Сочинения

(Еще не оценили)

Загрузка...

В Україні немає культури утримування собак. В містах і селах вони плодяться неконт-рольовано, освоюють звалища відходів, а потім потрапляють і в дику природу, утворюючи пари з дикими вовками. Гібридне потомство дуже небезпечне, адже ці тварини не бояться людей і можуть нападати на них.

У країнах Європи існує сувора відповідальність за викинутих напризволяще звірят. Це зменшує небезпеку нападів на людину, а також запобігає появі скажених тварин.

Не наближайтеся до знайдених у лісі кабанят, оленят чи лосенят. Прагнучи захистити своє дитя, мати часто наважується нападати на людину.

У період оленячих «весіль», на початку осені, невдахи-самці також стають досить небезпечними. Це ж стосується і ведмежих «весіль», що проходять влітку.

Якщо на прогулянці вам зустрінеться якась дика тварина, що довірливо йде в руки,— не намагайтеся погладити чи нагодувати її. Адже дикі тварини завжди уникають людини, тож така поведінка може бути ознакою небезпечної хвороби. Кращий спосіб не мати неприємностей від спілкування з природою — додержуватися повного нейтралітету стосовно диких тварин.

Для збереження диких тварин, у першу чергу, треба зберегти їхнє природне середовище. Основу цього середовища складають рослини, які визначають вигляд природної екосистеми. Всі види рослин, грибів і тварин мільйони років живуть і розвиваються в тісній взаємодії. Річкова заводь І Не лише тварини не можуть жити без рослин, але й рослини не можуть обійтися без тварин. Комахи, гризуни та копитні з’їдають надлишок рослинного покрову і удобрюють своїми екскрементами землю. Багато які рослини краще відновлюються та розселяються, якщо їхнє насіння пройде крізь травний тракт копитної тварини або птаха. Без комах-запилювачів дуже багато рослин взагалі не можуть обійтися.

Основою життя людини, тварин і рослин є родючі ґрунти. Їх головні утворювачі — земляні черви, ґрунтові бактерії та гриби. Риючі види комах та їхні личинки, кроти й сліпаки, а також інші мешканці підземелля своєю життєдіяльністю сприяють підвищенню їх родючості.

Кабани та гризуни перекопують ґрунт. Цим вони його перемішують і рихлять, а заразом прикопують і вносять у ґрунт насіння. Деякі птахи та гризуни запасають різне насіння. Багато із захованих насінинок неодмінно проростуть на новому місці.

Нарешті, хижаки регулюють чисельність інших тварин, не даючи їм можливості надмірно розмножитися. Саме таке співтовариство рослин і тварин утворює екосистему. Існують екосистеми лісів і степів, річок і озер, гір і морів.

Для охорони тих чи інших видів тварин і рослин треба зберегти характерні екосистеми як середовище їхнього життя. Сувора охорона лісів нічим не допоможе збереженню ковили чи дрохви. Вони можуть жити лише на відкритому просторі. Так само збереження степів не сприятиме покращенню умов життя для саламандри або плауна.Висновок цілком зрозумілий — для збереження всього живого різноманіття природи України необхідно зберегти й усі екосистеми нашої країни.

Нині (станом на 2006 рік) в Україні лише 4,8 %

від усієї території країни вважаються охоронюваними. У нас важко знайти таку

ділянку землі, де рослини і тварини могли б жити, підкоряючись лише законам

природи, без втручання людини ззовні. Уряд нашої країни має намір збільшити

площу охоронюваних територій до 10 % від усієї території країни до 2010 року.

Дикі види рослин і тварин відіграють важливу роль у житті людства. Для боротьби з браконьєрством і нелегальною торгівлею об’єктами природних ресурсів у 1973 році у Вашингтоні було підписано міжнародну угоду (CITES). Під захист цієї конвенції підпадає близько 20 тисяч видів тварин і рослин, серед яких багато видів фауни та флори України.

Нині учасниками Вашингтонської конвенції є 154 країни. Україна приєдналася до неї в 1999 році. Членство в CITES зобов’язує митну службу України запобігати неконтрольованому вивезенню за кордон диких тварин і рослин.

З метою збереження рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин в Україні в 1994 і 1996 роках було видано Червоні книги тварин і рослин.

Всі види, включені в Червону книгу, перебувають під захистом держави. Для збереження та відновлення таких тварин, як осетрові риби, рись, лісовий кіт, дельфін афаліна, зубр, бурий ведмідь, сірий журавель, дрохва, великі хижі птахи, не обійтися без міжнародного співробітництва з сусідніми країнами.

А для підтримання та примноження чисельності інших видів рослин і тварин досить просто дбайливого ставлення до природи, що нас оточує. Навіть звичайне додержання чистоти дуже важливе для благополуччя природи. Тож не залишайте після себе сміття чи відходів! Не треба втручатися в життя диких тварин.

Найефективнішою формою збереження природного середовища є заповідний режим, коли певна територія назавжди виключається з господарської діяльності. Це еталон живої природи, яка живе та розвивається без втручання людини.

Серед заповідників найважливішими є біосферні заповідники. Тут ведеться науково-дослідна робота відповідно до міжнародних наукових програм.

Біосферний заповідник Асканія-Нова

На площі 33307 га охороняється найбільший у Європі масив нерозораного степу. Тут збереглося 34 унікальних угруповання степових рослин.

Дикі степові тварини також перебувають під надійною охороною.

Чорноморський біосферний заповідник

Коні Пржевальського (Асканія-Нова)

Територія — 87 348 га. Охоплює кілька ділянок прибережного степу та острови, зберігаються унікальні ландшафти приморського степу, що перемежовуються лісовими ділянками. Заповідник славиться численними гніздовими колоніями морських птахів -145 видів. Тут з’явився рожевий пелікан — вид, занесений до Червоної книги.

Карпатський біосферний заповідник

На площі 57 880 га охороняються різноманітні типи гірських лісів. Тут росте понад 700 видів вищих рослин, з них 50 видів ендемічні.

Із рідкісних тварин тут мешкають багато видів риб, земноводних та плазунів, а також птахи — чорний лелека, беркут, сокол-сапсан. Суворо охороняються бурий ведмідь, видра, рись, лісовий кіт, інші рідкісні звірі.

Біосферний заповідник «Дунайські плавні»

Територія — 46402,9 га. Під охороною перебуває багата природа гирла Дунаю.

Серед рослин переважають водно-болотяні види. Крім того, тут багато рідкісних риб, земноводних і плазунів. З 225 видів птахів найцікавішими є пелікани, баклани, чаплі, орли, пугачі. Чимало видів птахів прилітають сюди на зимівлю.

Серед ссавців найбільшої уваги заслуговують такі рідкісні види, як кутора, горностай, норка європейська та інші.

В Україні розташовано також 17 природних заповідників. Це Поліський, в якому охороняються типові ландшафти півночі країни; Каневський, що в середній

 течії Дніпра; Кримський, розташова-I ний у центрі головної гряди Кримських гір, заповідник «Мис Мартьян», де зберігся унікальний природний комплекс Південного берега Криму, а також Карадазький заповідник єдиний у Європі давньовулканічний геологічний пам’ятник.

Український степовий заповідник створений для збереження степової рослинності і за своїм призначенням є ‘ ботанічним. Проте тут зустрічається й чимало   рідкісних   тварин,   зокрема вухатий їжак — характерний вид сухих степів і пустель.

Луганський заповідник складається з трьох степових ділянок. В одному з них, Стрільцівському степу, окрім степової флори, головним об’єктом охорони є степовий сурок — бабак. Тут також нещодавно знайдено корсака. Цю маленьку степову лисичку донедавна вважали давно вимерлою! У Провальському степу під охороною перебуває 684 види рослин.

НАЦІОНАЛЬНІ ПРИРОДНІ ПАРКИ

Головна мета — це поєднання охорони природи з організованими формами відпочинку і туризму. В Україні 13 національних природних парків, найвідомішими з яких є національні природні парки «Синевир» і «Сколевські Бескиди» в Карпатах; «Шацькі озера» на Волині, «Гомільшанські ліси» на Слобожанщині, «Святі гори» — місце паломництва в Святогірську лавру, а також Деснянсько-Старогутсь-кий природний парк на Східному Поліссі. У Хмельницькій області знаходиться найбільший у Європі національний природний парк «Подільські Товтри», до якого входить фортеця в м. Кам’янець-Подільський.

ЗАКАЗНИКИ

Окрім заповідників і природних парків, в Україні є чимало заказників. Мисливські заказники займаються охороною дичини. Відомі також ботанічні та ентомологічні заказники, в яких охороняються рідкісні рослини або комахи. Іноді внесок заказника може бути вирішальним у збереженні якогось рідкісного виду.

ЗООПАРКИ УКРАЇНИ

У нашій країні налічується більше десятка зоопарків, найкрупнішими з яких є Київський, Харківський, Миколаївський та Одеський зоопарки. Тут можна побачити найрізноманітніших тварин з усіх континентів земної кулі — ссавців, птахів, рептилій, амфібій та риб. Крім того, зоопарки проводять велику наукову та науково-просвітницьку роботу, яка дуже важлива ще й тим, що ці заклади відкриті для відвідування протягом усього року.

