«Брати-слов’яни»

Прямими предками українців вважаються східні слов’яни — древні землеробські і скотарські племена, які на початку нашої ери займали велику територію від Балтійського до Чорного моря і від Карпатських гір до ріки Дон. Перші свідчення про «славінії» (або «славії»), військово-політичні союзи різних племен, що жили на території України, можна знайти у візантійських і арабських істориків VI—IX століть. описуючи слов’ян, вони особливо відзначали їхню хоробрість і витривалість, гостинність і міцність слов’янських родин, але насамперед — волелюбність слов’ян і їхню нестерпність до рабства, а також схильність часто розходитися в думках і виявляти взаємну непоступливість. Пам’ятник у Києві на березі Дніпра легендарним засновникам Києва — Кию, Ùеку, Хориву та сестрі їхній Либеді Від жорстоких норманів збав нас, Господи!

вікінги, або нормани, відважні мореплавці та хоробрі воїни, залишилися в пам’яті сучасників як нещадні й зухвалі грабіжники. Бойові кораблі вікінгів — «драка-ри» — борознили моря побіля берегів Західної Європи; вони забиралися в полярні широти, перетнули атлантичний океан, досягли ісландії, Гренландії і майже за п’ять століть до колумба ступили на землю північної америки. протягом двох століть нормани тримали під своєю владою більшу частину англії та ірландії, заснували в середземномор’ї королівство обох сицилій.

Русь варязька на русі норманів називали варягами. вони часто відвідували багаті торговельні міста слов’ян. Головний водний шлях давньої русі — з Балтійського моря в Чорне — одержав назву «Шлях із варягів у греки». норманів приваблювала на русь велика кількість товарів, звідси на північ надходило арабське монетне срібло — своєрідна міжнародна валюта кінця першого тисячоліття нашої ери. однак варяги в цих краях займалися не тільки торгівлею: відповідно до літописного переказу союз північнослов’янських та фінно-угорських племен запросив у дев’ятому столітті на князювання чужоземців із скандинавії. варязький конунг (правитель) рюрик спочатку княжив у ладозі. династія рюрико-вичів, що правила на русі, бере свій початок саме з нього, тобто перші давньоруські князі за походженням були скандинавами. У 882 році один із варязьких проводирів олег зі своїм загоном приплив із новгорода в київ. київським князем на ту пору був аскольд, нащадок кия. назвавшись мирними купцями, варяги хитрістю заманили асколь-да до свого табору і вбили. дотепер на березі дніпра біля києва є місце, яке іменують «аскольдовою

могилою».

Геть Каганат! У той час, коли варязькі князі почали затверджуватися на русі, поляни і жителі півночі перебували в залежності від могутнього Хазарського кага-нату. варяги сприяли звільненню слов’янських племен від цієї тяжкої і принизливої залежності.

У кінці іХ століття давня русь стала найбільшою державою в Європі того часу і згуртувала навколо себе половину племен східних слов’ян. Усвідомивши свою силу, давньоруські князі почали затівати грабіжницькі походи.

Києво-Печерська лавра вперше згадується в «Повісті минулих літ» у 1051 році Собор Св. Володимира в Херсонесі, побудований на місці хрещення Володимира візантійцями

Уведення християнства — однієї з найбільших світових релігій — на Русі привело до зміцнення влади великих князів. Єдність віри згуртувала навколо Києва слов’янські і неслов’янські землі, підірвавши вплив племінних богів і їхніх служителів.

Хрещення Русі сприяло росту її авторитету в Середньовічній Європі і зблизило слов’янську державу з християнським Заходом. Разом із церквою на Русь прийшла високорозвинена візантійська культура. В іконописі Давньої Русі панували візантійські канони і традиції. Тільки через кілька століть почала створюватися власна іконописна школа, але й біля її витоків стояли візантійські майстри, які працювали на Русі — Діонісій і Феофан Грек.

У князя Володимира було дванадцять синів, яких він поставив княжити в найбільших містах Русі, сподіваючись, що з їхньою допомогою йому вдасться краще керувати величезною країною. однак після смерті Володимира в 1015 році між його спадкоємцями почалася запекла боротьба за владу, в ході якої князь Святополк підступно вбив трьох інших братів — Бориса, Гліба і Святослава. Жорстокий і властолюбний братовбивця ввійшов в історію під прізвиськом Святополк окаянний.

Проти Святополка виступив його брат ярослав, прозваний Мудрим за природний розум, освіченість, любов до книг і мистецтва. Саме на час правління ярослава Мудрого припав найвищий розквіт давньоруської імперії, її культури, мистецтва і містобудування.

Українське національно-культурне відродження 1920-х років було викликане до життя подіями української національно-демократичної революції 1917—1921 років.

Пробуджена революцією українська національна стихія вже не могла утриматися у вузьких рамках, запропонованих тоталітарним режимом.

Спираючись на програмні документи більшовицької партії, де було зафіксовано невід’ємне право українського народу на політичне самовизначення і всебічний розвиток його мови і культури, молода українська інтелігенція стала вимагати здійснення цих прав у повному обсязі.