Сочинения

 На глибині двох з половиною миль, на дні Північної Атлантики спочиває легендарний «Титаник», унесший у безодню таємницю трагічної історії любові й смерті, мужності й почуття довге, відваги й відданості… І серед них художник без гроша в кишені, що знайшла на борті лайнера скарб, свою долю, свою любов. Здавалося, їх звела доля й ніщо на землі не може протистояти цій пристрасті. Але не можна було припустити, який жахливий чекав їхній жереб. …Зіткнення доль, що могло трапитися тільки на цьому Кораблі Мрії. Фільм майстра спецэффектов Джеймса Кэмерона вже ввійшов в історію як самий дорогий проект, адже його бюджет становить більше двохсот мільйонів доларів, відразу став претендентом на «Оскар».

Неймовірні спецэффекти й блискуче сузір’я акторів першої величини вдихнули в цю відому історію про катастрофу суперлайнера те нове, що змушує дивитися глядачів фільм з величезним інтересом. Перед зйомками фільму Джеймс Кэмерон не тільки зробив кілька глибоководних занурень, щоб подивитися на уламки «Титаника», але й ретельно вивчив книги про саму знамениту катастрофу століття. Сценарій був написаний на одному подиху й виявився дуже вдалим. Історичний фільм-катастрофа з безліччю спецэффектов, і хвилююча лірична історія сімнадцятилітньої дівчини, що байдужіє до свого багатого нареченого, поступово захопившись симпатичним молодим художником третього класу.

У своїй картині режисер намагається показати всю трагічність загибелі «Титаника», у дрібних подробицях описуючи кожну деталь катастрофи. І, як би підкреслюючи той неуявний жах, показує глядачеві любов двох ще зовсім юних сердець. Що було б з ними, якби не ця безглузда загибель лайнера.

Знайомство героїв відбувається при надзвичайних обставинах. Дівчина Троянд намагається стрибнути в океан з корми лайнера. І саме тоді народжується їхній договір, на якому будуються всі їхні відносини, що вони пам’ятали навіть в останні хвилини їхньої любові:  «Ти стрибаєш — я стрибаю».

Ідею любові на Кораблі Мрії й взяв за основу свого фільму режисер. Поступово розкриваючи її, він дає глядачеві можливість усвідомити, що потрібно використати щодня свого життя, не гаяти час впустую, адже життя так коротке й може обірватися в будь-який момент. І Джек — головний герой — це розуміє й допомагає зрозуміти це й Троянд — дівчині, заради якої він пожертвував життям, що врятував ціною власного життя. Режисер покизивает це глядачеві не в буквальному значенні, протягом усього фільму герой вселяє віру, що зрештою врятує Троянд.

Адже один він міг би врятуватися, і якби Троянд села в човен, так би й було, але, думаючи насамперед про неї, допомагаючи насамперед їй, сам він гине такою непотрібною смертю. І якби він не порушив їхній договір: «ти стрибаєш — я стрибаю», взявши з її обіцянка жити, Троянд опустилася б на дно океану разом з ним.

Самовпевненість творця лайнера, що никоим образом не допускав можливість загибелі свого дітища, що навіть не взяв на борт належного числа шлюпок, привела до загибелі кількох сотень людина. І він це розуміє, він гідно зустрічає смерть, залишаючись у головній вітальні корабля, гірко жалуючи про те, що йому не вдалося створити корабель більше міцний і прекрасний, чим «Титаник». Також не залишає лайнер і капітан, в останній момент вернувшись у рубання, воно зустрічає смерть від що нахлинула й розбила ілюмінатори води. Їх осягла доля людей, що кинули виклик силам природи. Донести фільм до глядача, показати все найважливіше, не упустити ні єдиної часточки режисерові допомагає чудове, що підкреслює кожне, до останнього переживання героїв музичний супровід композитора й диригента Джеймса Хорнера. Особливо це відчувається в момент смерті головного героя, коли над океаном, у якому плаває незліченна безліч мертвих, не дождавшихся порятунку людей, звучить «Гімн морю». І саме в цей момент глядач розуміє, якою трагедією обернулася для людства загибель «Титаника». Адже не просто загинуло 1523 чоловік, разом з «Титаником» на дно океану опустилася часточка нашого миру. 15 квітня 1912 року о другій годині ночі температура води становила мінус 0,5 градуса по Цельсию. Шістнадцять шлюпок «Титаника» могли вмістити тільки 1178 чоловік, а інші 2207 чоловік, що перебували на борті, виявилися в крижаній воді такої температури,.при якій смерть наступає приблизно через півгодини. Було шістнадцять шлюпок, але тільки одна повернулася. Удалося врятувати всього шість чоловік, включаючи Троянд. Трагізм загибелі «Титаника» підсилюється загибеллю Джека, адже якби він залишився живий, глядач не сприйняв би цю катастрофу так гостро. Завдяки високому професіоналізму й таланту режисера Джеймса Кэмерона, чудовому сузір’ю акторів Кэйт Уинслет і Леонардо Ди Каприо, ми в наші дні відчули весь жах найбільшої катастрофи XX століття.

Сочинение! Обязательно сохрани - » Твір по фільму «Титаник» (ІІ варіант) . Потом не будешь искать!

Запись была опубликована 10.02.2010 в 09:10 в категории Шкільні твори з російської мови. Вы можете следить за ответами в этой записи через RSS 2.0 ленты.