Спершу зоопарки були місцем розваги городян, тож вони прагнули поповнити свої колекції найдивовижнішими видами тварин. У сучасному світі статус зоопарку визначається не кількістю тварин, а накопиченням генофонду, умовами утримання та результатами розмноження тварин, а також його участю в міжнародних природоохоронних програмах.

Враховуючи важливу роль зоопарків у збереженні рідкісних та зникаючих видів тварин, в Україні в 1983 році вони були включені до заповідного фонду держави.

Нині статус територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення мають такі зоопарки: Київський, Харківський, Миколаївський, Одеський, Черкаський та Менський (Чернігівська обл.).

 У місцях, де більше випадає дощів і снігу, а клімат вологіший, краще ростуть дерева. Ось чому на заході та півночі України лісів більше, ніж на сході та півдні країни.

Ще за часів Київської Русі м’ясо диких копитних було важливим доповненням у харчуванні місцевого населення. Всі лісові угіддя мали своїх власників. Їхні права захищав закон. Особливо цінувалися поселення диких бджіл і бобрів.

У передгір’ях Карпат кількість опадів істотно зростає, досягаючи 1500—1600 мм у горах. Це рекордні показники для України!

Тривалий час кочівники одноосібно володіли Степом. Їхні набіги не давали змоги слов’янам освоїти й заселити ці родючі землі. Тому наші предки називали Степ Диким Полем.

Природа Південного берега Криму схожа на природу країн Середземномор’я. Деякі куточки Криму нагадують пейзажі Італії або Греції.

У горах, крім кабанів, благородних оленів і козуль, зустрічаються муфлони. На кам’яних скелях поширені прудкі скельні ящірки. Гірські куріпки — кеклики своїми голосними криками оживляють ландшафт. Над ними в повітрі стрімко проносяться зграйки стрижів, а високо в небі шугають білоголові сипи та чорні грифи.

У ХХ столітті Дніпро практично втратив вигляд великої ріки через каскад величезних водоймищ. Замулювання їхнього дна призвело до зникнення в них багатьох видів риб. Нині наймасовішою рибою водоймищ є тюлька — дрібний малоцінний вид.

Із крупних хижих ссавців для України звичайним є лише вовк. Рись і бурий ведмідь збереглися виключно в гірських лісах Карпат і подекуди в Поліссі.

Деякі крупні тварини, що вважаються суто лісовими, насправді не такі. Дикий кабан, козуля, благородний олень, зубр люблять поєднання відкритого ландшафту, де зручно пастися, та невеликих гайків і чагарникових заростей, придатних для відпочинку.

(Еще не оценили)

Загрузка...

Зрідка зустрічається на відкритій місцевості — в горах чи на рівнині по всій території України. Довжина тіла пугача досягає 72 см, маса — до 3,5 кг. Це найбільша з усіх сов світової фауни. Додержується постійної пари. Гнізд не будує. В березні кладка з 2   3 яєць розміщується просто на голому ґрунті, десь у потаємному місці. Пташенята більше 3 місяців потребують батьківської опіки. Характерні крики пугача є його територіальними сигналами, що позначають мисливську територію птаха. З їх допомогою пара підтримує між собою контакт на великих відстанях. Їх чути на багато кілометрів довкола, і дехто побоюється цих нічних криків. Проте ніякої загрози вони в собі не містять.

 ВУХАТА СОВА

Ареал охоплює всю Україну. Часто гніздиться в селах та міських парках.

Має довжину до 40 см, розмах крил близько 90 см, а масу лише 330 г. Живиться мишоподібними гризунами. Для гніздування найчастіше займає гнізда граків, ворон і сорок. У кладці 5—7 яєць. Насиджування триває 26—28 днів.

ПЕРЕПІЛКА

Мешканка відкритих ландшафтів по всій території України. Лісів уникає.

Довжина тіла — до 16 см, маса — до 134 г.

Живиться насінням, бруньками та пагонами трав, а також комахами і їхніми личинками.

Пар не утворює. Будує гніздо, насиджує кладку і водить пташенят самка. У кладці до 20 яєць. Пташенят вигодовує комахами.

Зимує в країнах Середземномор’я.

ЧОРНИЙ ШУЛІКА

Гніздує по всій Україні, крім Криму. Довжина -до 60 см. Живиться дрібними тваринами та стервом — снулою рибою. Гніздо будує на високих деревах. У кладці звичайно буває 2   3 яйця.

ЗОЗУЛЯ ЗВИЧАЙНА

Ареал охоплює територію всієї України. Довжина — до 35 см, маса — близько 100 г. Живиться різними комахами, в тому числі й волохатою гусінню, яку обминають майже всі інші види птахів. Один із найдосконаліших гніздових паразитів. Підкидаючи яйце в гнізда дрібних птахів, зозуля іноді викидає звідти одне яйце господарів. Вилупившись, сліпе зозуленя виштовхує за межі гнізда пташенят або яйця господарів, інакше птахи навіть удвох не зможуть його вигодувати. Кує тільки самець. Самка зрідка видає деренчливий звук, схожий на хихикання. Зимує в тропічних районах Африки та Аравії.

ЧОРНИЙ СТРИЖ

Гніздиться по всій Україні.

Довжина — до 16 см, маса — до 45 г. Швидкість польоту — понад 100 км на годину. Своє життя проводить виключно в повітрі. По землі він тільки повзає, навіть злетіти з неї не може через надто короткі лапки та довгий хвіст.

Живиться дрібними комахами. П’є в повітрі, ловлячи краплі дощу або підхоплюючи воду з поверхні водойми.

Гніздо зі склеєного слиною пуху будує на горищах, під дахами або в тріщинах стін. У кладці 2—3 яйця, котрі насиджуються 18 днів. Період вирощування пташенят триває 35 днів.

СОЛОВЕЙКО СХІДНИЙ

Зустрічається по всій Україні, за винятком Криму й Карпат, де мешкає вже інший вид — соловейко західний. Довжина тіла — до 19 см, маса — не більше 25 г.

Живиться павуками та комахами, іноді дрібними молюсками. Восени охоче годується ягодами.

Гніздо розміщує на землі, в густих чагарниках. У кладці 4—6 яєць. Пташенят вигодовує комахами. Чудовий співак.

ГРАК

В Україні населяє поля, що перемежовуються з лісопосадками. Живиться комахами, черв’яками, молюсками та дрібними хребетними тваринами, часто годується насінням рослин. Гніздиться колоніями у гаях, лісосмугах, парках, а також на опорах ЛЕП і залізничних мостах. Самка відкладає 3—6 яєць, які насиджує протягом 18—22 днів. Пташенят вигодовує переважно комахами та їх личинками. На зиму до нас прилітає багато граків з Півночі.

 ВЕЛИКИЙ ЯСТРУБ

Зустрічається в лісах і лісопосадках по всій Україні, крім Степового Криму.

Довжина — до 66 см, маса — до 1,5 кг. Живиться переважно птахами. Полює із засідки, найчастіше на ворон і дроздів. Рідше добуває качок, фазанів, а почасти й некрупних хижих птахів. Відомі випадки нападу яструба на білок і навіть зайців.

Утворює постійну пару, що займає певну мисливську ділянку. Гніздо будує в глибині крони великих дерев. Підрослий молодняк часто залітає в населені пункти.

Велика синиця

ВЕЛИКА СИНИЦЯ

Населяє всю територію України. В містах мешкає там, де багато садів і парків. Живиться насінням і комахами.

Велика синиця за сезон дає 2—3 вивод ки пташенят, в кладці буває 10—20 яєць.

По сусідству з нею можна зустріти її меншу родичку — голубу синицю, яка має не чорну, як у великої, а блакитну «шапочку».

Гніздяться синиці в дуплах дерев або в людсь ких спорудах. Пташенят вигодовують комахами.

У містах і селах відіграє роль «санітара», виловлюючи хворих птахів.

СОРОКА

Зустрічається по всій Україні. Звичайна пташка навіть у великих містах.

Живиться комахами, дрібними хребетними тваринами, пташиними яйцями та пташенятами, а також різним насінням дерев і трав’янистих рослин.

Живе парами. У кладці 3—7 яєць. Насиджує самка протягом 17—20 днів, а самець її годує. Пташенят вигодовує переважно комахами та їх личинками.

ГАЛКА

В Україні повсюдно живе в містах і селах. Довжина — до 35 см. Найменший представник роду Воронових. Живиться комахами, іншими дрібними тваринами, а також плодами та насінням. Утворює постійні пари. Гніздує невеликими колоніями. Мостить своє гніздо в потаємних місцях людських споруд (пічні димарі, горища, карнизи дзвіниць). Утеплює його шерстю, яку вискубує в свійських тварин. У кладці 6—8 яєць. Пташенят вигодовує комахами. З настанням осені починає кочувати в пошуках їжі.

 ВОРОНА СІРА

Ареал охоплює всю Україну.

