається в широколисних лісах, а також у старих парках і садах, де віддає перевагу тінистим і вологим ділянкам.

Діаметр мушлі досягає 47 мм. Довжина «ноги» — до 5 см, ширина тіла — до 2 см. Живиться соковитими  рослинами,  зокрема листям винограду.

ЦИКАДА ГІРСЬКА

Живе в Лісостепу та лісопосадках Степу, сповнюючи їх своїм «співом».

Довжина тіла — 2 см. Життя цієї комахи нерозривно пов’язане з ясеном.

Самка відкладає яйця в черешки листків, а личинка, що виходить із яйця, падає на землю й одразу ж закопується у вологий ґрунт під деревом.

Живиться соком ясена, висмоктуючи його хоботком із коріння дерева. Розвиток личинки триває 2 роки.

ТАРГАН ЛАПЛАНДСЬКИЙ

Звичайний, малопомітний житель лісів Полісся та Лісостепу.

Розміри тіла звичайно не перевищують 10—13 мм.

Живиться лишайниками, сухим листям тощо.

Вдень самці активно лазять по траві та кущах, перепурхуючи з місця на місце. Самки обережніші, більшу частину життя тримаються під лісовою підстилкою.

Яйця відкладаються в особливій капсулі — оотеці. Личинки перезимовують у лісовій підстилці, а навесні з них виходять цілком сформовані дорослі особини. Виноградні равлики — гермафродити. Це означає, що кожна особина є одночасно і самцем, і самкою. Вони відкладають у вологу землю досить крупні яйця, з яких виводяться маленькі равлички. У Криму відпочиваючі часто чують вечорами голосні «співи» більш крупної, звичайної цикади. Вона досягає 5 см завдовжки, розмах крил — до 10 см.

ГОРІХОТВОРКА ДУБОВА

Типовий житель дубових лісів України. Довжина — не більше 4 мм. Живиться квітковим пилком і нектаром. Личинки бувають завдовжки до 5 мм.

Відомі багатьом «чорнильні горішки» на листі дуба — це кулясті гали, що виникають після того, коли самка відкладає яйце в тканину листка.

СІРА РОПУХА

Характерна для лісів Карпат, Полісся та Лісостепу. Довжина тіла — до 13 см.

В природі живе до 15, а в неволі — й до 40 років!

КВАКША

Характерний житель лісів України, живе у деревно-чагарникових заростях по берегах озер і ставків. Довжина тіла не перевищує 6 см. Живиться павуками, комахами та їхніми личинками. Ікра розвивається в мілководних, добре прогрітих сонцем водоймах. Пуголовки квакші хижаки й живляться дрібними безхребетними. Поза періодом розмноження веде деревний спосіб життя. Живиться черв’яками, слизунами, павуками, комахами тощо. Відкладає до 7 тисяч ікринок у воді, у вигляді шнура. Решту часу проводить виключно на суші, в нижньому ярусі листяного лісу. Веде нічний спосіб життя. Зимує на суші, в своїх норах.

(Еще не оценили)

Загрузка...

Звичайна рослина листяних лісів України. Росте в затінених ділянках лісу. Це одна з небагатьох вічнозелених трав’янистих рослин наших лісів. Влітку рослина перебуває в стані спокою. Лише ближче до осені починають рости нові листки. Вони перезимовують під снігом і навесні радують своєю зеленню. Цвіте рано навесні. Квіти маленькі та непоказні, мають дуже своєрідний перцевий аромат. Насіння дозріває на початку літа.

КУПИНА ЛІКАРСЬКА

Кілька видів купини ростуть у широколистих, рідше — у змішаних лісах Полісся, Карпат, Лісостепу та Гірського Криму. Найбільш поширена купина пахуча, або лікарська.

Багаторічна трав’яниста кореневищна рослина висотою 30—100 см. Є близькою родичкою конвалії. Належить до числа найбільш витончених та гарних лісових рослин.

Цвіте на початку літа. Плід — ягода.

КИЗИЛ (ДЕРЕН)

Росте в лісах Лісостепу, Закарпатській області та Гірському Криму, де зустрічається кілька видів. Чагарник висотою 4—5 м, а у вигляді деревця може досягати 9 м.

Цвіте в березні-квітні, до появи листя. Плоди — червоні або жовті кістянки, достигають у вересні. Плодоносіння буває дуже рясним.

ОЖИНА

Росте в лісах та по берегах річок Полісся, Карпат, Лісостепу та Гірського Криму. По річкових долинах проникає і в Степ. Любить родючі ґрунти.

Ожина є родичкою малини. Відрізняється сизо-чорними ягодами. Місцями на узліссях утворює непрохідні колючі зарості.

Плоди мають приємний смак, ними охоче ласують усі лісові мешканці.

У ХХ столітті введена в культуру.

БРУСЛИНА КАРЛИКОВА

Дуже рідкісна рослина, що збереглася лише в небагатьох місцях Західної України та Криму. Зустрічається переважно в грабових та грабово-дубових лісах в більшості природних зон України. Релікт третинного періоду (збереглася з дольодовикових часів у незмінному вигляді).

Вічнозелений низькорослий сланкий чагарник. Досягає 1 м заввишки. Розмноження частіше вегетативно — паростками, що утворюються на повзучих стеблах. Плодоносить восени, плоди яскраво-оранжевого кольору.