Всеїдний птах. Живиться дрібними тваринами, стервом, а також насінням і плодами рослин.

Гніздує переважно в кронах дерев. Самка відкладає 3—6 яєць, котрі насиджує 18—21 день, а самець протягом цього часу годує її.

У гніздовий період птахи зустрічаються переважно парами в лісових масивах, а взимку вони звичайні біля людського житла.

ІВОЛГА (ВИВІЛЬГА)

Населяє світлі ліси, парки та сади по всій Україні. Довжина — до 25 см, маса — близько 100 г.

Живиться крупними комахами, волохатою гусінню, соковитими ягодами. Гніздо підвішує на тонких гілках високих дерев. У кладці буває до 4—5 яєць.

Голосна мелодійна пісня схожа на звук флейти. В кінці серпня відлітає на зимівлю до Тропіч ної Африки.

МІСЬКА ЛАСТІВКА

Живе по всій Україні, гніздиться на міських будинках та інших спорудах.

Довжина тіла — до 13 см, маса — 60—70 г. Ловить комах високо в повітрі.

Схожі на кулю гнізда з вузьким отвором, зліплені з розмоклого ґрунту, розташовує під карнизами будинків. У кладці 4—6 яєць. Насиджування триває 2 тижні. Пташенята залишаються в гнізді до вильоту ще 20 днів.

Відлітає на зимівлю в середині серпня.

(Еще не оценили)

Загрузка...

Поширені по всій Україні, хоча мало хто про них чув. Довжина — близько 7 мм.

Мають довгі вузькі щелепи-жвали. Ця бойова зброя заважає мурахам-амазон-кам самостійно харчуватися. Тому їх годують і чистять мурахи інших видів, яких амазонки вирощують у своїй домівці, викрадаючи лялечки з чужих мурашників. Самі амазонки тільки захищають мурашник і полюють.

Власних мурашників вони не будують. Самка-засновниця відкладає свої яйця в мурашник, що належить іншому виду,— найчастіше бурим мурахам, які потім будуть обслуговувати непроханих гостей.

СЛИМАК

Слимаками називають черевоногих молюсків, що не мають мушлі. Живуть у вологих місцях, ведуть нічний спосіб життя.

Живляться соковитими рослинами, грибами та ягодами.

Всі слимаки — гермафродити. Всі особини свої напівпрозорі яйця заривають у вологий ґрунт. Для захисту від хижаків виділяють їдкий та отруйний слиз.

КОСАРИК

Живе практично скрізь, віддає перевагу вологим місцям зі зручними місцями для схованки.

Довжина — близько 1 см. Ніжки майже вдесятеро довші. Веде присмерковий спосіб життя. Живиться дрібними молюсками, стоногами та комахами. На відміну від павуків, споживає і тверді частини здобичі.  Плідність самки до 600 яєць. З них виводяться маленькі, цілком сформовані косарики.Вся країна — рідний дім

МОКРИЦЯ (СТОНОГА)

Ці наземні ракоподібні поширені по всій країні. Присмеркові тварини. Вдень ховаються у вологих місцях. Довжина — до 18 мм.

Живиться рослинними рештками. Самка виношує у виводковій сумці кілька десятків яєць, з яких виводяться маленькі мокриці. Засвоює кисень із повітря зябрами.

Цікаво знати Тільки іксодові кліщі, а також комарі та інші кровосисні комахи справді небажані, оскільки можуть переносити небезпечні хво-

ІКСОДОВІ КЛІЩІ

Зустрічаються в усіх регіонах України. Довжина тіла — 3—5 мм.

роби. Якщо навесні та влітку ви буваєте на природі, завжди застосовуйте спеціальні відлякуючі засоби, які є у продажу. Мають складний цикл розвитку. З яйця виводиться личинка, яка на цій стадії розвитку має три пари ніжок. Напившись крові якої-небудь тварини, вона линяє і перетворюється на нім-фу-личинку з чотирма парами ніжок. А вже та, знову ж таки напившись крові, перетворюється на дорослого кліща. Вони нападають на хижих ссавців, копитних і людину. Самка відкладає тисячі яєць після чого гине.

Павук-хрестовик

ПАВУК-ХРЕСТОВИК

Зустрічається в садах і парках по всій Україні. Проте найчастіше їх можна побачити в лісі.

Довжина тіла самки досягає 2,5 см, самця — не більше 11 мм.

Забарвлення різноманітне, на черевці є хрестоподібний малюнок.

Хижак, який ловить тенетами комах, навіть крупних. Наприклад, осу павук спритно обплутує липким павутинням і вже тоді «береться до обіду».

Кладка яєць «упаковується» в павутинні кокони, які самка хо-^ ває в потаємних місцях.

КІВСЯК (РЯСНОНІГ)

Звичайна тварина лісів, садів і парків — таких місць, де в достатку є прілі залишки рослин. Довжина тіла — близько 3 см.

Живиться гниючими рослинними рештками. Його ще називають тисячоніжкою, хоча ніжок він має трохи більше сотні.

Яйця відкладає грудочками у вологу землю. Веде потаємний спосіб життя.

Ця безпорадна на вигляд тварина має хімічний захист від хижих комах, птахів і гризунів. Кивсяк виділяє їдку рідину, тому більшість тварин його не чіпає.

НОГОХВІСТКА

Живе у вологому ґрунті в усіх регіонах України. Стрибає з допомогою своєрідного придатку на черевці. Завдяки стрибкам її одразу можна помітити.

Довжина — 1—2 мм. Живиться ґрунтовими водоростями, грибами й лишайниками. Деякі види поїдають тканини вищих рослин. З яєць виводяться мініатюрні личинки, схожі на дорослих комах.

МАНТИСПА

Комаха, схожа на мініатюрного богомола. Довжина не перевищує 15 мм. Живиться різними дрібними комахами.

Восени самка відкладає яйця на тонких ніжках. З яйця виходить личинка, яка перезимовує, не живлячись. Потім вона нишком проникає всередину кокона земляного павука, з’їдає яйця і перетворюється на лялечку.

БРАЖНИКИ

Особлива група нічних метеликів. Годую чись нектаром квітів, вони зависають у польоті, як колібрі. Розмах крил — до 12 см. Бражники — найкращі літуни серед мете ликів, здатні долати сотні кілометрів.   Самка відкладає 30—200 яєць на рослини родини Пасльонових.

ПОДАЛІРІЙ (КОСАТЕЦЬ ДОВГОХВОСТИЙ)

Мешкає на узліссях та лісових галявинах, у садах і парках по всій території України.

Розмах крил — близько 9 см.

Живиться нектаром квітів.

Гусінь об’їдає листя терну, глоду, сливи тощо. Зимує в стадії лялечки. Метелики вилітають у травні-червні. Друге покоління — в липні-серпні.

 ДЕННЕ ПАВИНЕ ОКО

Поширений у більшості регіонів України. Розмах крил — 4—5 см. Метелик живиться нектаром квітів, гусінь — кропивою. Вилітає рано навесні. За сезон дає два покоління. Дорослі метелики перезимовують у потаємних місцях.

МАХАОН (КОСАТЕЦЬ КОРОТКОХВОСТИЙ)

Зустрічається на луках, узліссях та в степах з багатим та різноманітним травостоєм.

Розмах крил почасти досягає 10 см. Це найбільший денний метелик Європи! Досить добре літає. Денне павине око Дорослі особини живляться нектаром квітів, гусінь — листям рослин родини Зонтичних.

ПОМПІЛИ

Ці оси зустрічаються в усіх регіонах нашої країни. Дорослі оси-помпіли живляться квітковим пилком і нектаром. Після шлюбного лету самка вирушає на полювання. Відшукавши павука певного виду, вона паралізує його уколом жала просто в рот. А потім ховає свою здобич у нірці, де відкладає яйця. Оскільки павук залишається живим, то личинки оси, вилупившись із яєць, матимуть свіжу поживу.

ДЖМЕЛІ

Для фауни України характерні 38 видів джмелів, з них 10 — рідкісні, занесені в Червону книгу України. Довжина тіла різних видів — у межах 2   3 см. Влаштовують під землею гнізда, найчастіше в покинутих мешканцями мишачих нірках. Перезимовує самка-засновниця й навесні сама починає збирати нектар і квітковий пилок, будувати соти й годувати перших личинок. Згодом на світ з’являються крупні робочі комахи, які беруть на себе всі «хатні клопоти». Після осіннього парування самці гинуть, а молоді самки йдуть на зимів-Джміль        лю в підземні схованки.

(Еще не оценили)

Загрузка...

Кучерявий пелікан Рожевий та кучерявий пелікани живуть у низов’ях великих рік і в приморських регіонах. Маса кучерявого пелікана — до 10 кг, розмах крил — до 3,5 м. Рожевий трохи менший. Живиться рибою. Рибалить зграями, почасти об’єднуючись із бакланами та іншими птахами. Гніздує на островах і в торішніх очеретах. У кладці 2—3 яйця. Насиджують і вигодовують потомство обидва батьки.

ОЗЕРНА ЧАЙКА (МАРТИН)

Населяє долини річок та озера України.

Довжина — близько 40 см, маса — до 400 г. Живиться дрібними водними тваринами.

Гніздиться колоніями у важкодоступних прибережних місцях, на землі. У кладці 3 яйця. Пташенят вигодовує комахами та земляними черв’яками. Тримаються досить великими зграями.

ОНДАТРА

Завезена в Україну в ХХ столітті заради цінного хутра. Мешкає по всій території країни, віддаючи перевагу берегам тихих водойм. Довжина — до 25 см, маса — до 1,5 кг. Живиться переважно різноманітними водними рослинами.

Живе поодинці та сімейними групами. У високих берегах річок риє нори, на низьких будує затишні хатки з виходом під водою. Самка двічі або тричі на рік приводить по 6—7 дитинчат. У південних регіонах розмножується і взимку, вигодовуючи за рік 4—5 виводків.

ХОХУЛЯ

Дуже давня тварина. Релікт третинного періоду. Мешкає в заплавних озерах і старицях.

Довжина — близько 40 см. Живиться водними   молюсками   та   рачками, іноді — дрібною рибою та жабами. Живе в глибоких норах, що мають вихід під водою. Самка приводить 3—4 малюків. Взимку може полювати під кригою. Часто гине, потрапляючи в рибальські сітки.

ВИДРА

Живе на прибережних ділянках водойм по всій Україні, за винятком Криму. Дуже рухлива тварина.

Довжина — до 1,5 м, маса — більше 10 кг. Живиться рибою, жабами, раками. Їй вистачає 1 кг їжі на добу.

Веде усамітнений спосіб життя.

Самка приводить 2—4 малюків, які стають дорослими лише на третій рік. До цього вони весь час живуть разом із матір’ю.

БОБЕР

Населяє береги річок, струмків, озер і місцями водоймищ Полісся, Лісостепу та Степу.

Довжина — до 160 см, маса — до 30 кг. Це найкрупніший гризун України.

Живиться корою та гілками осики та верби, а також різноманітними водними рослинами.

Живе сім’ями. Самка народжує 3—5 добре розвинутих бобренят, які ще 2 роки залишаються разом із своїми батьками. Бобри влаштовують на маловодних струмках загати з колод і хмизу, які обмазують глиною та мулом, регулюючи таким чином рівень води. У період заготівлі корму на зиму бобри іноді валять досить великі дерева. Потім відгризають крупні гілки і стягують їх під воду, де вони й зберігаються до весни.

У разі необхідності бобри риють глибокі рівчаки від свого житла до найближчих деревних заростей. Цими каналами вони можуть без перешкод сплавляти собі їжу.

Видра — дуже енергійна тварина, тому дослідники часто бачать її в різних місцях і вважають, що видр на певній ділянці більше, ніж насправді.

Взимку, коли водойми замерзають, видри в пошуках риби можуть переходити по кризі та снігу до інших. При цьому вони долають за день 15—20 км. Цікаво, що спускаючись із крутого схилу, видра притискає лапи і з’їжджає вниз просто на череві, залишаючи на снігу характерний слід у вигляді жолоба.

ПІВОНІЯ КРИМСЬКА

Зустрічається тільки в лісах Гірського Криму, переважно на світлих розріджених узліссях. Багаторічна трав’яниста рослина висотою до 70 см.

Цвіте в травні-червні. Квіти досягають 15—20 см у діаметрі, запашні.

ЛАДАННИК (ЧИСТ)

Ендемік Південного берега Криму. Невисокий вічнозелений кущик.

Крупні квітки дуже схожі на квіти шипшини. Листя й молоді пагони виділяють смолисту речовину — ладан. Стійкий до пожеж і перевипасу, худоба його не чіпає.

РУСКУС ПІД’ЯЗИКОВИЙ

Росте в тінистих вологих лісах Південного берега Криму. Вічнозелений кущик висотою 40 см. Те, що зазвичай вважають листками, насправді кладодії — видозмінені стебла. Цвіте в квітні -травні, а плодоносить з липня по грудень.

Релікт третинного періоду. Зберігся на І Південному березі Криму. Невисоке вічнозелене багатостовбурне дерево. Висота — до 9 м. І  Цвіте в квітні-травні. Плоди, справді схожі на суниці, достигають у жовтні.

РОГОВИК БІБЕРШТЕЙНА

Ендемічний чагарник Кримських гір.

Полюбляє відкриті місця, може рости на кам’янистих осипах. Рясно цвіте з травня по вересень. Розмножується насінням і паростками.

ЯЛОВЕЦЬ ВИСОКИЙ

Зберігся лише на Південному березі Криму.

Вічнозелене хвойне дерево висотою 12 м.

Росте групами, утворюючи мальовничі зарості. Живе довго — 500—1000 років, та виростає дуже повільно.

ТЮЛЬПАН КАЛЬЄ (ДВОКВІТКОВИЙ)

Ендемік Південно-Східного Криму. Росте на сухих приморських схилах сходу Південного берега Криму. Більше ніде не зустрічається. Цибулинна рослина заввишки 20 см. Квітки парні, білі, з жовтими серцевинками.

Цвіте в березні-квітні, а насіння достигає вже в травні.

МАКИ

На півдні України та в Криму зустрічається кілька видів маків. Багаторічна трав’яниста рослина. Трапляються й однорічні види.

Маки невибагливі до кліматичних умов. Висота досягає 30—60 см.

Квіти яскраво-червоні, зрідка білі. Цвітуть на початку літа, утворюючи в степах або на узбіччях доріг чи кам’янистих осипах мальовничі килими.

Плоди ялівцю схожі на ягоди. Проте це типово голонасінна рослина, тож його плоди вірніше називати шишкоягодами, оскільки це справді м’ясисті шишечки з насінням. Шишкоягоди охоче поїдають птахи та звірі, що сприяє поширенню ялівцю.

Незважаючи на сухий клімат Криму, в гірських лісах там зустрічається багато вологолюбних рослин. Вони використовують вологу хмар, які затримуються на горах.

В сухому та спекотному Криму багато рослин виділяють ароматні ефірні олії. Серед них такі як тим’ян, лаванда, кипарис, яловець і багато інших. Таке пристосування допомагає їм зменшити випаровування вологи з листя.

ЦИКЛАМЕН КУЗНЕЦОВА

Ендемік Білогірського району Криму. Росте в ясеново-дубових гірських лісах.

Висота — близько 10 см, квітки одиночні пониклі. Цвіте в лютому-березні.

СОСНА СТАНКЕВИЧА

Збереглася лише на Південному березі Криму, росте на кам’яних схилах.

Реліктове хвойне дерево з розкидистою кроною. Висота — до 25 м. Довжина хвоїнок — 15 см, шишок — до 10 см.

СКОРПІОН КРИМСЬКИЙ

Поширений тільки в Криму. Населяє кам’янисті місцевості із заростями чагарника. Веде нічний спосіб життя. Довжина — до 40 мм.

Полює на дрібних безхребетних з допомогою отруйного жала, яке знаходиться на кінці тельсона — «хвоста».

Яйцеживорідна тварина. Молодь з’являється на світ в ембріональній оболонці.

СОЛЬПУГА ЗВИЧАЙНА

Поширена тільки в Криму та кв деяких регіонах на півдні України [ (іноді її невірно іменують фалангою).

Довжина — до 5 см. Нічний хижак. Живиться жуками, павуками та іншими дрібними безхребетними.

Личинкової стадії немає. З яєць, відкладених самкою, виходять цілком сформовані тваринки.

Звичайна сольпуга не отруйна!

Сколопендра кільчаста

СКОЛОПЕНДРА КІЛЬЧАСТА

Житель Криму та півдня України.

Довжина тіла досягає 10 см.

Живиться комахами та павуками. Активно полює вночі, а вдень чатує на здобич, причаївшись у своїй підземній схованці.

Самка відкладає яйця під землею і охороняє їх кілька тижнів, обгорнувши своїм тілом. Весь цей час вона голодує.

(Еще не оценили)

Загрузка...

В’юн Житель стоячих і заболочених водойм України, крім Криму. Довжина       до 30 см. Живиться донними безхребетними, особливо личинками комарів. Може поїдати ікру інших видів риб. Під час нересту самка викидає 100—150 тисяч ікринок. При нестачі кисню у воді може ковтати повітря, пропускаючи його крізь… кишечник.

 ЩУКА

Живе в усіх річках, озерах, водоймищах і ставках України. З усіх прісноводних риб світу вона має найбільше поширення.

Довжина — до 1,5 м, маса — до 55 кг.

Хижак. Живиться рибою, іноді — водними птахами та дрібними ссавцями.

Нереститься рано навесні, викидаючи на залиту повінню траву до 200 тисяч ікринок. Достовірне довголіття щуки не перевищує 30—40 років.

Цікаво знати

Риби, що переносять личинки молюсків — глохідії,— потерпають від цих паразитів, зате надалі живуть довше за інших своїх родичів і не хворіють.