ЕРИТРОНІЙ СОБАЧИЙ ЗУБ

Зустрічається в передгірних лісах Західної України. Багаторічна цибулинна рослина. Досягає 20 см заввишки. Дуже красива — справжня окраса лісових галявин! Цвіте в березні-квітні. Квітки одиночні, рожевувато-фіолетові. Розмножується насінням і цибулинами.

 КАЛИНА ЗВИЧАЙНА

Дуже поширена по всій Україні. Росте як підлісок у змішаних та листяних лісах, степових борах і заростях чагарника по берегах річок. Її люблять у народі і охоче вирощують заради квітів та ягід Має вигляд куща або невисокого деревця. Вкривається цвітом у трав-ні-червні. Плоди-кістянки достигають у вересні.

Ялини

Поширена в лісах Карпат і Північного Полісся. Це пов’язано з відносною сухістю клімату країни, що перешкоджає природному відновленню ялини, насіння якої проростає у добре зволоженому ґрунті.

Досягає висоти 50 м.

Вітрозапилювана голонасінна рослина. Пилок утворюється в чоловічих шишках — мік-ростробілах. Насіння ж вистигає в жіночих -макростробілах, що сягають 13 см завдовжки.

Дає більший урожай насіння, ніж сосна, тому в ялиновому лісі — рамені — тварини, які живляться ним, мають більше їжі.

ЛІЩИНА

Звичайний чагарник змішаних і широколистих лісів усіх регіонів країни.

Висота 4 6 м. Тіньовитривала рослина, проте любить родючі ґрунти.

Цвіте рано навесні, коли в лісах іще лежить сніг. Запилюється вітром.

Знайомі багатьом сережки ліщини — це чоловічі квітки. Жіночі квітки являють собою бруньки з маточкою у вигляді маленької червоної китички.

Її насіння — лісові горіхи — дуже смачне, тож його охоче поїдають птахи та звірі. У заростях ліщини влаштовують гнізда багато птахів.

 СОСНА ЗВИЧАЙНА

Одне з найважливіших лісоутво-рюючих дерев країни. Невибаглива до кліматичних умов. В посадках сосна широко розповсюджена по всій території України.

Як і всі голонасінні, це вітроза-пилювана рослина. В кінці весни відбувається її «цвітіння». Мікростро-біли (чоловічі шишки) утворюють величезну кількість пилку, що вітром розноситься на макростробіли (жіночі шишки). Насіння достигає восени, а висипається в лютому.

ДУБ ЧЕРЕШКОВИЙ

Діброви найбільш характерні для Лісостепу. На Правобережжі дуб росте разом із грабом, а на Лівобережжі утворює липово-кленові діброви.

Дерево першого ярусу, досягає 30 м заввишки, а в окремих випадках — до 50 м і більше.

Вітрозапилювана рослина. Плоди дуба — жолуді — є важливим кормом для багатьох лісових тварин.

В’ЯЗ ГЛАДКИЙ

Широко розповсюджений у широколистяних і змішаних лісах України, проте зустріти великі зарості цих дерев досить важко.

Досягає висоти 27 м. У старих дерев біля основи стовбурів утворюються дошковидні корені заввишки до півметра, що частіше є ознакою південних, тропічних дерев.

Цвіте рано навесні. Квітки дрібні й непоказні, запилюються вітром. Насіння достигає дуже швидко і облітає вже за місяць. В’яз завжди рясно плодоносить, його насіння служить їжею для птахів і гризунів у той час, коли іншої їжі в лісі ще бракує.

Рослинний світ

ГРУША

Груша звичайна розповсюджена в лісах усієї країни, найчастіше росте як дерево другого ярусу. В Криму можна зустріти інший вид — груша маслинколиста.

Звичайна груша може досягати висоти 30 м, а маслинколиста дрібніша -не вище 15 м. Цвіте в квітні-травні. Плоди достигають у липні-серпні.

Ними ласує безліч лісових мешканців — гризуни, копитні й навіть хижаки.

БЕРЕЗА ПОВИСЛА (БОРОДАВЧАСТА)

Поширена в Поліссі. В Лісостепу та Степу зустрічається рідше, тільки по долинах річок.

Світлолюбне дерево. Завдяки дрібному насінню з летючками, що розноситься вітром, швидко заселяє нові території.

Чисті березові гаї зазвичай ростуть на місцях вирубок, де раніше росли змішані та хвойні ліси. Успішно відновлюється на вологих ґрунтах або в роки з вологим та дощовим літом, широко культивується в садах та лісосмугах.

ЯБЛУНЯ ЛІСОВА

Звичайне плодове дерево наших лісів. Дерево другого ярусу, висота якого рідко перевищує 10 м. Цвіте у квітні-травні. Небагато знайдеться рослин, які так тісно пов’язані з життям багатьох тварин, як яблуня. Її квіти відвідують комахи. Листям і плодами живиться велика кількість тварин — від комах до крупних ссавців. У стовбурах старих дерев утворюються дупла, які охоче заселяються багатьма птахами, гризунами та куницями. Іноді дупло великої старої яблуні може стати домівкою лісового кота.