Сом — найбільший хижак серед риб. Він любить жити біля пташиних колоній, де живиться рибою, що гублять птахи, і пташенятами, які випадають із гнізда. Відомі випадки нападів сома на свійських гусей і собак, котрі перепливали річку.

Карась дуже стійкий до нестачі кисню у воді. Він може зариватися в мул на глибину до 70 см. Завдяки цьому карась примудряється вижити, навіть коли вода в озері чи ставку, де він мешкає, висихає або промерзає до дна.

Для відлякування ворога джерелянка (кумка) стає в попереджувальну позу й демонструє йому плямисте забарвлення черевця та нижнього боку лапок. Її шкірні залози виділяють їдку рідину. Тому вужі та деякі хижі птахи ніколи не чіпають цих тваринок.

ЛИН

Населяє ріки та озера України, крім Криму.

Довжина — 60 см, маса — до 7,5 кг.

Живиться водяними черв’яками, дрібними молюсками та рачками, а також м’якою водяною рослинністю. Веде досить потаємне життя, уникаючи яскравого світла.

Навесні та на початку літа самка викидає на водяні рослини до 400 тисяч дрібних ікринок.

Витривалий до низького вмісту кисню у воді.

ЛЯЩ

Живе в річкових заводях і затонах, а також в озерах і водоймищах України, за винятком Криму. Довжина тіла може досягати 50 см, маса — до 5 кг.

Живиться черв’яками, молюсками та ракоподібними. Нереститься навесні на залитій повінню прибережній рослинності. Під час шлюбних ігор лящі шумно хлюпощуться на мілководді. Продуктивність самки — до 390 тисяч ікринок.

Дрібні особини мають сріблясте забарвлення, крупні значно темніші, із золотим вилиском.

СУДАК

Живе в річках, озерах та водоймищах України, крім Криму, не уникає й опріснених ділянок морів, особливо Азовського. Довжина — до 120 см, маса — до 20 кг.

Живиться різноманітною рибою. Нереститься тільки в прісній воді. До 1,5 мільйона ікринок викидає на водні рослини або в гніздо у вигляді ямки. Самець охороняє ікру та молодь від хижаків, поки мальки не залишать гніздо.

ОКУНЬ

Населяє майже всі прісні водойми на території України, утворюючи в них дві форми. Дрібна форма живе на мілководних ділянках, живиться переважно черв’яками, рачками, личинками комах.

Крупні окуні люблять глибинні місця. Вони почасти досягають 50 см завдовжки й маси 1,5 кг Живляться дрібною рибою. Обидві форми окуня нерестяться навесні. Плідність самки крупної форми досягає 200 тисяч ікринок. У дрібної форми буває лише по кілька десятків тисяч ікринок.

КРАСНОПІРКА

Населяє більшість водойм України винятком Криму. Довжина тіла — до 36 см, маса може досягати 1,5 кг. Живиться   переважно   водною рослинністю та дрібними безхребетними. Нерест проходить навесні й на початку літа. Самка викидає понад 200 тисяч ікринок.

Краснопірка

ПІЧКУР (КОБЛИК)

Пічкур звичайний

Живе у майже всіх річках на території України, віддаючи перевагу мілководним ділянкам з піщаним дном. Довжина тіла — до 15 см, маса — не більше 80 г. Живиться дрібними черв’яками, ракоподібними організмами та личинками комарів-хірономід. Тримається зграями. Нерестує навесні та на початку літа, викидаючи не більше 3 тисяч ікринок.

САЗАН

Дикий короп, якого одомашнили в Європі та Китаї. Нині це звичайна риба водойм України, крім Криму. Чудово почувається в солонуватій воді.

Довжина — до 1 м, маса — до 60 кг. Живиться рослинною і тваринною їжею.

Легко дробить мушлі молюсків і перетирає водні рослини міцними глотковими зубами. Нереститься тільки в прісній воді. Самка викидає від 600 тисяч до 1,5 мільйона ікринок. Швидко росте й до кінця першого року життя досягає маси 350—400 г, тому його широко розводять у ставках. Дзеркальний короп -один із багатьох видів риб, що походять від дикого сазана

ЙОРЖ

Мешкає в усіх річках та озерах України, крім Криму. Любить ділянки з повільною течією. Довжина — до 20 см. Живиться дрібними водними тваринами.

Нерестує навесні й на початку літа. Самка викидає до 45 тисяч ікринок.

У водоймах нашої країни зустрічається його близький родич — бірючок, або бобир. Він характерний для центральних і східних регіонів України.

КУМКИ (ДЖЕРЕЛЯНКИ)

В Україні зустрічається два види цих тварин. Кумка звичайна поширена в центральних і східних регіонах України. Живе у мілких теплих водоймах з глинистим дном. Вона має ясно-червоні плями на черевці та нижньому боці лапок.

Кумка-жовтобрюшка

Кумка-жовтобрюшка (гірська) — мешканка західних регіонів України, зустрічається на берегах гірських струмків та озер до висоти 1600 м. Вона відрізняється від своєї родички лимонно-жовтим черевцем і нижнім боком лапок. Це забарвлення захищає їх від хижаків.

Живуть джерелянки у воді або побіля неї. Довжина тіла обох видів — в межах 40—60 мм. Живляться дрібними безхребетними. Активні вдень. Викидають у воду від 100 (гірська) до 500 (звичайна) ікринок. Личинки розвиваються у воді. Зимують переважно на суші, в норах гризунів.

ВУЖ ВОДЯНИЙ

Населяє південні регіони країни. Віддає перевагу прибережним ділянкам.

Не має парних плям на голові, як у звичайного вужа. Довжина — до 130 см. Живиться жабами та дрібною рибою, яку майстерно ловить під водою. Відкладає до 25 яєць у шкірястій оболонці. Новонароджені змійки одразу ж починають самі полювати на мальків риби та пуголовків. Не отруйний.

ЧЕРЕПАХА БОЛОТНА

Населяє всю Україну. Любить тепловодні водойми з густо зарослими берегами. Довжина панцира — понад 25 см. Живиться різноманітними дрібними тваринами і стервом.

У травні відкладає 5—10 яєць у вапняній шкаралупі, для цього йде подалі від водойм. Зимує у воді під кригою, зазвичай біля джерел.

ЖАБА ОЗЕРНА

Мешкає в будь-яких водоймах.

Довжина тіла — до 18 см. Цей вид жаб має найгучніший голос серед усіх земноводних тварин нашої країни.

Живиться переважно комахами та іншими дрібними тваринами.

Розмножується у воді. Продуктивність самки досягає 16 тисяч ікринок. Личинки (пуголовки) живляться детритом і фітопланктоном.

Болотна черепаха — єдиний вид черепах в Україні. Випадково побачену на суші тварину не можна чіпати — це самка шукає місце для відкладання яєць.

Кумка-жовтобрюшка невибаглива до складу води. Іноді цих жаб зустрічають у водоймах із дуже солоною водою і навіть у сірководневих джерелах.

Водяні вужі — чудові плавці. Часто можна бачити, як вужі, навіть зовсім маленькі, перепливають струмок, озерце, а почасти й велику річку. При цьому тварини зовсім не звертають уваги на перешкоди, що трапляються на поверхні води. Побачивши човен, вуж просто пірнає і продовжує свій шлях під водою.

Зимує завжди у водоймах.

СКОПА

Гніздиться в небагатьох місцях Полісся, долини Дніпра та Сіверського Дінця. Живиться виключно живою рибою.

Утворює постійні пари. Величезне гніздо скопа розміщує на вершинах високих дерев.

У кладці зазвичай буває 2   3 яйця.

З осені відкочовує на південь, аж до морських узбереж.

КРИЖЕНЬ

Ареал охоплює всю Україну. Населяє прибережні частини водойм, навіть у містах, де може знайти їжу та прихисток. Довжина — 50—60 см.

Живиться водяною рослинністю та дрібними водяними тваринами.

У кладці найчастіше буває 10—12 яєць. Насиджування триває 26 днів.

Селезень спершу охороняє гніздо, та згодом відлітає в очерети на линьку.

Від крижня було виведено всі європейські та китайські породи качок.

ВЕЛИКА БІЛА ЧАПЛЯ (ЧЕПУРА ВЕЛИКА)

Поширена в долині Дніпра, східних та південних регіонах України.

Довжина — до 105 см, маса — до 1,5 кг. Живе на берегах різних водойм. Живиться водними безхребетними, рибою, пуголовками та жабами. Гніздує колоніями на верхівках дерев або в очереті. У кладці 4—5 яєць. Зимує в Північній Африці та в Аравії.

 ЛЕБІДЬ-ШИПУН

Ареал охоплює всю Україну.

Довжина тіла — до 160 см, розмах крил — майже 2,5 м, маса — до 15 кг.

Живиться переважно водяними рослинами. Гніздиться на заломах торішнього очерету. Кладку з 4—6 яєць насиджує самка. Самець пильно охороняє її та пташенят. Зимує скрізь, де є спокійні незамерзаючі водойми.

Зрідка на південних узбережжях можна зустріти зимуючого в Україні лебедя-кликуна, який відрізняється від свого родича жовтим (а не червоним, як у шипуна) дзьобом і гучним трубним голосом.

Цікаво знати

Нижня поверхня пальців скопи вкрита гострими роговими шипами, які допомагають їй утримати слизьку рибу. Цьому сприяє і своєрідна будова лап, озброєних кігтями.

Лелеки повертаються з вирію наприкінці березня. Першими прилітають самці. Вони ремонтують свої торішні гнізда, чекаючи на самок. Якщо подруга чомусь не прилетіла, лелека так і залишається самотнім, не пускаючи в гніздо інших птахів.

(1голосов, средний: 5,00 out of 5)

Загрузка...

Артемія Цей молюск живе в усіх прісних водоймах нашої країни. Довжина мушлі — до 7 см. Дихання легеневе, тож слимаку доводиться підніматися на поверхню за повітрям. Живиться м’якими водними рослинами та дрібними нерухливими тваринами. Ставковики — гермафродити. Кілька разів за сезон всі особини відкладають яйця, «упаковані» в слизовий кокон. В одному коконі іноді буває до 275 яєць.

Гідра

Звичайний мешканець невеликих прісних водойм по всій території України. Являє собою невеличкий поліп завдовжки 1 см.

Живиться планктоном, личинками комах і мальками риби. Ловить їх щупальцями, що мають жалкі клітини.

Влітку розмножується брунькуванням, коли на тілі материнської особини з’являється пухирець, який розвивається в дочірню особину. Восени в гідри творюються зимуючі яйцеклітини.

Двостулкові молюски, поширені у прісних водоймах України. Довжина мушлі перлівниці — 15 см, а беззубки — до 20 см. Фільтруючи воду, живляться фітопланктоном і розчиненими в ній органічними речовинами.

Перлівниця має досить товсту мушлю. Вона віддає перевагу рікам та озерам з піщаним дном. Беззубка — мешканка ставків і водоймищ із мулистим дном — має тонкостінну мушлю. Ці молюски живорідні. Їхні личинки-глохідії схожі на своїх батьків.

ЩИТНІ (ЛУСКОГУЗИ)

Навесні в тимчасових водоймах з’являються весняні щитні. Літні щитні зустрічаються в тимчасових водоймах, та бувають і в ставках і озерах на початку літа.

Довжина тіла весняного щитня — 12 мм, а літні бувають і більшого розміру.

Щитні риються в мулі в пошуках поживних частинок і дрібних тварин або рослин. Літні щитні нападають на черв’яків, дрібних рачків і навіть на мальків риб.

ДАФНІЯ (ВОДЯНА БЛОХА)

Зустрічається в різних водоймах зі стоячою або слабопроточною водою.

Розміри цього ракоподібного не перевищують кількох міліметрів.

Живиться бактеріями та одноклітинними водоростями, фільтруючи воду.

Зазвичай у дафнії буває 50—100 яєць, що розвиваються у виводковій камері. З них виходять цілком сформовані рачки. Самка може давати потомство щотижня.

Восени в дафній розвиваються особливі яйця, стійкі до висихання та заморожування. Разом із пилом вони широко розносяться вітром.

РІЧКОВІ РАКИ

Дуже поширені у водоймах України. Довжина — до 16 см.

Живляться рослинами, різними дрібними тваринами і стервом.

Кожна особина риє власну нору. У кладці до 6000 яєць, які самка до півроку носить на черевних ніжках. З них виводяться не лічинки, а цілком сформовані маленькі рачки.

СРІБЛЯНКА (ВОДЯНИЙ ПАВУК)

Мешканець тихих водойм із густою рослинністю. Довжина тіла — близько 15 мм.

Полює на водяних комах, їх личинок і дрібних ракоподібних. Тіло вкрите короткими волосками, здатними утримувати повітря, тому під водою здається яскраво посрібленим.

Долумедес — один із представників павукоподібних, що мешкають біля водойм Павук плете з павутиння мішок завбільшки з волоський горіх, який потроху заповнює повітрям. Для поповнення запасу кисню в своїй підводній обителі павук регулярно спливає на поверхню води за черговою порцією свіжого повітря. Тут же павучиха влаштовує «ясла», підвішуючи всередині кокон із яйцями.

КОТУШКА РОГОПОДІБНА

Її можна знайти навіть у найменших, почасти заболочених водоймах. Діаметр мушлі — більше 3 см. Живиться будь-якою м’якою їжею на дні водойм, оскільки її «зуби»-радули досить слабенькі, тож із твердою їжею не впораються. Цей молюск — гермафродит. Це означає, що кожна доросла особина відкладає яйця в слизовому коконі.

Дихання легеневе, що не досить зручно для придонного способу життя. Натомість у крові є гемоглобін, що дає змогу запасати кисень в організмі молюска. Тому тварині не треба часто підніматися за ним на поверхню води.

Надзвичайно цікаво взаємодіють у природі молюск беззубка і гірчак рибка наших річок. Під час нересту рибки викидають ікру всередину стулок беззубки. А молюск у цей час «видуває» зі струмом води своїх личинок (глохідій), які прикріплюються до тіла рибок. Таким чином, ікра виявляється надійно захищеною, і личинки молюска розселяються на великі відстані.

Річкові перлівниці можуть зрідка утворювати перлини, якщо яка-небудь піщинка потрапить всередину мушлі. Щоб угамувати подразнення, молюск виділяє перламутр шар за шаром, доки піщинка не перетвориться на справжню перлину.

МИНЬОК

Зустрічається в північних регіонах України. Єдиний прісноводний вид ряду Тріскових. Довжина — до 120 см, маса — до 24 кг. Хижак. Живиться дрібною рибою, зрідка — безхребетними. Холодолюбна риба. Влітку малоактивний, а з осені починає активно годуватися. Нереститься взимку під кригою.

ГЛАДУН

Хижий клоп, живе в усіх водоймах. Довжина — до 1,5 см. Чудово плаває на спині й часто спливає на поверхню за повітрям. Живиться дрібними водяними тваринами, жалячи їх отруйним хоботком. Ним же висмоктує розчинені отрутою тканини жертви. Личинка — мініатюрна копія дорослої комахи, але без крил.

Може досить відчутно вколоти хоботком, за це його називають водяною осою.

БАБКИ Поширені в усіх регіонах України. Довжина — від 3 до 8 см. Живляться дрібними комахами, яких ловлять у повітрі. Самка відкладає яйця у воду. Личинки розвиваються 1—3 роки (залежно від виду). Вони полюють на дрібних водяних тварин. Бабки чудово літають і можуть заселяти відкриті водойми навіть у посушливій місцевості.

ФОРЕЛЬ СТРУМКОВА

Житель чистих і холодних гірських струмків і річок Карпат і Криму.

Довжина — до 35 см, маса — до 500 г. Релікт льодовикового періоду.

Полює на комах, рибу, жаб і навіть невеличку звірину, що потрапить у воду.

Форель струмкова

СТЕРЛЯДЬ (ЧЕЧУГА)

Молодь живиться ракоподібними організмами, водними комахами та їх личинками. Нереститься восени або взимку, закопуючи в донний ґрунт до 1,5 тисячі ікринок. Раніше зустрічалася в більшості річок України.

Довжина — до 1 м, маса не більше 2 кг. Це найменший осетер Європи.

Живиться дрібними молюсками, рачками, личинками комах і дрібною рибою. Нереститься тільки у чистих річках зі швидкою течією та кам’янистим або піщаним дном. Замулені ділянки для нересту не підходять. Самка викидає до 140 тисяч ікринок. Самець стає дорослим у 4 роки, а самка — лише у 5—9 років.

ПЛІТКА

Живе у водоймах по всій Україні, крім Криму. Із річок, що впадають у море, проникає в солонуваті води прибережних заток. Довжина тіла плотви — до 30 см, маса — до 800 г.

Живиться різноманітними водними безхребетними, переважно молюсками, мушлі яких роздроблює міцними глотковими зубами. Самка плотви навесні викидає до 100 тисяч ікринок, а самка тарані — вдвічі більше. Утворює гібридні форми з краснопіркою та лящем, що мають трохи інший зовнішній вигляд.

Прохідна форма плотви     тарань     мешкає в опріснених ділянках Чорного та Азовського морів. Вона може досягати маси 1 кг і 50 см завдовжки.

 КАРАСЬ ЗОЛОТИЙ

Карась золотий

Поширений по всій Україні, за винятком Криму. Віддає перевагу водоймам із стоячою водою. Заселяє всі придатні місцепомешкання, навіть найменші водойми, в яких тільки може жити риба.

Довжина тіла — 45 см, маса    до 3 кг.

Живиться водною рослинністю, безхребетними та детритом (поживною частиною мулу). На початку літа проходить нерест. Плідність самки — до 300 тисяч ікринок. Ікра викидається порційно, невеликими грудочками.

СОМ ЗВИЧАЙНИЙ

Населяє ріки та водоймища всієї України.

Довжина — 1,5—2 м, іноді бувають гіганти завдовжки 5 м, масою до 300 кг. Живиться рибою та іншими доступними йому за розміром тваринами. Самець будує й охороняє гніздо, в яке самка викидає до 480 тисяч ікринок. Кожна особина має свою мисливську ділянку з улюбленими схованками.

(Еще не оценили)

Загрузка...

Справжній ендемік Карпат, тобто вид, який більше ніде не зустріти. Росте на обмеженій площі хребта Чорногори та прилеглих гірських масивів, у тому числі й на Говерлі. Віддає перевагу вапняковим скелям лісового поясу гір. Багаторічна трав’яниста рослина. Висота 15   50 см. Цвіте в червні-липні. Білоцвіт весняний росте на рівнині у горах, до висоти серед-ньогірського поясу Карпат, у Прикарпатті та Закарпатті. Полюбляє вологі луки, сирі заболочені ліси. Цвіте в березні-квітні. Цибулинна багаторічна рослина. Має висоту до 35 см. Зрідка поруч із ним можна зустріти білоцвіт літній, який росте також у плавнях і прибережних смугах Криму та Одеської області. Відрізняється від весняного зеленими цяточками на пелюстках. Цві-I те у травні-червні.

НАРЦИС ВУЗЬКОЛИСТИЙ

Південноєвропейський гірський вид. Росте на субальпійських луках Карпат на висоті до 1900 м і в Закарпатті, в поясі дубових лісів. Росте великими групами, але на дуже обмеженій площі. Цибулинна багаторічна рослина.

Має висоту до 40 см. Цвіте в травні-червні. Квітки крупні, запашні.

Зберігся лише в небагатьох місцях Львівської та Закарпатської областей. Є ендеміком Карпат. Росте у вологих місцях по берегах гірських струмків та невеликих річок.

Дуже цінний для науки вид рослин. Релікт третинного періоду. Красивий декоративний кущ висотою до 4 м. Цвіте в травні-червні, на 15—20 днів пізніше звичайного бузку. Квіти не такі запашні, проте цвіте рясно, лілові квітки зібрані в суцвіття. У культуру введений з 1830 року. Вирощується в садах і парках.

Ареал обмежений Карпатами, де вона росте на висоті 1700—1850 м, на скелях, карнизах і кам’янистих схилах. Трав’янистий багаторічник висотою 10—15 см. Листки та суцвіття густо вкриті світлими волосками. Це допомагає рослині витримати літню посуху і суворі зимові морози високогір’я. Цвіте в червні-липні. Суцвіття мають незвичайну зірчасту форму.

Білотка вважається символом гір — Альп і Карпат. На жаль, популярність дуже зашкодила цій рослині — її майже знищили туристи й місцеве населення.

Тригранне насіння білотки дуже поживне. У роки рясного плодоношення багато звірів і птахів живляться ним. Серед любителів поласувати її «горішками» можна назвати ведмедя, кабана, білку, вовчків, горіхівку, дятлів і багатьох інших тварин.

МОДРИНА ПОЛЬСЬКА

Хвойне дерево висотою до 35 м. Зустрічається тільки в Українських Карпатах, енделік.

Росте в гірських лісах, та сама рослина світлолюбна.

На відміну від інших хвойних порід, модрина — літньозелене дерево. Восени її хвоя жовтіє та опадає, а навесні з’являється нова.

Шишки, так само як у ялиці, прикріплюються просто до гілок, вертикально вгору.

Має дуже цінну деревину, тому була майже винищена надмірним вирубуванням. СОСНА КЕДРОВА ЄВРОПЕЙСЬКА

Дуже рідкісне й красиве дерево. Росте тільки в гірських лісах Карпат на висоті 900—1800 м. Висота — до 25 м. Тонка хвоя довжиною до 10 см, а шишки — до 8 см.

Крупним та поживним насінням цієї сосни ласує більшість лісових мешканців. Росте повільно, починає плодоносити лише з 60 років.

Не витримує конкуренції з ялиною. Має дуже цінну деревину.

ДРІАДА ВОСЬМИПЕЛЮСТКОВА

В Україні росте лише у найбільш високогірних ділянках Карпат.

Багаторічний сланкий чагарник з вічнозеленим листям. Утворює щільні зарості, які вкривають скелі та кам’янисті осипи суцільним зеленим килимом.

Релікт дольодовикового періоду.

Квітки білі, запилюються комахами. Після цвітіння утворюються гарні сухі плодики з пір’ястими придатками, які надають рослині незвичайного вигляду.

(Еще не оценили)

Загрузка...

Поезія Ганни Ахматової добре знайома широкому колу російських читачів. Якщо міркувати про мотиви історичної пам’яті в

віршах Ахматової, то треба згадати, що корінь цієї пам’яті перебувають у тверській стороні. Із цим краєм поріднив поетесу її чоловік — поет Микола Гумільов. Уперше він привіз її в Слепнево в 1911 році, а потім вона жила тут щороку, а з 1918 року приїжджала тільки в  Бєжецьк.

Слепнево й Бєжецьк — прекрасні місця Тверської губернії, як сама поетеса визнавалася, стали її рідними на все життя.

У цьому затишному куточку Росії їй завжди добре й плідно працювалося над віршами. Тут у самоті створила вона свої чудові «Чіткі» і «Білу зграю», у яких з’являються перші мотиви історичної пам’яті.

Голос пам’яті

Що ти бачиш, тьмяно  на стіну дивлячись у годину, коли на небі пізня зоря?

Чи чайку на синій скатертині води або флорентійські сади?

Або парк величезний Царського Села, де тобі тривога шлях перетнула?

Або того ти бачиш у своїх колін,

Хто для білої смерті твій покинув полон?

Ні, я бачу стіну тільки — і на ній відсвіти небесних згасаючих вогнів.

У цих віршах чується загадкова тиша споконвічної Росії, зрифмована із чуйною душею поета.

Я був у цих примітних місцях на святі поезії, присвяченому творчості Ганни Ахматової, і бачив, як місцеві жителі з дивною, зворушливою турботою ставляться до своїх талановитих земляків. Це проявлялося на святі у всьому: і у виступах школярів, і в організації виставки, присвяченій життю й творчості Ганни Ахматовій, і в дбайливому відношенні до будинку Гумільових.

У цих місцях у далекому 1914 році Ганна Ахматова переживала події Першої світової війни й, як патріотка, викликувала у віршах:

Тільки вашої землі не розділить на потіху собі супостат: Богородиця білий розстелить над скорботою великий плат.

Переживаючи за російське воїнство, поетеса звертається до образа

Богородиці, що у століттях завжди була покровителькою російських воїнів. Ікони із зображенням Богородиці русичі брали із собою у військові походи.

По історичній аналогії Ахматова порівнює Росію з казковим білим домом. Цими віршами із властивої їй ліричністю Ганна Ахматова говорить, що без історичної пам’яті людини гармонійно жити не може. Ця пам’ять визначає його любов до минулого. Ця пам’ять виховує шляхетне почуття турботи про навколишній світ і про коріння споріднення з ним, без яких не може бути щастя й радості для людини. В історичній пам’яті поетеса персоніфікує себе із загальними тривогами Росії:

І брат мені сказав: «Настали для мене великі дні. Тепер ти наші сум і радість одна зберігай».

Начебто ключі залишив Господарці садиби своєї, а вітер східний славив ковили приволзьких степів.

Господаркою «садиби», тобто Батьківщини, залишив сестру, брат ідучи на фронт. Ці вірші виявилися пророчими: багато років залишалася Ганна Ахматова як би самотньою господаркою в садибі своєї вистражданої батьківщини й гідно зберегла ключі від неї й від своєї душі для майбутніх поколінь росіян. Історична пам’ять допомогла вистояти їй у найважчі періоди життя. Ця пам’ять, мені здається, навіть зовні вплинула на вигляд Ахматової. Відомо, що вона завжди виглядала гордо й царствено, немов сама багатовікова велика історія нашої Батьківщини.

(Еще не оценили)

Загрузка...

ЖУРАВЛИНА Поширена на болотах Полісся, Карпат і Лісостепу. Віддає перевагу прохолодним та вологим місцевостям. У східних регіонах дуже рідкісна. Росте на сфагнових болотах. Дуже давня рослина, релікт льодовикового періоду. Вічнозелений сланкий кущик. Пагони завдовжки 80—100 см. Цвіте в травні-червні. Яскраво-червоні ягоди достигають восени.

ОЧЕРЕТ ЗВИЧАЙНИЙ

Поширений на всій території країни. Росте по берегах річок, струмків озер і боліт — як на суші, так і у воді.

Ця гігантська трава досягає 4 м заввишки. Стебла та листя щоосені відмирають, але довгі розгалужені кореневища — багаторічні, перезимовують у мулі.

Суцвіття утворюють характерну волоть. Як і всі злаки, це вітрозапилювана рослина. Розмножується переважно вегетативно з допомогою кореневищ.           Розповсюджене в річкових затоках та озерах України, за винятком Криму. Місцями зустрічається й у великих проточних прудах. Потребує спокійної чистої води, багатої киснем.

Діаметр квітки досягає 15 см. Це найбільша квітка нашої флори!

Кореневища можуть рости на дні водойми на глибині до 5 м.

ВІЛЬХА ЧОРНА

Типова рослина Полісся та Лісостепу. Вологолюбне дерево, росте на болотах і по берегах водойм. У степу зустрічається в річкових заплавах.

На її коренях утворюються бульбочки з мікроорганізмами, що збагачують ґрунт сполуками азоту. Тож вільха підвищує родючість землі.

Цвіте навесні. Вітрозапилювана рослина, тому квітки малопомітні. Дрібне насіння з летючками розноситься весняними потоками.

КУШИР ПІДВОДНИЙ

Росте практично в усіх стоячих і слабкопроточних водоймах країни. Досить тіньовитривала рослина, здатна рости на великій глибині — до 9 м.

Замість коренів розвиваються тонкі пагони для закріплення в мулі. Непоказні малопомітні квітки здатні запилюватися під водою. Насіння утворюється рідко. Розмножується по більшості вегетативно — уламки пагонів розростаються, утворюючи нову рослину. Перезимовують кінчики пагонів, що нагадують бруньки.

Підпалювання сухого очерету позбавляє прихистку багато видів чапель, пеліканів, гусей, лебедів, журавлів, не кажучи вже про дрібніших птахів.

Мохові болота служать домівкою для багатьох рослин і тварин, які майже не зустрічаються за їх межами. Ці болота відіграють важливу роль як хранителі води в посушливі періоди року.

Латаття потерпає від «любителів» квітів, які нещадно обривають його чудові квітки. На жаль, вони одразу ж в’януть, тож ними не вдається навіть помилуватись.

Восени листя й квітконіжки відмирають. Насіння поширюють птахи та, можливо, деякі види риб.

ЦИКЛОП

Багато видів цих веслоногих ракоподібних населяють тимчасові та великі водойми нашої країни. Розміри рачка — кілька міліметрів. Живиться дрібними черв’яками, зоопланктоном, водяними личинками та ікрою риб. Самка виношує яйця в особливих парних мішках. З них виводяться личинки — наупліуси.

МЕДИЧНА П’ЯВКА

В Україні населяє мілководні тихі водойми. Довжина тіла — до 10 см.

Живиться кров’ю жаб і крупних ссавців. Мускулиста глотка має 3 гострі щелепи, якими тварина прорізає шкіру жертви. Кожна особина є гермафродитом (одночасно самцем і самкою). Кокон з  яйцями відкладає на берег водойми. Крихітні п’явки можуть нападати лише на жаб та пуголовків. Дорослішають вони за 3 роки.

БОДЯГА

Кілька видів цих прісноводних губок живе в чистих водоймах по всій Україні.

Тіло бодяги може мати різні форми. Живиться найдрібнішим планктоном і розчиненими органічними частинками, фільтруючи воду водойм. Замулення не терпить.

Восени бодяга відмирає. Зимує у вигляді гемул — бруньок, що розвиваються в тілі губок. Гемули витримують пересихання водойм, а навесні, коли у водоймах знову з’являється вода, з них за лічені дні розвиваються нові особини.

АРТЕМІЯ

Зустрічається в Сиваші. Довжина її тіла — 1 см. Живиться мікроскопічними водоростями. Здатна жити й розмножуватися в надзвичайно солоній воді.

При пересиханні водойми артемія гине, але в мулі залишається величезна кількість її яєць, які можуть роками зберігатися в сухому вигляді. Як тільки дощі знов наповнять водойми, там одразу ж з’являється безліч рачків.

(Еще не оценили)

Загрузка...

Близько 30 видів цих мохів ростуть на мохових болотах Полісся, місцями в Лісостепу та в Карпатах. Багаторічна рослина завдовжки до півметра. Росте постійно, при цьому його нижня частина поступово відмирає, перетворюючись на торф. Розростаючись, сфагнум утворює суцільний моховий килим просто на воді. Якщо рослину висушити, вона стає І майже білою, звідси й походить його назва.

МОЛОДИЛЬНИК ОЗЕРНИЙ

Росте в озерах Волині з чистою водою на глибині до 1,8 м.

Релікт льодовикового періоду. Належить до відділу Плауноподібних.

Багаторічна рослина, досягає 20 см заввишки. Розмножується спорами. Спорангії малопомітні, спороношення відбувається влітку. Росте й розвивається вкрай повільно, тому потребує охорони.

САЛЬВІНІЯ ПЛАВАЮЧА

Зустрічається по всій Україні в стоячих і слабо-проточних заплавних водоймах. Різноспорова водяна папороть, спори розносяться птахами.

Однорічна рослина завдовжки 10—20 см. Через водний спосіб життя не має коренів. Те, що вважають за корені,— це підводні листки. Розмножується спорами, які достигають у серпні-вересні.

ФОНТИНАЛІС

Витончена рослина, яку ще називають водяним мохом. Його можна зустріти в більшості річок та озер з кам’янистим дном і чистою водою. Краще росте при помірному затіненні. Утворює пишні зарості на каменях.

Цікаво знати

Дуже давній відділ рослинного світу — Плауноподібні — уособлені від інших відділів рослин. Якщо у всіх рослин листки, незалежно від форми та будови, є похідними пагона (це видозмінені пагони), то у плауноподібних листковий орган є похідним епідермісу (кори) рослини. Довжина — до 50 см. Це найкрупніший із мохів.

КОМИШ

Ряд видів комишу росте на всіх водоймах країни. Найкрупніший вид — комиш озерний висотою до 2,5 м. Дальній родич осоки.

Від очерету та рогози комиш відрізняється трубкоподібними пагонами та майже повною відсутністю листків. Тож, незважаючи на відому пісню, шумить не комиш, а очерет.

АЛЬДРОВАНДА ПУХИРЧАСТА

Росте в заплавних водоймах зі слабкою течією, частіше в басейні Дніпра. Ця мініатюрна рослинка не має коренів і вільно плаває на поверхні води. Підводні дволопатеві листочки захоплюють дрібних планктонних рачків та крупних інфузорій. Ловчі листки після перетравлювання здобичі зазвичай відмирають.

Однорічна рослина. Зимує у вигляді бруньок.

РОГОЗА

Звичайна рослина на берегах водойм усієї країни. Часто зустрічається поряд з очеретом, займаючи більш замулені та багнисті ділянки.

Багаторічна кореневищна вологолюбна рослина.

Листя восени відмирає й заново відростає навесні.

Вітрозапилювана рослина. Утворює супліддя у вигляді дуже характерного темно-коричневого початку. При достиганні насіння пуховими летючками розноситься вітром.

ВОЛЬФІЯ

Ці крихітні рослинки можна зустріти на поверхні стоячих водойм в усіх регіонах країни. Вони не мають коренів. Через дрібні розміри його тіло називається листець, розміри якого не перевищують 1 мм. Це найменша квіткова рослина в світі.

ВОДЯНИЙ ГОРІХ (ЧИЛІМ)

Нині зустрічається лише в деяких заплавних водоймах долини Прип’яті та Дніпра, а також гирла Дунаю. Любить неглибокі озера та річкові заводі з повільною течією.

Має розетки плаваючих ромбоподібних листків із дрібними надводними квітками. Плоди мають тверду шкаралупу з чотирма гострими ріжками, що допомагають їм закріпитися в ґрунті.

ПІВНИКИ БОЛОТНІ

Розповсюджений у заплавах і річкових долинах України. Любить вологі заболочені місця з густою прибережною рослинністю.

Трав’янистий багаторічник заввишки 1—1,5 м.

Цвіте в травні-червні. Розмножується насінням і кореневищними паростками.

ОСОКА

Великий рід багаторічних трав, складає більшість трав’янистої рослинності боліт і вологих лугів. Серед них є й вічнозелені види на зразок осоки волохатої — характерної рослини дібров.

Колоски осок схожі на колоски злаків, проте плід осоки — горішок, а у злаків — зернівка.

 РЯСКА

Кілька видів ряски є звичайними рослинами найрізноманітніших водойм із тихою водою. Влітку її зарості вкривають водяну поверхню суцільним килимом. Самі рослини дрібні, їхнє компактне тіло також називається листець. Довжина листецю найкрупнішої з рясок — трійчастої — не перевищує 2 см.

 Найчастіше зустрічається в Поліссі, в розріджених борах, де росте на пісках, а також на болотах і вологих луках.

Невеличкий вічнозелений чагарник висота якого рідко перевищує 30 см.

Дуже красивий, утворює мальовничі зарості. Рясно цвіте в другій половині літа й восени. Добрий медонос.

СУСАК ЗОНТИЧНИЙ

Його можна зустріти майже по всій території України, по берегах різноманітних водойм, серед густої прибережної рослинності.

Багаторічна трав’яниста рослина досягає висоти 1—1,5 м.

Квітки запилюються комахами. Насіння розноситься водоплавними птахами або з потоками води. Крім того, він легко розмножується й вегетативно, коли бруньки відламуються від кореневища й розносяться повеневими водами.